Ці явища часто супроводжуються головним болем, важкістю в голові, загальною втомою, сонливістю, млявістю. Всі ці розлади зорових функцій пояснюються світлотехнічною специфікою робочих місць з ЕОМ:

- світлотехнічна різнорідність об’єктів зорової роботи користувачів ЕОМ, що пов’язана з наявністю трьох об’єктів в полі зору – екран, клавіатура, документація. Всі вони розміщені на різних відстанях і під різними кутами до горизонтальних осей очей. Це створює напруження зорового м’язу та світлочутливого апарату очей, що є основною причиною порушення зорових функцій очей.

- робота з пульсуючим самосвітним об’єктом, який постійно знаходиться в центрі поля зору і не відповідає нормативним вимогам, щодо обмеження пульсації та засвітлювальності.

- на робочому місці користувача ЕОМ несприятливо розподілена яскравість в полі зору, оскільки освітлені поверхні стін, стелі можуть виявитися світлішими ніж центр поля зору.

- засвітлююча дія світильників, що освітлюють приміщення.

Отже, основним за величиною впливу на організм працюючого фактором – є випромінювання монітора комп’ютера. Види електромагнітних випромінювань електронно-променевих трубок, що використовуються в моніторах ЕОМ, середні дані замірів і нормовані значення наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1—Види електромагнітних випромінювань ЕПТ

Види

випромінювань | Фактичні (сер)

дані замірів | Нормовані

значення

Рентгенівське | 9-12 мкРен/год | 75 мкРен/год

Ультрафіолетове | 0-0,02 Вт/м | 0,01 Вт/м

Інфрачервоне | 0,05-4 Вт/м | 100 Вт/м

Яскравість свічення | 75-80 Кд/м | 35 Кд/м

В період роботи з ЕОМ на електронно променевих трубках на організм користувача впливає цілий ряд факторів фізичної природи, але переважно вони знаходяться в межах нормованих величин. При роботі користувач може відчувати навантаження на очі, що пов’язане з особливостями роботи монітора. Так як електронно-променева трубка заряджена негативно, то поза нею відбувається накопичення позитивно заряджених часток. Людина почуває себе добре, коли в навколишньому середовищі співвідношення позитивних і негативних іонів однакова. Проте перед екраном монітора утворюється надлишок позитивних іонів. А так як в будь-якому приміщенні в повітрі наявні різні мікрочастинки, які розганяються потоком позитивних іонів і осідають на самому операторі і його очах. У результаті у користувача може виникати головний біль і подразнення слизової оболонки очей.

Для забезпечення працездатності користувачів ЕОМ та з метою профілактики зорових і загальних порушень та захворювань, потрібно дотримуватись наступних рекомендацій:

В приміщеннях з ЕОМ температура повітря повинна становити 19-24°С – в теплий, і 17-22°С – в холодний період року. Відносна вологість повітря повинна бути 55-65%, при допустимій нормі – 75%; а швидкість переміщення повітря – 0,1м/с, при допустимій нормі – 0,2м/с.

Еквівалентні рівні звуку, де працюють програмісти чи оператори ЕОМ не повинна перевищувати 50дбА; для людей, що працюють з документацією – 60дбА.

Необхідно проводити комплекс заходів щодо боротьби статичною електрикою, а саме підтримання відносної вологості повітря на рівні 55-65%, що легко забезпечується з допомогою зволожувачів типу “Іон”. Підлоги в приміщеннях ЕОМ повинні бути застелені антистатичними лінолеумами або бути дерев’яними. Користувачам рекомендується носити одяг з натуральних волокон і всі полімерні покриття сховати або винести.

Для іонізації повітря на робочих місцях рекомендується використовувати коронні біполярні іонізатори.

При виборі робочих місць в приміщеннях з ЕОМ необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах дисплею і викликати засліплення користувачів ЕОМ. Тому для розміщення робочих місць і ЕОМ, найбільш прийнятними є приміщення з однобічним розміщенням вікон, які обов’язково повинні бути обладнані сонцезахисними пристроями. Площа засклення не повинна перещипувати 25% від площі стіни з вікнами. Вікна мають бути розміщені на північ, північний-захід або північний-схід. Всі поверхні навколо оператора ЕОМ повинні мати невисокі коефіцієнти відбиття. Всі коефіцієнти відбиття повинні знаходитись в діапазоні 0,1-0,6.

Робочі місця з ЕОМ доцільно розміщувати в глибині приміщення. Розташування робочих місць, при якому працюючий повернений обличчям або спиною до вікон, не припустиме. Всі робочі місця повинні розташовуватись паралельними рядами, перпендикулярно до вікон. Для одного робочого місця площа повинна становити 4,6Ч7м, крім того навколо повинно бути не менше 1м площі з кожного боку.

Необхідно організувати освітлення і розташувати його так, щоб у полі зору користувача не було інших яскравих джерел світла (крім екрана монітора). Система штучних освітлювальних пристроїв повинна бути загальна або загально-локалізована. Найбільш оптимальні світильники — світильники навскісного світла, світильники з люмінесцентними лампами, з дзеркальним параболо-циліндричним відбивачем, або з спеціальними решітками для розсіювання (допускаються також світильники з лампами розжарення). Світильники повинні розміщуватись над проходами суцільною лінією або з проміжками.

Існує ряд правил, які необхідно виконувати для забезпечення нормальної працездатності упродовж усього робочого дня. Для цього необхідно дотримуватись регламентованих перерв у роботі з ЕОМ. Кожні 40-45хв робити 3-5хв перерви. Середня тривалість роботи з ЕОМ за день не більше 4год, за тиждень – не більше 20год. При використанні захисних засобів час роботи можна збільшити. Для зменшення зорового навантаження рекомендується примусове часте моргання, відволікання уваги через визначені проміжки часу на інший об’єкт.

4.3 Розрахунок освітленості

Для освітлення приміщення робочих місць користувачів та операторів ЕОМ, використовується змішане освітлення, тобто як природне так і штучне освітлення. Природне освітлення створюється через вікна в зовнішніх стінах будівлі, а штучне – створюється за допомогою двох систем: загального та місцевого освітлення. Для приміщення, де знаходиться робоче місце оператора ЕОМ використовується загальне освітлення.

Розрахунок системи освітлення приміщення, розмірами