Співвідношення окремих елементів оборотних фондів під-приємства характеризує їх виробничо-технологічну структуру.

Виробничо-технологічна структура оборотних фондів під-приємств різних галузей має певні особливості. На її форму-вання впливають такі фактори, як тип виробництва, особли-вості продукції та технології її виготовлення, умови забезпе-чення матеріальними ресурсами тощо. Так, частка виробничих запасів найбільша на підприємствах легкої промисловості та електроенергетики (до 80%), незавершеного виробництва - у машинобудуванні (до 40%), тоді як на транспорті незавершене виробництво взагалі відсутнє [46].

Фондами обігу називаються оборотні засоби, що функціо-нують у сфері обігу.

До фондів обігу належать товари, готова продукція, грошо-ві кошти в касі та на рахунках у банках, а також кошти підпри-ємства в розрахунках.

Товари - це матеріальні цінності, що придбані та зберіга-ються підприємством для їх подальшого перепродажу.

Готова продукція - це вироби підприємства, обробка яких закінчена і вони пройшли випробування, відповідають техніч-ним умовам і стандартам та укомплектовані згідно з договора-ми із покупцями та замовниками. Поки виготовлена підприєм-ством продукція не оплачена, вона належить підприємству.

Грошові кошти підприємства - це частина оборотних засо-бів підприємства, що не бере безпосередньої участі у виробни-чому процесі, але використовується ним для створення необ-хідних йому матеріальних ресурсів: матеріалів, сировини, за-пасних частин тощо. Грошові кошти знаходяться в касі під-приємства, на поточних та інших рахунках у банках і можуть бути використані для поточних операцій. Підприємство може мати грошові кошти не лише в національній, айв іноземній валюті.

До коштів підприємства в розрахунках належить заборго-ваність покупців або замовників перед підприємством за відвантажену їм продукцію, виконані роботи або надані підпри-ємством послуги.

З метою забезпечення обліку, ефективного планування та використання оборотні засоби підприємства класифікують за низкою ознак.

За місцем та роллю у процесі виробництва оборотні за-соби поділяють на оборотні засоби, що знаходяться у сфері виробництва (оборотні фонди), та засоби, що знаходяться у сфері обігу (фонди обігу). Більша частина оборотних засобів виробничих підприємств знаходиться у сфері виробництва.

За принципами організації розрізняють нормовані та не-нормовані оборотні засоби.

До нормованих оборотних засобів відносять виробничі за-паси, незавершене виробництво та готову продукцію. їх гра-ничний розмір визначається за допомогою нормування. Нор-мування оборотних засобів - це встановлення економічно об-ґрунтованих (планових) норм запасу та нормативів за окреми-ми елементами оборотних засобів. Воно є необхідним для за-безпечення нормальної діяльності підприємства.

До ненормованих оборотних засобів підприємства відно-сять грошові кошти та кошти в розрахунках.

За джерелами утворення оборотні засоби поділяють на власні, прирівняні до власних і залучені.

До власних джерел утворення оборотних засобів належать статутний та резервний капітал, прибуток підприємства.

До джерел, прирівняних до власних, належать резерви на-ступних витрат і платежів, кошти цільового фінансування, а також залучені в оборот стійкі пасиви (заборгованість по заро-бітній платі, внесках на соціальне страхування тощо).

До залучених джерел утворення оборотних засобів підпри-ємства належать кредити банків, якими покривається нестача власних джерел формування оборотних засобів (як правило, це короткострокові кредити).

1.2 Нормування оборотних засобів підприємства

Ритмічність, узгодженість та висока результативність діяль-ності підприємства багато в чому залежать від підтримання оптимальних розмірів його оборотних засобів - як оборотних фондів, так і певних елементів фондів обігу. Визначення опти-мальних, економічно обгрунтованих розмірів оборотних засо-бів підприємства здійснюється за допомогою нормування їх окремих елементів, тобто, інакше кажучи, обчислення норма-тиву оборотних засобів.

Норматив оборотних засобів — це їхній мінімальний пла-новий розмір у вартісному вираженні, необхідний для забезпе-чення нормальної роботи підприємства.

Найпоширенішими є такі методи нормування оборотних засобів [68, 84]:

аналітичний, що передбачає ґрунтовний аналіз наявних нормованих оборотних засобів підприємства та подаль-ше коригування потреби в їх обсягах залежно від умов виробництва;

коефіцієнтний, що базується на уточненні фактичних
обсягів нормованих оборотних засобів на величину ко-
ефіцієнта, який враховує зміни умов виробництва й об-
числюється на основі динаміки випуску продукції під-
приємства впродовж кількох останніх років;

прямого розрахунку, що полягає в обчисленні нормати-вів за кожним нормованим елементом оборотних засо-бів підприємства: виробничими запасами, незаверше-ним виробництвом, залишками готової продукції на складах. Цей метод є найточнішим, оскільки дає змогу точно здійснити нормування оборотних засобів, врахо-вуючи специфіку виробництва та умови роботи підпри-ємства.

Розглянемо особливості визначення нормативів оборотних засобів за елементами нормованих оборотних засобів.

Нормування оборотних засобів у виробничих запасах.

Економічно обґрунтовані обсяги оборотних засобів, що спрямовуються на формування виробничих запасів, відіграють важливу роль у забезпеченні ритмічності виробництва та своє-часному виконанні договірних зобов'язань підприємства. При цьому вони дають змогу не лише запобігти появі можливих зривів виробництва продукції через несвоєчасну поставку по-стачальником сировини, а й уникнути зайвих витрат грошових коштів через утримання надлишкових запасів матеріальних ресурсів (наприклад, витрат на утримання складів більшої площі, додаткову охорону тощо) [49, 51, 68].

Мінімальний розмір виробничих запасів у грошовому ви-раженні, необхідний для забезпечення нормального функціо-нування підприємства, називається нормативом оборотних засобів у виробничих запасах.

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах (Н"о!.)

Мд, - середньодобові планові витрати певного виду матеріаль-них ресурсів (у натуральних вимірниках);

Ц- ціна одиниці матеріальних ресурсів, грн.;

Д3- норма запасу матеріальних ресурсів, дні.

Середньодобові планові витрати матеріальних ресурсів (Мд)

Мріч - річні витрати матеріалів у попередньому періоді (у натуральних вимірниках);

Дк - кількість календарних днів у плановому році;

кд - коефіцієнт, що враховує зміни умов виробництва. Вії обчислюється як індекс динаміки обсягів виробництв; продукції:

Норма запасів матеріальних ресурсів (Д3) - це мінімально необхідна кількість днів, на яку треба передбачити запас мате-ріалів для забезпечення нормального функціонування підпри-ємства.

Норма запасу певного виду матеріальних ресурсів (Д3) включає транспортний (Дтр), підготовчий (Д„ідг), технологіч-ний (Дтехн), поточний ІДПо,п) та страховий запаси (Дстр), обчис-лені у днях:

Д3 = Дтр + Дпід + Дтехн