самостійно визначати потребу в усіх оборотних активах та управляти ними практика показала що існуючі розробки не відповідають вимогам часу. Відсутність відлагоджених механізмів управління фондами обігу стала однією з причин зростання заборгованості та відсутності грошових коштів у підприємств. Першочерговими проблемами стали: управління запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, визначення джерел фінансування.
Багатоаспектність практичних задач управління запасами та існуючі недоліки описаних в літературі методів приводять до висновку, що в сучасних умовах відповідні служби підприємства швидше за все не зможуть скористатися готовими рекомендаціями, а повинні творчо підходити до існуючих методик, в значній мірі самостійно розробляючи адекватні для власного підприємства методики. Адже як зазначає В. Ковальов: управління в більшій мірі є мистецтвом ніж наукою. Тим не менше окремі оцінки, отримані за допомогою формалізованих методів, нехай навіть в певній мірі умовні, дозволяють легше приймати остаточні рішення.
Значних успіхів в зниженні загальної потреби в оборотних активах можна досягти напрацювавши ефективну політику управління дебіторською заборгованістю.
Невиправдана дебіторська заборгованість є іммобілізацією власного капіталу, а перевищення її певного рівня може призвести до втрати ліквідності і навіть зупинки виробництва. Така ситуація досить характерна для національної економіки з її хронічними неплатежами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Биржаков М.Б. Введение в туризм. – СПб.: Издательский Торговый Дом "Герда", 1999. – С. 192.
2. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности: Учебное пособие. – М.: Нолидж, 1996. – С. 312.
3. Исмаев Д.К. Основы стратегии и планирования маркетинга в иностранном туризме: Учебное пособие для работников туристских фирм, предприятий и учащихся высших заведений: – М.: ТОО "Луч", 1994 . – С. 224.
4. Квартальнов В.А., Романов А.А. Международный туризм: политика развития: Учебное пособие. – М.: Советский спорт,1998. – С. 142.
5. Менеджмент туризма: Учебник для студентов, обучающихся по направлению 521500 "Менеджмент". – М.: РМАТ, 1996. – С. 230.
6. Моисеева Н.К. Стратегическое управление туристской фирмой: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – С. 208.
7. Семена Н. Крымский курорт по – европейски? // Зеркало недели. – 2000. – 31 марта. – С. 8.
8. Сапрунова В.Б. Туризм: эволюция, структура, маркетинг. – М.: Ось-89, 1997. – С. 160.
9. Самые популярные туристические направления 1996 года // Туристические новости. – 1997. – № 9 (6). – С. 5.
10. Туристично – краєзнавчі дослідження: Вип. 1: Матеріали Ш Всеукраї-нської конференції "Туризм в Україні: економіка та культура" (Світязь, 9-10 вересня 1998 р.). – У 2 ч. – К.: КМ-Трейдінг, 1998. – Ч. 1. – С. 424.
11. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебник для вузов. – 2-е изд. доп. –М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1998. – С. 416.
12. Экономика и организация международного туризма: Сокр. пер. с болг. // Сост. и авт. предисл. В.И. Азар. – М.: Экономика, 1984. – С. 168.
13. Экономика туризма: Материалы семинара по менеджменту туризма курсов повышения квалификации преподавателей по Программе ТАСIS ED / 062 // Сост. Ю.Н. Борисова, Н.И. Гаранин, Ю.В. Забаев, А.И. Сеселкин. – М.: РМАТ, 1996. – С. 87.
14. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник . – К.: КНЕУ, 1999. – С. 384.
