У процесі навчання важливо своєчасно переходити від предметних і образних до умовної (символічної) наочності. Так, наприклад, якщо спочатку при ознайомленні з розв’язанням задач нового виду зміст задачі ілюструють діями з предметами, то пізніше досить записати задачу коротко. Роль символічної наочності зростає із зростанням у дітей математичних знань і розвитком мислення учнів, символічна наочність стає основним засобом наочного навчання математики.

Під час уроків математики особливо необхідне широке застосування дидактичного матеріалу. При поясненні нового поняття дидактичний матеріал обов’язково повинен бути на парті у кожного учня. Не можна обмежуватись одним видом приладдя. Така одноманітність не сприяє утворенню абстрактних понять. Якщо учні не мають дидактичного матеріалу, їм доводиться в умі виконувати лічбу. Такі уроки стомлюють дітей, внаслідок чого інтерес до математики знижується. Цінність дидактичного матеріалу саме в тому й полягає, що очі, руки, мозок учня – все працює разом, забезпечена рухливість, установлюється робоча дисципліна без будь-якого натиску з боку вчителя і підвищується пізнавальна активність учнів. Наочні посібники дають змогу урізноманітнити навчальний процес, зробити його більш плідним, цікавим, захоплюючим, ефективно організувати як колективну, так і індивідуальну роботу.

1.2.Види наочних посібників та методика їх використання

Методично правильно побудоване навчання математики повинно починатися з конкретного і поступово переходити до абстрактних висновків. Переходу від сприймання конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного сприяють засоби навчання.

Під засобами навчання математики розуміють сукупність об’єктів будь-якої природи, кожний з яких повністю або частково замінює поняття, яке вивчається, дає нову інформацію про нього.

У початкових класах використовуються різні засоби навчання: підручники, навчальні посібники для учнів (картки з математичними завданнями, зошити з друкованою основою, довідники тощо), спеціальні наочні посібники (предмети або їх зображення, розрізні цифри, знаки дій і порівняння, моделі геометричних фігур), інструменти і прилади (лінійка, циркуль, кутник, палетка),технічні засоби навчання

Навчальні наочні посібники поділяють на: натуральні і образотворчі. До натуральних наочних посібників, які використовують на уроках математики, належать: зошити, олівці, палички, кубики, тощо.

Серед образотворчих наочних посібників виділяють образні: предметні картинки, зображення предметів і фігур з паперу і картону, таблиці із зображенням предметів або фігур. Різновидністю образотворчих наочних посібників є умовні (символічні) посібники: картки із зображеннями математичних символів (цифр, знаків дій, знаків відношень «> », «<», «=» ), схематичні рисунки, креслення. До образотворчих наочних посібників належать також екранні наочні посібники: навчальні фільми, діафільми, діапозитиви.

Щодо використання, то наочні посібники поділяють на: загальнокласні і індивідуальні. Загальнокласними користується відразу весь клас. Їх називають ще, іноді, демонстраційними. Індивідуальними користується кожен учень окремо. Часто загальнокласні та індивідуальні посібники бувають однаковими за змістом і відрізняються лише розмірами: моделі геометричних фігур, розрізні цифри, креслярські інструменти. Важливо правильно розміщувати як загальнокласні, так і індивідуальні посібники, щоб ними зручно було користуватись на уроках. Наприклад, цифри зберігаються у загальнокласних та індивідуальних касах, моделі фігур у конвертах.

Залежно від виготовлення розрізняють наочні посібники, виготовлені друкарським способом або на фабриці і саморобні, виготовлені вчителем або дітьми.

Саморобні посібники доповнюють готові наочні посібники. Це різні малюнки і креслення для складання задач, збірні геометричні фігури, таблиці, в яких можна замінювати цифри і окремі слова, електрифіковані таблиці множення і додавання. До виготовлення наочних посібників корисно залучати дітей. Це має велике освітнє і виховне значення, сприяє свідомому і міцному опануванню знань і умінь, допомагає виробити певні трудові навички. Так, виготовляють модель прямого кута з паперу і модель рухомого кута з двох паличок, скріплених пластиліном, учні дістають уявлення про кут, виготовляючи моделі лінійного і квадратного сантиметра, дециметра, метра, діти дістають наочне уявлення про одиниці довжини і площі. Працюючи з посібниками, виготовленими своїми руками, дитина навчається з повагою ставитись до праці. Саморобні посібники мають бути нескладними щодо виготовлення, відповідати вимогам естетики і нормам шкільної гігієни.

Важливим засобом наочності в процесі вивчення математики є таблиці. За метою застосування вони різноманітні: таблиці для формування математичних понять і закономірностей (навчальні таблиці); таблиці-інструкції, таблиці, що служать засобом відшукання способу розв’язування задачі, таблиці для усних обчислень; таблиці-довідники. Окремі з них мають не одну, а кілька цілей. Можна використати таблицю, за допомогою якої діти можуть ознайомлюватися з властивістю множення суми на число .

Таблиці-ілюстрації – це здебільшого алгоритми виконання арифметичних дій, пам’ятки розв’язування текстових задач.

Багато таблиць використовується для ілюстрації змісту задач за допомогою малюнка, для усних обчислень (додаток 2).

До таблиць-довідників належать таблиці, в яких зображені середні маси фруктів, овочів, тривалість життя рослин і тварин, швидкості різних видів транспорту. У таких таблицях можуть бути зображені або названі предмети з числовими характеристиками. Дані цих таблиць учні використовують для складання текстових задач.

До дійових засобів наочного навчання в початкових класах відносяться записи і малюнки, виконані вчителем на дошці.

Форма подання структурних схем обчислювальних прийомів може бути різна – залежно від етапу роботи над цим прийомом, мети тощо. Наочна інтерпретація має велике значення для розв’язування задач. Вона може мати вигляд короткого запису, таблиці, схеми, малюнки. При цьому кожний вид наочності може мати різні варіанти. Вибір того чи іншого виду наочності зумовлений передусім дидактичною метою роботи над задачами, розв’язати задачу окремими діями з письмовим поясненням чи без нього, складання виразу з письмовим поясненням чи записати (назвати) відразу вираз