– так звані клейма.
З роками ці знаки поступово перетворилися в сучасну систему охорони і реєстрації товарних знаків. Система допомагає споживачам ідентифікувати і полегшувати вибір виробів та послуг, які засвідчені відмітними товарними знаками.
Українське законодавство вирізняє такий знак для товарів і послуг як торговельна марка. Однак, відповідно до закону, правовий статус торговельної марки практично не відрізняється від товарного знаку.
Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Як на товарний знак так і на торговельну марку видається охоронний документ який зветься Свідоцтвом на знак для товарів і послуг.
Охоронне свідоцтво на знак для товарів і послуг можна отримати на словесне, образотворче, об'ємне та інші позначення або їх комбінації), навіть на звук (мелодію). У ряді країн реєструються також нюхові знаки.
Власником знаку для товарів і послуг в Україні можуть бути як юридичні так і фізичні особи, або групи осіб (наприклад в Росії - власником товарного знаку може бути тільки юридична особа, або фізична особа, зареєстрована як підприємець без утворення юридичної особи).
Комерційні (фірмові) найменування. Комерційні найменуван-ня містять назву, терміни або найменування, які засвідчують ха-рактер діяльності фірми та допомагають відрізнити її від інших виробників.
У той час як торговельні марки допомагають відрізнити това-ри та послуги певного виробника, найменування фірми ідентифі-кує будь-яке підприємство безвідносно до товарів і послуг, реалі-зовуваних ним на ринку, і засвідчує репутацію відповідної фірми. Комерційне найменування є цінним активом останньої, а також джерелом корисної інформації для споживачів.
Охорона найменувань відповідає інтересам як виробників, так і споживачів, однаковою мірою зацікавлених у наявності право-вих інструментів, що запобігають використанню комерційного найменування способами, які вводять в оману або призводять до плутанини.
Географічні зазначення. Зазначення походження та наймену-вання місця походження, відомі як географічні зазначення, є од-ним із видів комерційних позначень.
Зазначення походження — це найменування, вираз або знак, який вказує на те, що виріб або послуга має своє позначення у країні, регіоні або конкретному місці. Як правило, використання неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походжен-ня є протиправним.
Географічне зазначення служить для позначення виробу, ха-рактерні риси якого є виключно або в основному наслідком гео-графічного оточення, природного і (або) людського фактору. Вживання географічного зазначення є правомірним тільки для певного кола осіб і підприємств, розташованих у відповідному географічному районі, і тільки у зв'язку з конкретними вироба-ми, що походять звідти.
3.5. Нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності
До нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності відносять наукові відкриття, комерційну таємницю, компонуван-ня інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин, раціо-налізаторські пропозиції.
Наукові відкриття. Основними цілями системи державної ек-спертизи та реєстрації наукових відкриттів є:
•
підтвердження достовірності наукових положень, заявлених як відкриття;
•
встановлення авторського та державного пріоритету;
•
моральне та матеріальне стимулювання авторських відкриттів;
•
сприяння вирішенню науково-технічних проблем, пов'яза-них із відкриттями;
•
державний облік та інформація про відкриття з метою їх всебічного використання в науці та народному господарстві.
Комерційна таємниця. Введення особливої правової охорони комерційної таємниці зумовлене необхідністю охороняти законні інтереси учасників товарного обороту, які витрачають час, сили та кошти на розробку і впровадження передових технологій і ме-тодів ведення бізнесу, що їх не завжди можна захистити тради-ційними способами правової охорони.
Правила недобросовісної конкуренції передбачають наявність в інших учасників обороту можливості самостійно домагатися аналогічних результатів, але забороняють втручатися у сферу чужих технічних і комерційних таємниць шляхом промислового шпіонажу, підкупу та іншими недозволеними способами.
Компонування інтегральних мікросхем. Швидкий розвиток сучасної обчислювальної техніки, основою якої є інтегральні мікросхеми, зумовив необхідність правової охорони останніх як на рівні структурно-функціональної схеми, так і на рівні компо-нування інтегральних мікросхем.
Структурно-функціональну й електричну схеми інтегральних мікросхем можна захищати в межах патентного права, оскільки вони підпадають під технічне вирішення завдання.
Щодо компонування інтегральних мікросхем, вони виявилися практично беззахисними перед копіюванням. Копіювання техно-логій, здійснюване шляхом послідовного мікрофотографування шарів кристала та виготовлення за цими фотографіями фотошаблонів, є швидким і дешевим процесом порівняно з первинною розробкою технологічної схеми.
Неможливість забезпечити ефективну охорону зазначених об'єктів за допомогою норм авторського та патентного права при-звела до появи спеціального цивільно-правового інституту охо-рони компонувань інтегральних мікросхем.
Сорти рослин і породи тварин (селекційні досягнення). Не-обхідність визнання та правової охорони результатів творчої діяльності селекціонерів є очевидною. Проте через специфіку, властиву об'єкту охорони, а також особливості його правового режиму ця сфера творчої діяльності вимагає спеціальної право-вої регламентації.
Раціоналізаторські пропозиції. Специфічна правова охорона раціоналізаторських пропозицій зумовлена необхідністю стиму-лювати в межах конкретних підприємств творчі зусилля праців-ників для вдосконалення застосовуваної техніки, технології, а також розробки корисних для підприємств пропозицій організа-ційного й організаційно-технічного характеру.
Список використаних джерел
1. Як захистити свої товари і послуги. - . .
2. Інтелектуальна власність. - Вікіпедія — вільна енциклопедія.
3. Дахно І. І. Право інтелектуальної власності: Навч. Посібник. – Київ: Либідь, 2003. – 200 с.
4. Право інтелектуальної власності: Академ. курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. / О. А. Підопригора, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін.; За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. 2-ге вид., переробл. та допов. – К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – 672 с.
5. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: у двох томах / За ред. Я. М. Шевченко. – т. 1. загальна частина. – К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – 520 с.
