розслідування справ про розкрадання. Через те для працівників правоохоронних органів важливого значення набувають знання про періо-дичність та порядок здійснення інвентаризацій.
2. Відмінність аудиту від комплексної ревізії
№ п/п | Аудит | Комплексна ревізія
1. | Аудит - незалежна форма фінансово-економічного контролю, здійснюється на добровільних, договірних за-садах між аудитором і під-приємством-замовником. | Комплексна ревізія - форма державного фінансово-еко-номічного контролю. Здійс-нюється за планом роботи контрольно-ревізійного ор-гану держави або власника і проводиться за наказом вла-сника без погодження з кері-вником підприємства.
2. | Правовою основою аудиту є Закон України «Про ауди-торську діяльність». | Правовою основою прове-дення комплексної ревізії є Закон України «Про Державну контрольно-реві-зійну службу в Україні».
3. | Аудиторська перевірка пе-редбачає дослідження тих питань, які поставлені перед аудитором підприємством-замовником. | Комплексна ревізія передба-чає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності підприємства від-повідно до програми комп-лексної ревізії, яку затвер-джує керівник контрольно-ревізійного органу.
4. | Завданнями аудиту є: під-твердження достовірності бухгалтерського балансу та звітності з метою правиль-ного визначення розміру по-датків, сприяння впрова-дженню ноу-хау у виробниц-тво, фінансовій стабільності підприємства, запобігання неплатоспроможності та банкрутству. | Завданнями комплексної ре-візії є: повна і всебічна пере-вірка виробничої і фінансо-во-господарської діяльності підприємства та його струк-турних підрозділів, виявлен-ня недоліків та зловживань у господарській діяльності підприємства і діяльності посадових та матеріально-відповідальних осіб, вияв-лення резервів удосконален-ня роботи підприємства.
5. | Аудит проводиться на будь-якому етапі господарської діяльності, дає можливість прогнозувати розвиток під-приємства й удосконалювати його маркетингову діяль-ність. | Комплексна ревізія проводи-ться після завершення гос-подарських операцій, дослі-джує об'єкти господарської діяльності в статистиці.
6. | Аудитор - незалежна особа. Права, обов'язки та відпові-дальність аудитора регла-ментуються Законом Украї-ни «Про аудиторську діяль-ність». | Ревізор - адміністративно призначена на посаду особа. Права, обов'язки та відпові-дальність ревізора регламен-туються Законом України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
7. | Відповідно до чинного зако-нодавства проведення ауди-ту на вимогу органів дізнан-ня та попереднього слідства не передбачено. | Ревізія фінансово-господар-ської діяльності підприємст-ва може проводитися на ви-могу дізнання і попередньо-го слідства у будь-який час.
3. Розслідування корисливих злочинів у торгівлі.
Торгівля є самостійною галуззю господарст-ва України, яка виконує функцію сполучної ланки між ви-робництвом та його споживачами, окремими галузями і підприємствами. В умовах переходу до ринку, основна маса товарів, які надходять у торгівлю, є продукцією акціо-нерних промислових підприємств, колективних сільського-сподарських підприємств, кооперативів, державного та приватного секторів. Рух товарів від виробництва до спо-живача здійснюється за допомогою підприємств оптової та роздрібної торгівлі.
Оптова торгівля виконує посередницькі операції щодо просування товарів від місця виробництва до роздрібних торговельних організацій. Через оптові ланки торгівлі про-ходять товари, що потребують добирання і комплектування їх у відповідний торговельний асортимент, необхідний для рівномірного постачання підприємств роздрібної торгівлі.
Оптова торгівля здійснюється оптовими торговельними організаціями, оптовими базами управлінь торгівлі та гро-мадського харчування, розподільними та плодоовочевими базами, складами організацій роздрібної торгівлі, які реалі-зують товари оптом. Вона забезпечує якісне зберігання промислових та продовольчих товарів, контроль за якістю продукції, що надходить від постачальників, здійснює заходи щодо запобігання надходження в роздрібну торгове-льну мережу недоброякісних товарів.
Підприємства оптової торгівлі мають окремий баланс, свій розрахунковий рахунок у банку, власні основні й обо-ротні засоби, мають право укладання договорів з поста-чальниками й покупцями та безпосереднього кредитування.
Роздрібна торгівля здійснює продаж товарів безпосе-редньо населенню для особистого споживання. Основними суб'єктами роздрібної торгівлі є:
- підприємства колективної, кооперативної та державної торговельної мережі;
- підприємства громадського харчування, колективні сільськогосподарські підприємства;
- мережа торговельних акціонованих підприємств, під-приємств орендарів, кооперативів та приватників.
Форми реалізації товарів у роздрібній торгівлі дуже різ-номанітні. Насамперед підприємства роздрібної торгівлі реалізують товари готівкою через продавців та в порядку самообслуговування. Ця форма реалізації займає провідне місце. Крім того, підприємства реалізують товари покуп-цям у кредит, за допомогою розрахункових чеків, здійсню-ють дрібнооптову торгівлю лікарням, дитячим садкам, комісійну торгівлю тощо, реалізують населенню товари, вироблені кооперативами, орендними і малими підприєм-ствами, здійснюють комісійну торгівлю.
У діяльності торговельних підприємств та організацій виділяються такі основні етапи:
- надходження товарів від постачальників;
- зберігання товарів;
- реалізація товарів, одержання виручки від реалізації та здача виручки в установи банку (на пошту, інкасатору).
У торговельну мережу товари надходять від постачаль-ників за нарядами торговельних баз, а також шляхом де-централізованої закупівлі товарів самим магазином.
Підприємства торгівлі та громадського харчування одержують товари від постачальників на підставі договору постачання. Договір постачання є правовим документом, яким визначаються права й обов’язки постачальників та покупців. Його основними реквізитами є предмет договору, найменування сторін, ціни та порядок розрахунків, строки постачання товарів тощо.
Відвантажуючи товари, постачальники виписують су-проводжувальні документи двох видів - товарні і розра-хункові. Товарні документи, в свою чергу, поділяються на товарні документи, що засвідчують кількість відвантаженого товару (товарно-транспортні накладні, рахунки-фак-тури, пакувальні ярлики, специфікації), та товарні доку-менти, які засвідчують якість відвантаженого товару (якісні посвідчення, довідки про аналізи, висновок санітарно-епідеміологічної станції, ветеринарні свідоцтва тощо). Рахунок-фактура виписується постачальником у разі великого переліку відвантажених товарів. Він складається не менш як у чотирьох примірниках: перший - залишається у поста-чальника, другий - у покупця, третій та четвертий додаю-ться до розрахункового документа і надсилаються до уста-нови банку. Товарно-транспортні накладні виписуються в кількох примірниках при доставці товарів автомобільним транспортом.
Товарні документи супроводжують товари на всьому шляху їх руху від постачальника до одержувача.
Розрахункові документи (рахунки-платіжні вимоги, платіжні доручення тощо) надсилаються постачальником у банк і є підставою для розрахунків за товари.
У разі приймання товару на складі постачальника або на станції залізниці торговельне підприємство уповноважує на одержання товару особу (товарознавця, експедитора),