Перемга над гельветами справила в Галлії значне враження. До ставки Цезаря з привітаннями почали прибувати вожді всіх галльських громад. Він повів переговори так, що вожді галлів запропонували провести нараду з найважливіших питань галльського життя. На нараді вони звернулися до Цезаря з проханням, що римляни не допустили дальших вторжень германців на чолі з Аріовістом. Цезар Був зацікавлений, щоб виступ проти Аріовіста розглядався як відгук на прохання самих галлів, як справа, яку підтримує вся Галлія. Він вибрав надзвичайно вигідну позицію – бути арбітром у галльських справах [8, c.190].

Вирішальна битва з Аріовістом відбулася у вересні 58р. до н.е. Однак, Аріовіст перед тим протягом тижня ухилявся від значної битви. Цезареві вдалося дізнатися через полонених, що германські жінки-провісниці не рекомендували починати битву до нового місяця. Тоді цезар вирішив розпочати її першим. Битва була ним блискуче виграна. Римляни гнали германців п’ять миль аж до Рейну. Лише небагато їх на чолі з Аріовістом зуміли переправитися до Галлії, повернути назад. По дорозі на них напали убії, й свеви зазнали значних втрат. Невдовзі убії вступили з Цезарем у дружні відносини й закріпили їх у договорі.

55 р. до н.е. Цезар здійснив походи за Рейн і до Британії. 52-51рр. до н.е. він придушив значне повстання галльських племен під керівництвом Верцінгеторіга. Тепер уся Галлія стала римською. Частина галльських племен вважалася “союзниками”, частина – “підкореними”.

Пробувши в Галлії дев’ять років, Цезар здобув величезні кошти і мав численну армію. Це давало йому можливість претендувати на першу роль в державі [13, c.100].

За Цезаря розпочалося широкомасштабне заснування колоній у провінціях, де було розселено 80тис. осіб. Різко зріс і масштаб падання громадянських прав за межами Італії. Передальпійська Галлія, місто Гадес в Іспанії, а згодом – Сицилія здобули для всього населення права римського громадянства. Цими засобами зміцнювалося панування Риму над підкореними землями.

Список використаних джерел та літератури

І Джерела

Абрамова С.В. и др. – Хрестоматия по истории международных отношений [Для историч. факультетов ун-тов и пед. ин-тов.]. – М.: Международные отношения, 1988.

Аммиан Марцелин. История// в кн. Хрестоматия по истории Древнего Рима/ под ред. С.Л.Утченко. – М.Изд. сициально-економиченстой литературы, 1962.

Тацит К. Сочинения в 2 т. – Том II. – М.: Наука, 1969.

Тацит К. История. – М.: АСТ; Харьков: Фашо, 2001. – 4000с.

Хрестоматия по истории Древнего Римма/ под. ред. В.И.Кузищина. – М., 1987.

Юлий Цезарь. Записки о Галльской войне. Сочинения. – М.: Ладомир ООО «Фирма «Издательство АСТ», 1995. – 750с.

ІІ Загальні праці

Всемирная история в 10т. – М., 1954, Т.1

Грушевський М.С. Історія України-Руси в 10 т., 11кн. – Т.1. – К.: Наукова думка, 1991. 648с.

Дейвіс Норман. Європа. Історія. – К.: Генеза, 2000. – 1464с.

Егер Оскар Всемирная История: В-4-х т.- С., 1999. – т.2

Еріх Цьолтер. Історія Австрії, - Львів: Літопис, 2001, - 712с.

Зашкільняк Л.О,, Крикун М.Г. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів. – Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка, 2002, 752с.

Зінченко А. Історія дипломатії: від давнини до початку нового часу. – Вінниця, Нова книга, 2002, - 564с.

История Венгрии: в 3 томах. – Том I/ под ред. Шушарика В.П. – М.: Наука, 1971. – 644с.

Історія Центрально-Східної Європи/ За ред. Леоніда Зашкідьняка, - Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка, 2001. – 660с.

История Древнего Рима/ под ред. В.И.Кузищина. – М.: Высшая школа, 1982. – 335с.

История Дипломатии: В 5т. – Том 1 /Под ред. Ч.Динерштайна, 0 М.: Государственное Издательство политической литературы, 1959. – 806с.

История Европы: в 8 Т. – Т.1: Древняя Европа. – М.: Наука, 1991.

История Европы. – Т.1. Древняя Европа/ Под ред Голубцовой Е.С. – М.: Наука, 1988. – 704с.

История Европы с древн. времен до наших дней. в 8т./ Под ред. Удальцова. – Т.1. Древняя Европа, - М.: Наука, 1988. – 703с.

История Польши в 3 томах. – Том 1/ Под ред. В.Д.Королюка, И.С. Миллера, П.Н. Третьякова, - М.: Издательство Академии Наук СССР, 1956.

Маммзен Т. ИсторияРимма: В 5т. – Т.5. – Санкт-Петербург, 1995.

Крип’якевич І. Всесвітня історія у 3 кн. – К., 1995. – кн.1.

Люблинская А.Д., Прицкер Д.., Кузилин М.Н, Очерки истори Франции с древнейших времен до окончания первой мировой войны. – Ленинград, 1957.

Машкин Н.А. История Древнего Рима. – М.: Госпиздат, 1960, - 736с.

Чубарьян А.О, Европа в древности и средневековье. Идеи и реальности// Чубарьян А.О. Европейская идея в истории. – Проблеми войны и мира. – М., 1987.

Яковенко Н.А. Нарис з історії України від найдавніших часів до кінця XVIIIст. – К.: Генеза, 1997.

ІІІ. Монографії та статті.

Античное общество. – М., 1967.

Античная цивилизация /Под ред. В.Д.Блаватского. – М.: Наука, 1973. – 270с.

Буданова В.П. Готы в системе представления римских и византийских авторов о варварских народах //Византийский временник. – 1980. – С.141-152.

Буданова В.П. Готы в эпоху Великого переселения народов. – М.: Наука, 1990. – 231с. Рец. Бибиков М.В.// ВДИ. – 1991. - №4. – с. 163-165.

Бокщанин А.Г. Социальный кризис Римской империи в Ы веке н.э. – М., 1954. – 237с.

Веллей Патеркул. Римская история //ДДИ, - 1985. - №1, - с.227-235.

Бокщанин А.Г. Кузицин В. История Древнего Рима, - М., 1982.

Вопросы истории древнего мира и средних веков/