2.Малі кількості поглиненої енергії випромінювання можуть викликати глибокі біологічні зміни в організмі;
3.Наявність прихованого, або інкубаційного, прояву дії іонізуючого випромінювання: Цей період часто називають періодом уявного благополуччя. Тривалість його скорочується при опроміненні великими дозами; дія від малих доз може додаватися або накопичуватися. Цей ефект називається кумуляцією; випромінювання впливає не тільки на даний живий організм, але і на його потомство. Це так називаний генетичний ефект; різні органи живого організму мають свою чутливість до опромінення. При щоденному впливі дози 0.02-0.05 Р уже настають зміни в крові; не кожен організм у цілому однаково реагує на опромінення; опромінення залежить від частоти. Одноразове опромінення у великій дозі викликає більш глибокі наслідки ніж її частини. У результаті впливу іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть відбуватися складні фізичні, хімічні й біологічні процеси, які в кінцевому результаті зводяться до порушення нормального проходження біохімічних процесів і обміну речовин. Поглинена доза випромінювання, що викликає руйнування окремих частин тіла, а потім смерть, перевищує смертельну поглинену дозу опромінення всього тіла. Смертельні поглинені дози для окремих частин тіла такі: голова – 20 Гр, нижня частина живота - 5 0 Гр, грудна клітка – 100 Гр, кінцівки – 200 Гр. Ступінь чутливості різних тканин до опромінення неоднакова. Якщо розглядати тканини органів у порядку зменшення їхньої чутливості до дії випромінювання, то одержимо таку послідовність: лімфоїдна тканина; лімфатичні вузли; підшлункова залоза; зобна залоза; кістковий мозок; зародкові клітини. Велика чутливість кровотворних органів до радіації лежить в основі визначення характеру променевої хвороби. При однократному опроміненні всього тіла людини поглиненою дозою 0,5 Гр через день після опромінення може різко скоротитися число лімфоцитів, зменшиться також і кількість еритроцитів (червоних кров'яних тілець). У здорової людини нараховується близько 1014 червоних