Один з видатних учених сучасності Э.Ферми , свої головні роботи присвятив дослідженням, зв'язаним зі штучною радіоактивністю. Створена ним у 1934 році теорія бета-розпаду і в даний час використовується фізиками для пізнання світу елементарних часток.

Теоретики вже давно пророкують можливість подвійного в- перетворення в 2 в- розпаду, при якій одночасно випускаються два чи електрони два позитрони, однак на практиці цей шлях «загибелі» радіоактивного ядра поки не виявлений. Зате порівняно недавно удалося спостерігати дуже рідке явище протонної радіоактивності – випущення ядром протона і доведене існування двопротонний радіоактивності, передвіщене ученим В.И.Гольданським. Усім цим видам радіоактивних перетворень підтверджені тільки штучні радіоізотопи, і в природі вони не зустрічаються.

У наслідку цілим поруч учених різних країн (Дж. Данінг, В.А. Карнаухов, Г.Н.Флерів, И.В.Курчатов і ін.) були виявлені складні, що включають Y–розпад, перетворення, у тому числі випущення запізнілих нейтронів.

Одним з перших вчених у колишньому СРСР, що приступив до вивчення фізики атомних ядер взагалі і радіоактивності зокрема був академік И.В.Курчатов. У 1934 році він відкрив явище розгалуження ядерних реакцій, викликуваних нейтронним бомбардуванням і досліджував штучну радіоактивність. ряду хімічних елементів. У 1935 році при опроміненні брому потоками нейтронів Курчатов і його співробітники помітили, що виникаючі при цьому радіоактивні атоми брому розпадаються з двома різними швидкостями. Такі атоми назвали ізомерами, а відкрите вченими явище ізомерією.

Наукою було встановлено, що швидкі нейтрони здатні руйнувати ядра урану. При цьому виділяється багато енергії й утворяться нові нейтрони, здатні продовжувати процес розподілу ядер урану. Пізніше виявилося, що атомні ядра урану можуть поділятися і без допомоги нейтронів. Так було встановлене мимовільне (спонтанне) розподіл урану. На честь видатного вченого в області ядерної фізики і радіоактивності 104-й елемент періодичної системи Менделєєва названий курчатовим.

Відкриття радіоактивності вплинуло на розвиток науки і техніки, Він ознаменувало початок епохи інтенсивного вивчення властивостей і структури речовин. Нові перспективи, що виникли в енергетику, промисловості, військовій області медицині й іншим областям людської діяльності завдяки оволодінню ядерною енергією, були викликані до життя виявленням здатності хімічних елементів до мимовільних перетворень. Однак, поряд з позитивними факторами використання властивостей радіоактивності в інтересах людства можна привести приклади і негативне їхнє втручання в наше життя. До числа таких можна відноситься ядерна зброя у всіх його формах, що затонули кораблі і підвідні човни з атомними двигунами й атомною зброєю, поховання радіоактивних відходах у море і на землі, аварії на атомних електростанціях і ін. а безпосередньо для України використання радіоактивності в атомній енергетиці привело до Чорнобильської трагедії.

2. Марія Склодовська-Кюрі і відкриття радіоактивності

7 листопада 1867 р. – 4 липня 1934 р.

Французький фізик Марі Склодовська-Кюрі (уроджена Марія Склодовська) народилася у Варшаві (Польща). Вона була молодшої з п'яти дітей у родині Владислава і Броніслави (Богушки) Склодовських. Марія виховувалася в родині, де заняття наукою користалися повагою. Її батько викладав фізику в гімназії, а мати, поки не занедужала туберкульозом, була директором гімназії. Мати Марії вмерла, коли дівчинці було одинадцять років. Марія блискуче училася й у початкової, і в середній школі. Ще в юному віці вона відчула притягальну силу науки і працювала лаборантом у хімічній лабораторії свого двоюрідного брата. Великий російський хімік Дмитро Іванович Менделєєв, творець періодичної таблиці хімічних елементів, був другом її батька. Побачивши дівчинку за роботою в лабораторії, він пророчив їй велике майбутнє, якщо вона продовжить свої заняття хімією. Виросла при російському правлінні (Польща в той час була розділена між Росією, Німеччиною й Австрією), Марія брала активну участь у русі молодих інтелектуалів і антиклерикальних польських націоналістів. Хоча велику частину свого життя Марія провела у Франції, вона назавжди зберегла відданість справі боротьби за польську незалежність.

На шляху до здійснення мрії Марії Складовської про вище утворення стояли дві перешкоди: бідність родини і заборона на прийом жінок до Варшавський університет. Марія і її сестра Броня розробили план: Марія протягом п'яти років буде працювати гувернанткою, щоб дати можливість сестрі закінчити медичний інститут, після чого Броня повинна узяти на себе видатки на вище утворення Марії. Броня одержала медичне утворення в Парижеві і, ставши лікарем, запросила до себе сестру.

Залишивши Польщу в 1891 р., Марія надійшла на факультет природничих наук Паризького університету (Сорбони). Саме тоді вона стала називати себе Марі Склодовська. У 1893 р., закінчивши курс першою, Складовська одержала ступінь ліценціата по фізиці Сорбони (еквівалентну ступеня магістра). Через рік вона стала ліценціатом по математиці. Але цього разу Марія була другою у своєму класі. У тім же 1894 р. у будинку одного польського фізика-емігранта Марі зустріла П’єра Кюрі. П’єр був керівником лабораторії при Муніципальній школі промислової фізики і хімії. На той час він провів важливі дослідження з фізиці кристалів