0). Якщо TR = ТС, економічного прибутку фірма не має (ЕР - 0). Якщо TR < ТС, фірма зазнає збитків (від'ємний прибуток; ЕР< 0).
Отже, порівнявши TR і ТС, робимо висновок: найприбутковішим для фірми є той обсяг продукції, за якого ЕР — максимальний.
За другим підходом фірма отримує максимальний прибуток тоді, коли вона виробляє обсяг продукції, за якого MR = MC. Ця умова є обов'язковою для всіх фірм, незалежно від того, конкурентні вони чи ні
Отже, можна зробити такі висновки:
1. Якщо MR = MC, то МЕР = 0. Це означає, що ніякого додатко-вого прибутку, який долучиться до ЕР внаслідок виробництва ще однієї додаткової одиниці продукції, не буде отримано. ЕР за даного обсягу продукції є максимальним. Будь-який випуск, менший від цього рівня, означає, що для збільшення прибутку фірма може нарощувати обсяг продукції, і навпаки.
Зверніть увагу, що МЕР = MR - MC, де МЕР — граничний еконо-мічний прибуток
2. Якщо MR > MC, то отримують певний додатковий прибуток від виробництва додаткових одиниць продукції. Отже, збільшення обся-гу продукції є прибутковим.
3. Якщо МС > MR, а обсяг продукції зростає, то фірма зазнає збитків: ЕР зменшується; розширювати виробництво неприбутково.
Поняття економічного зростання
Під економічним зростанням розуміють збіль-шення реального ВВП, підвищення життєвого рівня народу й економічної могутності країни. Графічно економічне зростання зображають переміщенням кривої виробничих можливос-тей управо, наприклад, із положення AB у положення CD (рис. 1).
Економічне зростання вимірюють двома способами: 1) як збіль-шення реального ВВП за певний проміжок часу і 2) як збільшення реального ВВП на душу населення за той самий проміжок часу.
Економічне зростання є важливою економічною метою кожної країни. Збільшення обсягу продукції в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня життя.
Економічне зростання будь-якої країни визна-чають три групи факторів: 1) фактори пропо-зиції, 2) фактори попиту; 3) фактори ефектив-ності.
Фактори пропозиції зумовлюють фізичну здатність економіки до зростання, їх є чотири:
1) кількість та якість природних ресурсів;
2) кількість та якість трудових ресурсів;
3) обсяг капіталу;
4) технологія.
Підвищення продуктивності праці значною мірою досягається за рахунок економії, зумовленої масштабами виробництва і поліпшенням розподілу ресурсів. Поліпшення виробничих показників нерідко залежить від місткості ринку й розміру підприємства. Велика фірма може вибрати з наявних найефективніші методи виробництва, а дрібна фірма — ні. Великий автомобільний завод може встановити складні комп'ютеризовані складальні лінії, тоді як дрібні виробники змушені застосовувати менш продуктивну технологію.
Економічне зростання є позитивним і бажаним явищем. Однак не треба забувати, що індустріалізація та економічне зростання породжують такі негативні явища, як забруднення довкілля, проми-словий шум і викиди, а іноді навіть аварії та катастрофи (Чор-нобиль).
Усі ці наслідки економічного зростання спричинюються тим, що виробничий процес лише перетворює природні ресурси, але не утилізує їх повністю. Практично все, що втягується у виробництво, з часом повертається у навколишнє середовище у вигляді відходів. Тому суспільство обов'язково мусить враховувати впливи того або іншого виробництва на стан довкілля.