МАЛ. 3. Схема пристрою установки для нагляду електронного парамагнітного резонансу: 1 - досліджувана речовина; 2 - резонатор; 3 - детектор; 4 - клистронный генератор; 5 - підсилювач; 6 - електронний осцилограф; 7 - катушка живлення електромагніту; S - додаткові катушки; 9 -модулятор.

є порожнистим металевим тілом, для сантиметрових радіоволя служить коливальним контуром. Трьохсантиметрове випромінювання генерується клістроном ц за допомогою спеціального кабелю (хвилеводу) прямує в резонатор. Напруга на кристалічному детекторі, поміщеному в резонаторі, пропорційна потужності коливань; його зменшення служить мірою поглинання енергії в резонаторі. Реєструючи "цю напругу і міняючи магнітне поле електромагніту за допомогою зміни струму

у обмотках, знаходять максимум поглинання, відповідний Е. п. р. Криву поглинання, що представляє залежність поглиненої потужності від напруженості магнітного поля, можна спостерігати за допомогою електронного осцилографа, подавши на нього посилену напругу з детектора. При цьому напруженість магнітного

Мал. 4. Лінії парамагнітного резонансу: а - СгС13 (осцилограма); 6 - CrK(SO) 2- 12HJ3 (графік); Р - поглинальна потужність; Н - напруженість поля.

поля періодично змінюють біля резонансного значення за допомогою додаткової обмотки, на к-рую подається змінна напруга від спеціального генератора (модулятора), та ж напруга подається на горизонтальні пластини осцилографа. Застосовуються ц складніші методи реєстрації Е. п. р. Можливий вид кривих (ліній) поглинання показаний на рпс. 4. Висота резонансного максимуму пропорційна кількості пара- 2Н магнітних частинок. Важливою характеристикою є чинник g, експериментально визначуваний по магнітному полю .ff0, відповідному резонансу. Він помога- ?v ет встановити вид парамагнітних частинок: вільні радикали, атоми і т.д. Ширина резонансних кривих збільшується із зростанням температури і концентра-, цип парамагнітних частинок. ' ' Тому для виявлення невеликих максимумів при- рис 5. Лінія -меняют охолоджування, а в електронного рідинах збільшують парамагнітного розведення (до відомого ^Г^ртств^ре межі) досліджуваного веще- сірчанокислого ства. Форма кривих залежить марганцю (раз-также від характеру взаимо- ний ьц°и$':нтра' дії частинок в речовині. Так, взаємодії іонів кристалічних грат можуть привести до ускладнення форми (мал. 4,6) ц навіть до розщеплювання ліній (тонка структура). Спостерігається надтонка структура, що виявляється в розпаді вершини лінії Е. п. р. на ряд вузьких резонансних максимумів (мал. 5). Це пояснюється впливом магнітних моментів спинів ядер атомів. В найпростіших випадках число ліній надтонкої структури на одиницю більше подвоєного спину ядра. Надтонка структура

дозволяє встановити, електронами яких саме атомів (молекул) обумовлений Е. п. р.

У 1946 р. в США Перселл і Бліх (Е. Pur-сеll, F. Bloch) спостерігали резонанс, обумовлений магнітним моментом ядра прж безпосередній дії радіовипромінювання (ядерний магнітний резонанс, або ядерна індукція), так само, як спостерігається Е. п. р.

Оскільки магнітні моменти ядер в тисячі раз менше електронних (оскільки маси ядер в стільки ж разів більше), резонанс спостерігається при використовуванні генератора метрових радіоволя. Замість порожнистого резонатора береться звичний коливальний контур, всередину катушки к-рого поміщається досліджувана речовина.

Нек-риє деталі кривих Е. п. р. пояснюються ядерним квадрупольним резонансом, к-рый може також спостерігатися і безпосередньо.

Чутливість Е. п. р. до змісту парамагнітних частинок надзвичайно велика. Прп сприятливих умовах він дозволяє знайти до 1012 парамагнітних частинок в 1 г (10 ~9 міль).

Метод Е, що відноситься до радіоспектроскопії. п. р. і споріднені йому методи набули широке поширення у фізиці, хімії і біології. Вони служать для вивчення сил, що зв'язують атоми і молекули в твердих і рідких тілах, будови цих тіл, дослідження процесу полімеризації, встановлення структури органічних молекул. Ці методи дозволяють визначати магнітні моменти ядер атомів і найбільш точно вимірювати магнітні поля. Вони використовуються також для якісного і кількісного аналізу (напр., визначення ізотопів).

У біології і медицині Е. п. р. застосовують гл. обр. для визначення вільних радикалів, к-рые знайдені цим методом майже у всіх тканинах тваринних п рослин. Вивчається зміна концентрації вільних радикалів і їх роль в нормі і при патології (напр., в ракових пухлинах), а також при фізіологічних процесах (нервова провідність, м'язове скорочення).

Намагаються використовувати Е. п. р. для діагностики. Методом Е. п. р. досліджуються ферментативные процеси, к-рые супроводжуються утворенням вільних радикалів. Вивчалася природа зв'язку парамагнітних іонів заліза в гемоглобіні. Під дією іонізуючих випромінювань в тканинах утворюється багато різних радикалів. Їх дослідження методом Е. п. р. допоможе встановити характер порушень молекулярної структури і -изучить шляху Вротпворадіационной захисту.

Літ.: Блюменфельд Л. А. Парамаг-

нигный резонанс в біології, Вести. ан СРСР

** а- з. 22, 1958; Блюменфельд Л. А.

П™ в ° д з до і й В. В. і Семенов А. Р.

рименение електронного парамагнітного резо-

До wr Е ХПМ1Ш' Новосибірська, 1962, бпблиогр.;

men ' а м Д- Спектроскопія на високих і

Опп сокпх частотах, пер. з англ., М., 1959

ве'™эгР-;он же, Електронний парамагнітний

нанс у вільних радикалах, пер. з англ.

М., 1961, бпблиогр.; Лісовик А. Ядерная індукція, пер. з німий., М., 1963; Вільні радикали в біологічних системах, пер. з англ., під ред. Л. А. Блюменфельда, М., 1963, биб-ЛНОГЕК, В. Зоре. ^^ЯШКТРОНОЖ - апарат для проведення операційних розрізів м'яких тканин струмом високої частоти або для коагуляції (див. Діатермокоагуляция, Електпохирургия). До останнього часу

Мал. 1. Набір електродів для биактивнои коагуляції.

у СРСР користуються апаратами типа УДЛ, УДЛ і ЕН. В наст, час розроблений новий портативний пересувний електроніж