Транспортний запас створюється на період між моментом переказування коштів підприємства постачальнику за матеріаль-ні ресурси та часом їх отримання на підприємстві.

Підготовчий запас створюється на період, необхідний для комплектації, лабораторного аналізу, приймання, підготовки матеріалів до виробничого споживання (вимірювання щільнос-ті, сортування тощо). Його обчислюють з урахуванням специ-фіки конкретного підприємства та технологічних особливостей обробки сировини.

Технологічний запас створюється у випадках, коли матері-альні ресурси, що надходять на підприємство, не відповідають вимогам технологічного процесу і до видачі у виробництво потребують попередньої обробки (наприклад, сушіння, роз-крою тощо). Його розмір, так само, як і розмір підготовчого запасу, визначається конкретними умовами технологічного процесу виготовлення продукції на підприємстві.

Поточний запас забезпечує роботу підприємства у період між двома черговими поставками матеріальних ресурсів на підприємство. Поточний запас певного виду матеріальних ре-сурсів у натуральних вимірниках (Зпот) можна обчислити за формулою

Зтт=Дпот * Мд, (4.11)

де Дпот - період між двома черговими поставками матеріаль-них ресурсів на підприємство, дні;

Мд - середньодобові планові витрати матеріалів на підпри-ємстві (у натуральних вимірниках).

Різновидом поточного запасу є сезонний запас, який фор-мується в умовах сезонного використання, сезонного транспор-тування або сезонної заготівлі сировини.

Страховий запас складається на випадок порушення по-стачальником запланованого режиму поставок матеріальних ресурсів на підприємство. Як правило, він приймається в роз-мірі, що не перевищує половини поточного запасу. Величина страхового запасу (Зстр) в натуральних вимірниках обчислю-ється за формулою

Зстр=0,5 * Зтт.

Таким чином, величина необхідного запасу матеріальних ресурсів певного виду (Зжр) в натуральних вимірниках стано-витиме

Нормування оборотних засобів у незавершеному виробництві.

Однією з умов забезпечення безперебійної та ритмічної ро-боти підприємства є наявність певної кількості напівфабрика-тів на кожному робочому місці та в процесі їх переміщення на випадок аварій, інших непередбачуваних обставин.

У масовому виробництві на величину незавершеного вироб-ництва впливають такі фактори: кількість робочих місць; кіль-кість виробів, що одночасно знаходяться на одному робочому місці; спосіб передачі деталей (комплектуючих) з однієї діль-

ниці на іншу; план виробництва та собівартість одиниці про-дукції [54].

Норматив оборотних засобів у незавершеному виробни-цтві (Н"1) обчислюється за формулою

Нк0* = по ¦ Д,ц ¦ К„я, ' (4.14)

де Ј}д ~ середньоденний випуск товарної продукції за її собівар-тістю, грн.;

Дв.ц - тривалість виробничого циклу, дні; К„,в - коефіцієнт наростання витрат у незавершеному вироб-ництві.

На тривалість виробничого циклу впливають галузеві особ-ливості технологічного процесу виготовлення продукції.

Коефіцієнт наростання витрат являє собою відношення середньої собівартості виробів, що знаходяться у незаверше-ному виробництві, до собівартості готових виробів [39, 68].

кДля складних виробів із тривалим виробничим циклом ви-готовлення (наприклад, у машинобудуванні) витрати нароста-ють, як правило, нерівномірно. У цьому разі для визначення коефіцієнта наростання витрат тривалість виробничого циклу виготовлення виробу поділяють на інтервали часу (дні, тижні, місяці), протягом яких відбувається наростання витрат.

Нормування оборотних засобів у запасах готової продукції.

1< Частка готової продукції у складі запасів виробничого під-приємства посідає друге місце. Тому оптимізація її залишків, що перебувають на складі підприємства, має особливу практич-ну значимість [47].

Скорочення періоду перебування готової продукції на складі залежить від багатьох факторів. Деякі з них безпосеред-ньо пов'язані з виробничою та збутовою діяльністю підприєм-ства (якість, вартість, дизайн, номенклатура, кількість та стро-ки поставки виготовленої продукції з виробничих цехів на склад тощо), інші фактори - з фінансовою та маркетинговою діяльністю (система розрахунків з покупцями, ефективність реклами, ділові зв'язки зі споживачами, вивчення попиту та організація збуту продукції, правильне планування асортимен-ту в зв'язку із сезонними коливаннями попиту на внутрішньо-му та зовнішньому ринку, дотримання строків поставки, вид транспортування тощо).

Збільшення залишків готової продукції на складах спричи-няє уповільнення оборотності інвестованих в оборотні засоби коштів, оскільки вони не можуть бути використані для більш прибуткових вкладень, що скорочує рівень доходності підпри-ємства.

Для оптимізації величини залишків готової продукції на складі необхідно обґрунтувати норму їх запасу в днях. Нормазапасу готової продукції на складі - це кількість днів, необхід-них для підготовки продукції до її реалізації (комплектування, пакування, відвантажування покупцям, виписка та передача у банк необхідних платіжних документів).

Норматив оборотних засобів у залишках готової продук-ції (Н^") визначається як добуток одноденного випуску про-дукції за собівартістю на норму їхнього запасу на складі в днях:

1.3 Показники ефективності використання оборотних засобів на підприємстві

Оборотні засоби становлять значну частину виробничих фондів підприємства. Основною характеристикою ефективно-сті використання оборотних засобів є швидкість їх обертання, або, інакше кажучи, оборотність. Саме від оборотності зале-жить величина необхідних підприємству грошових коштів для забезпечення безперервності процесу виробництва та реаліза-ції продукції.

Для оцінки ефективності використання оборотних засобів застосовують такі показники оборотності.

1. Коефіцієнт оборотності (К0о) характеризує кількість оборотів оборотних засобів за певний період, як правило, за рік. Обчислюється за формулою

Середньорічна вартість залишку оборотних засобів (В0.3) обчислюється за формулою

В о.з —

Во.зі +В„.з2 +... + Во.зП 12

де Во.л, Во.з2,...,Вози - середньомісячні залишки оборотних засобів підприємства, грн. Вартість середньомісячного залишку оборотних засобів

В";" та Вк0'" - вартість оборотних засобів підприємства на

початок та кінець місяця відповідно, грн. 2. Коефіцієнт завантаження (Ктв) є величиною, оберне-ною до коефіцієнта оборотності. Він показує, скільки оборот-них засобів припадає на одну грошову одиницю реалізованої продукції, і визначається за формулою

3. Тривалість обороту (іОб) характеризує тривалість одно-го обороту оборотних засобів підприємства в днях і обчислю-ється за формулою

4. Визначення рентабельності використання оборотних засобів підприємства:

Рентабельність оборотних засобів (Коз) характеризує ефективність використання підприємством оборотних засобів і показує, скільки прибутку попадає на 1 грн. коштів, спрямо-ваних на формування оборотних засобів.

П0.д - прибуток підприємства від операційної діяльності за підсумками роботи за рік, ^рн,;

В о, - середньорічна вартість оборотних засобів підприєм-ства, грн.

1.4 Вплив