Екскурсійна діяльність в Україні у радянський час і в період незалежності - досвід професійним спілкам, які почали активно розгортати туристсько-екскурсійн�...

Курсова робота - Екскурсійна діяльність в Україні у радянський час і в період незалежності

119

досвід професійним спілкам, які почали активно розгортати туристсько-екскурсійну діяльність серед робітничої молоді, спрямовуючи її в потрібному політичному напрямку. На початку 20-х років, коли екскурсійний рух ще тільки набував свого розвитку й економічно було важко організувати далекі подорожі, місцеві профспілкові комітети пропонували в основному екскурсії на виробництво, до музеїв, на виставки, екскурсії – прогулянки на недалеку відстань. Саме таку екскурсійну програму в 1925 році практикував для членів своєї профспілки Харківський Губвідділ “Сантруд”. Вони стали учасниками екскурсій на фарфоро-фаянсове виробництво, на завод “Серп і молот”, на радіостанцію, в музей історії партії, в музей ім. Артема, на промислову і сільськогосподарську виставки, в Зоологічний і Ботанічний сади. В екскурсіях взяло участь 347 членів профспілки, ще 405 членів профспілки під час екскурсій – прогулянок відвідало мальовничі райони Харківщини. Такі екскурсії тривали від восьми до п’ятнадцяти годин і забезпечувалися транспортом. Оплату, в середньому по шість карбованців за одного екскурсанта, здійснював Губвідділ. Але потрібно відмітити, що найбільше цікавилися далекими екскурсіями, і економічно міцні профспілки поступово почали їх організовувати. Таку можливість, наприклад, мала профспілка Південної залізниці. Використовуючи свої внутрішні резерви, зокрема можливість забезпечити екскурсантів транспортом, вона в 1925 році організувала 12 екскурсій, у яких взяло участь 527 чоловік. З них шість – далеких, розрахованих на 202 екскурсанта. Профспілка мала широку мережу підрозділів, які звітували за проведену екскурсійну роботу. У1926 році профспілка Південної залізниці організувала 49 екскурсій для 7527 екскурсантів. Це були екскурсії на острів Хортицю, до Сімферополя, Сум, Полтави, Черкас. Перед початком літнього екскурсійного сезону 1927 року, профспілковий комітет Південної залізниці розіслав всім своїм місцевим комітетам повідомлення з грифом “терміново” наступного змісту: “Одним із видів масової культроботи в літній період є екскурсія. Мета екскурсії – охопити по можливості найбільшу кількість членів нашої Спілки для індивідуального і колективного відпочинку, для ознайомлення широких спілкових мас з цілим рядом музейно-історичних пам’яток”. У розпорядження комітету Південної залізниці було виділено два спеціалізованих екскурсійні вагони. Комітет визнавав, що далеких екскурсій буде організовано ще небагато і найбільша кількість членів спілки зможе взяти участь у місцевих екскурсіях у межах залізниці. Але на виконання поставлених завдань вже 11 квітня 1927 року на засіданні бюро культкомісії місцевкому управління Південної залізниці було прийняте рішення: з 22 до 25 квітня провести далеку екскурсію до Севастополя і, у зв'язку з великою кількістю бажаючих, просити для цього надати ще додатково два вагони. У 1927 році понад 4 тисячі членів профспілки Південної залізниці, зокрема Харківських вагонних майстерень, Харківського, Лозовського, Люботинського, Полтавського, Куп’янського, Білгородського залізничних вузлів, змогли побачити багато історичних місць і відпочити під час далеких екскурсій за маршрутами: Харків – Київ, Ростов, Баку, Тифліс, Ялта, Батумі, Краматорськ, Запоріжжя, Дніпробуд, Мінеральні Води.

Екскурсійно-профспілковий рух стрімко зростав. На початку 1928 року Народний Комісаріат Освіти отримав від Всеукраїнської Ради профспілок заяви на екскурсії для 20-ти тисяч своїх членів, від Спілки РОБОС – для 4-х тисяч.

У1928 році профспілки взяли активну участь у створенні Українського мішаного пайового екскурсійного товариства. І в Статуті товариства відзначалося: “Працювати у тісному зв’язку з профспілками”. У рішеннях Першої Всеукраїнської екскурсійної наради, яка відбулася у вересні 1928 року, велика увага була звернута на те, що профспілки на місцях повинні допомагати УМПЕТу в екскурсійній роботі, зокрема розробляти маршрути, вести підготовку кадрів, облаштовувати екскурсійні бази. Профспілки активно були задіяні в роботі екскурсбаз. Вони отримали найбільшу кількість голосів у Радах, які організовувалися і діяли при екскурсбазах. Екскурсійна нарада накреслила шляхи розвитку екскурсійної справи сумісно з профспілками: “лише за спільних зусиль ми дійсно зуміємо обслугувати ту тягу до екскурсій , що є в трудящих, та перетворити екскурсії на один з чинників, що сприяють культурній революції”. Нарада також підняла питання про соціальний захист трудящих. У першу чергу його повинні були вирішувати профспілки: “Треба, щоб профспілки у своїх бюджетах передбачили гроші на екскурсійні поїздки тим своїм членам, які одержують невелику зарплатню. Матеріальні труднощі дійсно ставали на заваді планової організації екскурсійної роботи безпосередньо на промислових підприємствах та в установах. Особливо це стосувалося індустріальних центрів, де була велика загальна кількість робітників, наприклад, таких як Дніпропетровськ. Саме там, на добре відомому заводі ім. Петровського, у 1927 році розпочалася активна діяльність заводського комітету, спрямована на організацію екскурсійної роботи серед робітників. Упродовж перших літніх місяців було проведено 32 екскурсії, переважно місцевого характеру: по Дніпру, на Дніпровські пороги, на Дніпрельстан. Далеких екскурсій було проведено тільки 2. Це було пов’язано з тим, що на 1900 робітників комітет отримав лише 25 пільгових квитків. Отже, питання матеріальної допомоги учасникам екскурсій стояло на першому місці. Більше пільг могли надавати своїм членам великі профспілкові організації. Саме до таких належав Всеукраїнський Комітет Спілки робітників харчової та смакової промисловості. Президія ЦК Спілки підтримувала зв’язок із Москвою. На літо 1929 року вона уклала угоду з акціонерним товариством “Радянський турист” і забронювала 1000 місць, з них – 300 на далекі екскурсії в різні міста Союзу і 700 – до Москви. Всі учасники цих екскурсій забезпечувалися пільговим проїздом: 50% від його загальної вартості Комітет Спілки асигнував на дотації екскурсантам зі своїх коштів – 8500 карбованців. Спілка робітників харчової та смакової промисловості за пільговим тарифом також організувала в 1929 році Першотравневі екскурсії для 44 своїх підприємств за маршрутами:

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38