Частина питань анкетного типу, впровадження яких в україн-ську статистичну практику викликає найбільші труднощі, вино-ситься за рамки суцільного обстеження. На початковій стадії фор-мування статистики інновацій пропонується включати їх у що-річні вибіркові обстеження по обмеженому колу інноваційне активних підприємств. Маються на увазі питання, що потребу-ють визначених якісних оцінок досліджуваних явищ, заснованих на думці респондентів. Це характеристики: інноваційної страте-гії; джерела інформації про інновації; чинників, що перешко-джають інноваційної діяльності; методів підтримки і збільшення конкурентоспроможності інновацій, що задіяні на інноваційних підприємствах. Надалі, коли статистика інновацій одержить стій-кий розвиток, питання такого типу можуть ставитися з більш тривалою періодичністю. Далі подібний принцип організації ста-тистики передбачається використовувати в іншій формі.

При швидкозмінюваній економічній і політичній ситуації в країні, а також обмеженості наявної інформації про інновації в Україні стає необхідною організація оперативної піврічної звіт-ності. Рекомендується, щоб в сучасній ситуації періодичність її представлення становила не менше півроку. Така звітність має містити невеличке коло показників, що характеризують стан і пер-спективи інноваційної активності, обсяги інноваційних витрат і інноваційної продукції. Це дозволить вирішити дві важливі зада-чі. По-перше, забезпечити органи управління, відповідальні за формування науково-технічної політики в країні, оперативною інформацією про стан і масштаби інноваційної діяльності в краї-ні. А по-друге, підготувати вибіркову сукупність інноваційне ак-тивних підприємств для наступного основного обстеження їхньої інноваційної діяльності. Таким чином, уважається доцільним ор-ганізувати статистику інновацій на основі триступінчастого об-стеження технологічних інновацій:

перший етап — суцільне обстеження по основній програмі і повному колу підприємств;

другий етап — вибіркове обстеження по спеціальній програмі і колу інноваційне активних підприємств;

третій етап — оперативна звітність по скороченому колу по-казників із суцільним охопленням підприємств.

4. Аналіз показників

Організаційною основою економіко-статистичного аналізу слу-жить програма розробки показників, одержуваних за матеріалами статистичних обстежень. Правильно обрана система класифіка-цій і угруповань статистичних даних, розширення кола розроблювальних показників сприяють підвищенню аналітичності і по-ліпшенню якості інформації.

Найбільше важливою класифікацією показників є класифіка-ція, що подає їхній галузевий розтин. Вона ж викликає найбільші труднощі при відповідній розробці даних, обумовлені недостат-німи заходами для впровадження. Повільні дії по відповідному кодуванню підприємств і організацій та обумовлена цим немож-ливість одержання адекватних даних для аналізу і міжнародних зіставлень по галузях і видах діяльності знижують значимість упровадження нових показників і програм інноваційних обсте-жень, стримуючи в такий спосіб процес реального реформування статистики по багатьох напрямках. У даний час в Україні розроб-лена методологія збору даних, яка базується на укрупненій кла-сифікації видів економічної діяльності, що забезпечує міжнарод-ну порівнянність даних. Вона містить найменування і склад різ-номанітних видів продукції і послуг. Крім того, додатково вико-ристовується класифікація даних по міністерствах і відомствах із метою надолуження відсутніх галузевих розтинів.

Однією з основних класифікацій є також розробка показників на регіональному рівні по економічних районах, областях Украї-ни. Вона надає можливість оцінки інноваційного потенціалу те-риторій, взаємозв'язку інноваційної активності з економічним розвитком регіонів, їхньою галузевою структурою, геополітичним положенням.

Іншим широко поширеним видом класифікації інноваційних підприємств є їхнє групування за чисельністю робітників. Дане групований використовується для вивчення розміру інноваційних підприємств як чинника інноваційної активності. Для цих же аналітичних цілей застосовується групування, засноване на обся-гах відвантаженої продукції. Аналітичні завдання передбачають дослідження взаємозв'язку процесів приватизації з інноваційною активністю. Сучасний аналіз базується на порівнянні показників, що характеризують інноваційну діяльність по інноваційних під-приємствах, приватизованих і неприватизованих. Безумовно, це занадто загальні групування для задуманих оцінок. Вже зараз ви-значення ефективності діяльності нових власників здійснюють, спираючись на три групи інноваційних підприємств: державні, средньоприватизовані (із часткою держави від 25 до 50 відсотків) і глибокоприватизовані (із часткою держави менше 25 %). Мож-ливі і більш детальні розтини, які необхідно взяти на озброєння.

Крім перерахованих основних, у статистичній практиці вико-ристовується ряд інших групувань, призначених для будь-яких або спеціальних досліджень. До них відносяться, наприклад:*

групування за основними видами продукції, що випускаєть-ся (споживчі товари, інвестиційні товари, проміжні товари);*

групування за інтенсивністю експорту (питома вага експор-тованої в загальному обсязі відвантаженої продукції: до 1 %, 1 — 9, 10^9, 50—100 %);*

групування за низькою, середньою або високою інтенсивні-стю проведення досліджень і розробок (відношення витрат на

НДДКР до обсягу відвантаженої продукції: менше 1 %, від 1 до 4, більш 4 %).

У цілому в разі проведення аналізу показників інноваційної діяльності важко сформулювати остаточно визначений набір ана-літичних завдань. Інноваційний процес складний, а в його аналізі занадто багато невідомих і невимірюваних параметрів. Виходячи з найбільш актуальних питань інноваційної політики, а також бажаної інформаційної бази інноваційної діяльності, рекоменду-ється особливо ретельно досліджувати такі питання:*

взаємозв'язок між інноваційною активністю і розміром ін-новаційного підприємства;*

взаємозв'язок між технологічною кооперацією й інновацій-ними характеристиками;*

інноваційну діяльність у галузевій структурі;*

взаємозв'язок між інноваціями і результатами діяльності ін-новаційного підприємства;*

взаємозв'язок між виконанням (придбанням результатів) до-сліджень і розробок на інноваційних підприємствах і інновацій-ними характеристиками по галузях;*

дослідження ролі нематеріальних активів у інноваційній дія-льності;*

взаємозв'язок процесів приватизації й інноваційної активно-сті інноваційного підприємства;*

зайнятість робітників і інноваційні характеристики;*

інноваційну діяльність у регіональній структурі.