1 РЕЗОНАНС (франц. resonance, від лат. resonare - відгукуватися, озиватися) - явище зростання амплітуди коливань, збуджених в якій-небудь коливальній системі (камертоні, коливальному контурі і т. п.) зовнішньою періодичною силою при наближенні частоти цієї сили / до власної частоти /0 (однієї з власних частот) системи. Частота вимушених коливань, тобто виниклих під дією зовнішньої періодичної сили, рівна частоті /, на відміну від власних коливань, що виникають в системі за рахунок початкового відхилення або поштовху, частота к-рых /„ визначається параметрами самої системи.

Коливальний процес пов'язаний з періодичним переходом одного виду енергії в іншій. В механічних системах - перехід кінетичної в потенційну і назад, в електричних - енергії магнітного поля катушки індуктивності в енергію електричного поля конденсатора і т.д. При цьому частина енергії коливань системи безперервно втрачається, перетворюючись на теплову енергію, енергію випромінювання і ін. Втрата енергії коливань системою, що скоює власні коливання за рахунок початкової енергії, приводить до поступового зменшення амплітуди коливань - загасанню коливань. Ніж більшу частку від потужності коливань складає потужність втрат, тим швидше відбувається загасання коливань. Відношення першої потужності до другої характеризує добротність Q системи. При вимушених коливаннях потужність від джерела зовнішньої сили в систему поступає безперервно. Тому в системі встановлюються незгасаючі коливання такої амплітуди, коли потужність втрат компенсується потужністю, що поступає від джерела.

Остання ж залежить від різниці фаз між силою і коливаннями в системі.

При Р. фаза така, що потужність, що віддається джерелом, досягає найбільшої величини, а значить і амплітуда коливань буде найбільшою, причому тим більше, чим вище Q. Залежність амплітуди А сталих вимушених коливань від відношення ///„ описується кривими Р. (мал. 1). Відкладаючи по вертикальній осі координат не амплітуду А, а відношення А до амплітуди А^ при Р., одержимо іншого вигляду криві Р. (мал. 2), з к-рых видно, що від величини Q залежить не тільки А^, але і ширина кривої резонансу. Остання характеризує частотну вибірковість коливальної системи. Чим вужче кривий Р., тобто чим більше Q, тим вище вибірковість системи, вже смуга частот, на к-рые вона реагує.

Вимушені коливання встановлюються не відразу після початку дії зовнішньої сили. Необхідно певний час

й

для накопичення енергії коливань. Оскільки в сталому режимі потужність втрат рівна потужності, що поступає від джерела, то амплітуда коливань, а отже, і час її встановлення будуть пропорційні добротності системи.

Явище Р. широко використовується в наукових дослідженнях і техніці. Напр., ядерний Р., електронний, парамагнітний Р., резонансне поглинання світла - при дослідженні речовин; електромеханічний Р. в сегнетоэлектриках - при збудженні інтенсивних ультразвукових коливань; Р. в коливальному контурі - для виділення приймачем сигналу даної радіостанції, Р. в контурах використовування (так наз. терапевтичних контурах) високочастотних електромедичних апаратів для передачі об'єкту , найбільшої потужності, що генерується апаратом. Одним з прикладів Р. в природі може служити акустичний Р. в області | середнього вуха і слуховому проході. В зави- J симости від умов явище Р. грає но- ; ложительную роль або виявляється вред- І ным (руйнування механічних конструк- | ций при періодичних навантаженнях). р

Літ.: Стрільців З. П. Введение в теорію І коливань, з. 61, М.-Л., 1950. Р. Берестовській. :?

РЕЗОРБТЙВНОЄ ДІЯ - реак- ї

дня організму, к-рая наступає в резуль- |

тате всмоктування фармакологічного в е- і

щества в кров. Р. д. складається з ^

прямої дії фармакологи- j

ческого речовини, к-рое розвивається як .»

І

Літ.: Бірюзова В. І. і в д р. Електро-мпкроськопічеськіє методи дослідження біологічних об'єктів, М., 1963, библиогр.; До е л ь-м а н В. М. і Явір З. Я. Электронная оптика, М.-Л., 1963; До біля ш н і р Ю. М. Электронная мікроскопія, Радіотехніка і електроніка, т. 7, в. 5, з. 747, 1962; П і л я н до е-в і ч А. Н. Практика електронної мікроскопії, М.-Киев, 1961; З біля ш до п н Н. Г. Электронный мікроскоп, М.-Л., 1949; Електронна мікроскопія, під ред. А. А. Лебедева, М., 1954, биб-лиогр.

Електронна мікроскопія тканин - Глезер І. И. Некоторые дані по електронній мікроскопії нервової ткачі (огляд літератури), Журн. невропат, і психиат., т. 63, в. 1, з. 144, 1963, библпогр.; Піз Д. Гистологическая техніка в електронній мікроскопії, пер. з англ., М., 1963; Де Робертіс Е., Новінській В. і З а э з Ф. Общая цитологія, пер. з англ., М., 1962; Серов В. В. Ультра-микроскопическая структура нефрона і її значення в патології, Арх. патол., т. 24, в. 10, з. 3, 1962. библиогр.; А n d r e s G. А. а. о. Electron-microscopic studies experimental nephritis with ferritin-conjugated antibody, J. exp. Med. v. 115, p. 929, 1962; Cell; biochemistry, physiology, morphology, ed. J. Brachet, v. 2, N/Y.-L., 1961; Cossel L. Elektronenmikroskopische Befunde an den sog. Lochkernen in menschlichen Leberepithelzellen, Frankfurt. Z. Path., Bd 72, S. 115, 1962; Lapp H. Die submlkroskopische Organisation der Leberzelle, Munch, med. Wschr., Е. 1, 1963.

ЕЛЕКТРОННИЙ ПАРАМАГНІТНИЙ РЕЗОНАНС - явище поглинання енергії змінного електромагнітного поля парамагнітними частинками, поміщеними в постійне магнітне поле. Це поглинання спостерігається, коли постійне і