й переконливістю показали тра-гічне становище безправного, затурканого трудового люду, по-творні форми його побуту і — в окремих випадках — його про-тест. Замислювався митець і про місце інтелігенції в сучасному йому суспільстві. Твори І. Карпенка-Карого багатьма своїми еле-ментами входять в ідейно-естетичний контекст нової європей-ської драми.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
Комедії «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», драми «Бурлака», «Безталанна», «Наймичка», трагедії «Бондарівна», «Сава Чалий».
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1. Іван Карпенко-Карий // Історія української літератури у 2 т. Т. 1. — К., 1987.
2. Галабутська Г. Життєві і творчі обрії Карпенка — Карого //Дивослово. — 1995. — № 12.
3. Мо-роз Л. Іван Карпенко — Карий //Історія української літератури: XIX ст. Кн. 3. — К.,-1997.
4. Рильський М. Гордість української драматургії: Про творчість Карпенка-Карого // Рильський М. Статті про літературу. — К., 1980.
