Цікаво відзначити, що за даними групи англійсь-ких медиків, особи, що працювали протягом 1946— 1988 рр. на підприємствах британської ядерної про-мисловості, живуть у середньому довше, а рівень смертності серед них від усіх причин, включаючи рак, значно нижчий. Якщо враховувати реальні рівні радіації та концентрації хімічних речовин в атмо-сфері, то можна сказати, що вплив останніх на фло-ру в цілому досить значний порівняно із впливом радіації.

Наведені дані свідчать, що за нормальної роботи енергетичних установок екологічний вплив атомної енергетики у десятки разів нижчий, ніж теплової.

Невиправним лихом для України залишається Чорнобильська трагедія. Але вона більше стосуєть-ся того соціального строю, що її породив, ніж атом-ної енергетики. Адже ні на одній АЕС у світі, крім Чорнобильської, не було аварій, що безпосередньо призвели до загибелі людей.

Імовірнісний метод розрахунку безпеки АЕС у цілому свідчить, що при виробленні однієї й тієї самої одиниці електроенергії, імовірність великої аварії на АЕС у 100 разів нижча, ніж у випадку вугільної енер-гетики. Висновки з такого порівняння очевидні.

У 2004 році світове виробництво електроенергії перевищило 12 млрд кВт * год, 2/3 її виробляється на теплових (ТЕС), 1/6 - гідравлічних, 1/6 - на атомних елек-тростанціях. Теплові станції використовують як паливо переважно вугілля та мазут, оскільки нафта та газ більш цінні енергоносії. Будівництво ТЕС порівняно де-шеве, але несприятливим є екологічний вплив - забруднення атмосфери та тепло-ве забруднення. Гідроелектростанції, навпаки, дорогі в будівництві, але дають де-шеву енергію, їх будівництво залежить від запасів гідроресурсів, які зосереджені в гірських районах Азії та азіатської частини СНД, Північної та Південної Амери-ки, екваторіальної Африки.

Отже, сьогодні електроенергію можна отримувати найрізноманітнішими способами, але до основних джерел виробництва електричної енергії прийнято відносини ТЕС (теплові електростанції – отримання енергії за рахунок спалювання вугілля, газу або нафтопродуктів), ГЕС (гідроелектростанції – отримання електроенергії за рахунок перепаду рівня води, яка обертає гідротурбіни), АЕС (атомні електростанції – відносно нові, але досить поширені електростанції, які дають змогу отримувати з атомної енергії електроенергію).

Теплоелектростанція, її будова, принцип роботи та призначення

На ТЕС енергія, що виділяється під час згоряння палива (вугілля, нафти, торфу, горючих сланців) за допомогою електрогенераторів, що приводяться в обертання паровими і газовими турбінами або двигунами внутрішнього згоряння, перетворюється в електричну енергію. Більшість сучасних потужних ТЕС є паротурбінними. В паровій турбіні нагріта (до 500-600С) і стиснена (до2,4 107 Па) пара виходить із сопла. Об’єм пари зростає, а тиск відповідно падає, при цьому потенціальна енергія стиснутої пари перетворюється в кінетичну. Пара з значною швидкістю виходить із сопла, вдаряється в лопатки диска турбіни, закріпленого на валу і швидко обертає їх, при цьому кінетична енергія пари передається ротору турбіни. Вал турбіни жорстко зв’язаний з валом електрогенератора, і тому турбіна приводить в обертання ротор генератора, внаслідок чого і виробляється електроенергія.

На ТЕС більша частина енергії палива втрачається разом із гарячою парою. Цю відпрацьовану на турбінах гарячу пароводяну суміш використовують для опалення житлових будинків, що підвищує ККД теплових електроцентралей до 70%. ККД ж ТЕС складає приблизно 40%. Перевага ТЕС полягає в тому, що вони можуть бути розміщені на будь-якій території, працюють практично на всіх видах мінерального палива і виробляють не лише електричну, а й внутрішню енергію (гарячу воду для опалення і водозабезпечення, пару для технічних потреб).

Навіть при спалюванні природного газу, що не містить шкідливих речовин, у продуктах горіння є окис азоту, який в атмосфері перетворюється в шкідливий двоокис азоту. Сучасні ТЕС конденсаційного типу обладнуються дуже високими трубами (250-350 м) для розсіювання шкідливих домішок в атмосфері: сірчистий ангідрид, сірчаний ангідрид, оксиди азоту, частинки летючої золи та ін. Для золовловлення використовують мокрі скрубери та електрофільтри. Для уникнення викидів сполук сірки паливо попередньо очищають від неї, здійснюють його газифікацію та очистку димових газів.

Під час згоряння палива в теплових двигунах виділяються шкідливі речовини, а також виділяється в атмосферу значна кількість теплоти.

паливне господарство

паровий котел

регенеративний повітропідігрівник

дуттьовий вентилятор

димосос

димосос рециркуляції димових газів

димова труба

водяний економайзер

екранна система котла

пароперегрівник

вторинний або проміжний пароперегрівник

насоси шлакозоловидалення

циліндр високого тиску турбіни

циліндр середнього тиску

циліндр низького тиску

конденсатор

система водоохолодження | циркуляційні електронасоси

конденсатні електронасоси

підігрівники низького тиску

деаератори

бустерні електронасоси

турбоживильний насос

живильний електронасос

підігрівники високого тиску

хімводоочистка

відбір пари на виробництво

підігрівники мережевої води

електричний генератор

силовий трансформатор

трансформатор власних потреб

сітковий електронасос

пікова водогрійна котельня

Основними тепловими агрегатами ТЕС є паровий котел та парова турбіна. Паровий котел являє собою системи поверхонь нагрівання для виробництва пари з води, що безперервно надходить до нього, шляхом використання теплоти, яка виділяється при спалюванні палива, що подається у топку разом з необхідним для горіння повітрям. Воду, що надходить до парового котла, називають живильною. Живильна вода підігрівається до температури насичення, випаровується, а насичена пара, що виділилася з котлової води, перегрівається.

При спалюванні палива утворюються продукти згоряння — теплоносій, який у поверхнях нагрівання віддає теплоту воді, парі та повітрю, що використовується при горінні. Після поверхонь нагрівання продукти згоряння з відносно низькою температурою видаляються через димову трубу в атмосферу. На електростанціях великої потужності димові труби виконують заввишки 200—300 м і більше з метою зменшення