План

Вступ.

1. Поняття про електричні і магнітні поля.

2. Використання ВЧ та УВЧ в медицині.

3. Індуктометрія.

4. УВЧ – терапія.

Список використаної літератури.

З того часу, коли почалося практичне використання радіо, люди почали спостерігати шкідливий вплив радіохвиль на організми живих істот, у тому числі й людей.

Наприклад, у моряків, що несуть службу на кораблях, досить часто спостерігається пригнічений настрій та головні болі. Першим дослідником цього явища був лікар Павло Іванович Іжевський, який, до речі, був досить близьким знайомим винахідника радіо Олександра Степановича Попова.

Усі ЕМП і випромінювання поділяють на природні й антропогенні.

Оточуюче нас середовище завжди перебувало під впливом електромагнитних полів. Ці поля називаються фоновим випромінюванням та спричинені природою. З розвитком науки й техніки фонове випромінювання значно підсилилося. Тому електромагнитні поля, які можна віднести до антропогенних, значно перевищують природний фон і останнім часом перетворилися на небезпечний екологічний чинник.

Розглянемо випромінювання ВЧ та УВЧ діапазонів. Медичні обстеження засвідчили суб’єктивні розлади, що спостерігаються під час роботи: слабкість, підвищенна втомлюванність, пітливість, сонливість, а також розлад сну, головний біль, болі в області серця. Пригнічуються також харчові та статеві рефлекси. Також вченими було зафіксовано зміни показників білкового та вуглеводного обміну, збільшення концентрації азоту в организмі, а також зменшення концентрації альбуміну та підвищення глобуліну. Крім того, фіксують деякі зміни у крові, а саме: збільшення кількості лейкоцитів, тромбоцитів, та інше. 

При дослідженні впливу електромагнитних полей на організм людини, взяли під нагляд тестову групу людей, що мешкували поблизу радіостанцій. Це дослідження дало дуже цікавий та тривожний результат: у цій контрольній групі кількість скарг на здоров’я майже у два рази перевищувала середню. При дослідженні дітей було виявлено порушення розумової працездатності, зниження уваги через розвиток послідовного гальмування та пригнічення нервової системи. Було також виявлено, що внаслідок дії електромагнитних полей страждає також і імунно-біологічна система. Можливе також виникнення гострих та хронічних хвороб та функціональні порушення у роботі майже усіх систем організму. Зміни діяльності нервової та серцево-судинної систем мають кумулятивний характер, та не зважаючи на це при припиненні впливу, а також поліпшенні умов праці, як правило, спостерігається покращення їх функціунування. Тривалий вплив електромагнитних полей все одно призводить до стійких порушень та захворювань.

УВЧ-терапія. - Метод електролікування, заснований на дії на організм хворого переважно ультрависокочастотного електромагнітного поля. При проведенні лікувальної процедури ділянка тіла, що піддається дії э. п. УВЧ, поміщають між двома конденсаторними пластинами-електродами так, щоб між тілом хворого і електродами був повітряний зазор, величина якого не повинна мінятися протягом всієї процедури. Фізична дія э. п. УВЧ полягає в активному поглинанні енергії поля тканинами і перетворенні її в теплову енергію, а також в розвитку осцилляторного ефекту, характерного для високочастотних електромагнітних коливань.

Теплова дія УВЧ-терапії менше виражена, ніж при індуктотермії. Основне теплоутворення відбувається в тканинах, погано провідних електричний струм (нервова, кісткова і т.д.). Інтенсивність теплоутворення залежить від потужності дії і особливостей поглинання енергії тканинами.

- Е.п. УВЧ надає протизапальну дію за рахунок поліпшення крово- і лімфообіг, дегідратації тканин і зменшення ексудації, активує функції сполучної тканини, стимулює процеси клітинної проліферації, що створює можливість обмежувати запальне вогнище щільною сполучною капсулою.

Е.п. УВЧ надає антиспастичну дію на гладку мускулатуру шлунку, кишечника, жовчного міхура, прискорює регенерацію нервової тканини, усилює провідність імпульсів по нервовому волокну, знижує чутливість кінцевих нервових рецепторів, тобто сприяє обезболенню, зменшує тонус капілярів, артеріол, знижує артеріальний тиск, викликає брадикардію.

Е.п. УВЧ застосовують в лікувальній практиці в безперервному і імпульсному режимі. Лікування показано при різних гострих і хронічних запальних процесах внутрішніх органів (бронхіти, холецистити, пневмонії), опорно-рухового апарату, вуха, горла, носа (ангіни, отити), периферичної нервової системи (неврити), жіночої статевої сфери, дистрофічних процесах і гострих нагноєннях (фурункули, карбункули, абсцеси, флегмони).

Метод електролікування, діючим чинником якого є високочастотне змінне магнітне поле. Дія енергії цього поля викликає появу наведених (індуктивних) вихрових струмів, механічна енергія яких переходить в тепло. Розширяються судини, швидшає кровотік, знижується артеріальний тиск, поліпшується коронарний кровообіг. З теплоутворенням і посиленням кровотоку зв'язано протизапальне і розсмоктуюча дія індуктотермії. Відбувається також пониження тонусу м'язів, що має значення при спазмі гладкої мускулатури. Пониження збудливості нервових рецепторів викликає знеболюючу і седативну дію. Застосування цієї процедури на область надниркових стимулює їх глюкокортикоїдну функцію. При цьому методі лікування спостерігається підвищення змісту кальцію в тканинах, бактеріостатистична дія.

Свідченнями до призначення індуктотермії є підгострі і хронічні запальні захворювання внутрішніх органів, органів малого тазу, ЛОР-органів, захворювання і травми опорно-рухового апарату, периферичної і центральної нервової системи. До числа приватних протипоказань відносяться порушення больової і температурної чутливості шкіри, наявність металевих предметів в тканинах в зоні дії і гострі гнійні процеси.

ІНДУКТОТЕРМІЯ (лат. inductio наведення, введення + греч, therme теплота) - метод електролікування, що полягає у дії на організм хворого високочастотного і ультрависокочастотного магнітного поля.

В зоні дії високочастотного і ультрависокочастотного магнітного поля підвищується температура тканин, зменшується спазм м'язів і капілярів, розширяються артеріоли і більш крупні судини. Під впливом І. знижуються процеси збудження в ц. н. з., нормалізується порушений обмін речовин, збільшується викид в кров кортикостероїдів, знижується підвищений вміст катехоламінів в крові і сечі. У деяких хворих відзначають поліпшення серцевої діяльності, функції зовнішнього дихання, діяльності симпато-адреналової системи. Під впливом І. відбувається розсмоктування запальних вогнищ, підвищується інтенсивність фагоцитозу, стимулюються окислювально-відновні процеси, а також збільшуються жовчовиділення, діурез і ін.

Показаннями до застосування І. служать підгострі