різні показники, виявляти ті чи інші характерні особливості досліджуваних явищ (подібність чи відмінність явищ, взаємозв'язок ознак та ін.).
Зовні статистична таблиця представляє собою ряд горизонтальних і вер-тикальних ліній, які перетинаються і утворюють відповідно рядки та графи (колонки), в сукупності складаючи скелет таблиці. Утворені клітини запов-нюють відповідною інформацією. Складену, але не заповнену цифрами таб-лицю називають макетом таблиці.
У будь-якій статистичній таблиці можна виділити статистичний підмет і статистичний присудок.
Статистичним підметом називають те, про що говориться в таб-лиці. Статистичним присудком називають числові підсумки, які ха-рактеризують статистичний підмет.
Як правило, складові елементи досліджуваного об'єкту, які утворюють статистичний підмет, розміщують у лівій частині таблиці, а показники, що формують статистичний присудок, - у правій. Однак зустрічаються випадки, коли статистичний підмет частково або повністю переноситься на місце ста-тистичного присудка. Складена і оформлена статистична таблиця повинна мати загальний, бокові та верхні заголовки. Загальний заголовок розміщує-ться над таблицею і виражає у стислій формі її зміст. Розміщені, як правило, зліва бокові заголовки розкривають зміст рядків підмету, а верхні - зміст граф (статистичного присудка).
У підприємницькій діяльності використовуються різні таблиці, які зале-жно від побудови статистичного підмета поділяються на три види: прості, групові і комбінаційні.
Простими називаються таблиці, підмет яких не поділяється на окремі групи, а становить перелік будь-яких об'єктів чи територіальних одиниць. За характером матеріалу прості статистичні таблиці поділяються на перелікові, територіальні і хронологічні. У підметі простої статистичної таблиці пода-ється перелік, длиниць досліджуваної сукупності. Для прикладу наведемо просту табл. 1.7.
Таблиця 1.7. Територія і чисельність населення Галичини станом на 1 січня 1991 р.
О б л а с т ь | Територія ТИС. KB.KM. | Чисельність населення, тис. чол. | Густота населення.
ЧОЛ.KM.KB.
Івано-Франківська | 13,9 | 1442.9 | 103.8
Львівська | 21.8 | 2764.4 | 126.8
Тернопільська | 13.8 | 1175.1 | 85,2
Всього: | 49.5 | 5382.4 | 108,7
Часто застосовуються територіально-хронологічні таблиці, в яких при-судок містить показники в розрізі років чи кварталів і т.д., а в підметі дається перелік районів чи областей. Наявність такого поєднання у побудові простих таблиць підсилює їх інформаційні можливості. Та все ж цей вид таблиць но-сить в основному описовий характер, хоча роль їх у висвітленні підприємни-цької діяльності досить значна.
Груповими називають статистичні таблиці, підмет яких поділяєть-ся на окремі групи за однією з істотних ознак.
На основі групових статистичних таблиць одержують більше інформа-тивного матеріалу для аналізу досліджуваних явищ, що зумовлено утворен-ням у їх підметі груп за певною істотною ознакою. До найпростішого виду групових таблиць можна віднести таблицю З.Ю., а також таблиці, що подані у рядах розподілу (див.нижче).
Таблиця 1.8. Національний склад населення України (за матеріалами переписів) |
1930 р. (в сучасних межах) | 1959 р. | 1970 р. | 1979 р. | 1989 р.
тис. чо л. | % | тис.
чол. | % | тис.
чол. | % | тис. чол. | % | тис. чол. | %
Все населения | 41776 | 100 | 41869 | 100 | 47126 | 100 | 49609 | 100 | 51452 | 100
втому числі: українці | 31317 | 75,0 | 32158 | 76,8 | 35284 | 74,9 | 36489 | 73,6 | 37419 | 72,7
росіяни | 3331 | 8,0 | 7091 | 16,9 | 9126 | 19,4 | 10472 | 21,1 | 11356 | 22,1
євреї | 2710 | 6,5 | 839 | 2,0 | 777 | 1,7 | 633 | 1,3 | 486 | 0,9
білоруси | 143 | 0,3 | 291 | 0,7 | 386 | 0,8 | 406 | 0,8 | 440 | 0,9
молдавани | 327 | 0,8 | 242 | 0,6 | 266 | 0,6 | 294 | 0,6 | 325 | 0,6
поляки | 2295 | 5,5 | 363 | 0,9 | 295 | 0,6 | 258 | 0,5 | 219 | 0,4
інші | 11053 | 3,9 | 885 | 2,1 | 992 | 2,0 | 1057 | 2,1 | 1207 | 2,4
Комбінаційними називають таблиці, статистичний підмет яких по-діляється на окремі групи за двома і більше ознаками, узятими в комбі-нації.
Найпростішим видом комбінаційної таблиці є така, що показує розподіл населення одночасно за місцем проживання і статтю.
Більш складними є таблиці, частина статистичного підмета яких знахо-диться на місці статистичного присудка. Прикладом такої таблиці є розподіл вантажних автомобілів за тривалістю експлуатації і їх пробігом (табл. 1.9).
Таблиця 1.9. Розподіл автомобілів за тривалістю експлуатації і їх пробігом
Загальний Тривалість пробіг експлуатації автомобілів автомобілів | Питома вага автомобілів, | % | Всьо-го
До 3-х років | Понад 3 до 8 включно | Понад 8 до 10 включно | Понад 10 років
До 100 тис.км | 28,4 | 1,0 | - | - | 29,4
101 -250 тис.км | 4,4 | 15,1 | 1,9 | - | 21,4
251-400тис.км | - | 14,8 | 3,4 | 0,8 | 19,0
Понад 400 тис.км | - | 9,3 | 7,0 | 13,9 | 30,2
Всього: | 32,8 | 40,2 | 12,3 | 14,7 | 100
Якщо прості таблиці головним чином носять описовий характер дослі-джуваних явищ, дають інформацію, необхідну для здійснення статистикою контрольно-організаційної функції, то групові і комбінаційні служать в осно-вному для науково-пізнавальної мети - виділення типів та виявлення зв'язків між ознаками явищ.
При побудові статистичних таблиць найбільш відповідальним моментом є розробка присудка, окреслення його змісту, виявлення зв'язків між групу-вальними ознаками та показниками, що