У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Ради, членами якої були б усі екскурсійні організації Радянського Союзу. Президія Ради повинна була здійснювати загальне керівництво і конкретно вирішувати питання стандартизації типів обслуговування екскурсійних організацій, нормування взаємовідносин між окремими республіканськими екскурсійними організаціями, взаємних розрахунків між ними, роботи фонду кредитування екскурсійних організацій. Важливість діяльності Всесоюзної Екскурсійної Ради для УМПЕТу полягала в тому, щоб відпала потреба мати власні філії за межами України. А це надало б можливість приділяти більше уваги розвитку екскурсійної справи в Україні і, відповідно, виділяти для цього більше коштів. Необхідно підкреслити, що піднімалося питання тільки про координаційну роль Всесоюзної Екскурсійної Ради. Але більшовицькій владі потрібен був жорсткий контроль над кожною сферою господарської діяльності, особливо ідеологічного спрямування, якою, власне, і була мережа екскурсійних закладів. Здійснити такий контроль можливо було тільки за умови ліквідації всіх діючих тоді, особливо акціонерних, екскурсійних товариств, і створення одного Московського, яке б дійсно стало єдиним союзним керівним органом і провідником соціалістичних ідей. У всіх республіках планувалося відкрити філії центрального товариства. Саме з такою метою у РРФСР з 1927 року розпочалася підготовча робота до створення Всесоюзного товариства, основа діяльності якого була відмінною від запропонованою УМПЕТом. Вона полягала не в добровільному об’єднанні всіх республіканських керівних туристсько-екскурсійних структур на рівних правах, а в обов’язковому входженні їх до нового Товариства з подальшим припиненням своєї самостійної діяльності. Так започатковувалася кардинальна реорганізація системи екскурсійних закладів, яка відбивала політику класового принципу екскурсійної справи, посилення її ідеологічної ролі, запровадження нового пролетарського туризму. Спочатку акціонерне товариство “Радянський турист” і “Російське товариство туристів” були звинувачені в тому, що в їх діяльності відчувався сильний вплив буржуазних елементів. Надалі було обрано особливу тактику дій. Враховуючи те, що “Російське товариство туристів” вже мало матеріальну базу, досвід роботи і було знане громадськістю, вирішили не закривати його відразу офіційним наказом “згори”, а провести реорганізацію зсередини, за допомогою самих членів товариства. Для виконання такого завдання потрібні були нові члени з новим мисленням, з новою соціалістичною свідомістю. І ними стали туристи-комуністи, комсомольці, пролетарська робітнича молодь. Масовий вступ до товариства саме таких, з більшовицьким настроєм, туристів розпочався вже з 1927 року. І це надало можливість 31 травня 1929 року так провести Московську конференцію “Російського товариства туристів”, що діяльність його старого правління була визнана незадовільною. На конференції обрали нове правління, до складу якого увійшли В.П.Антонов-Саратовський, Л.Л.Бархаш, Л.М.Гурвіч, В.І.Нікітін, Н.В.Криленко, якого було обрано Головою. Нове керівництво вийшло до Народного Комісаріату Внутрішніх Справ з пропозицією про заміну Статуту і назви Товариства. І вже 3 червня 1929 року “Російське товариство туристів” було анульоване, 30 листопада цього ж року зареєстровано статут Товариства пролетарського туризму РРФСР. Вся подальша його діяльність була спрямована на те, щоб стати всесоюзним. Отже, наперед було конкретно заплановано надати новому Товариству монопольне право на керівництво екскурсійною справою у всесоюзному масштабі. Через рік діяльності нове Товариство було відмічене як таке, що зуміло забезпечити централізоване керівництво туризмом і якісне обслуговування з матеріально-технічного боку. Головна сутність полягала в тому, що Товариство змогло забезпечити “ідеологічно правильне” керівництво екскурсійним рухом. Більшовицькому уряду також потрібно було, щоб в організаційній структурі Товариства об’єдналися державні і громадські радянські органи. Цієї мети, як суттєвої особливості радянського устрою, було досягнуто. У тісному взаємозв’язку в Товаристві пролетарського туризму співпрацювали державні органи освіти, охорони здоров’я, народного господарства, профспілки, комсомол та інші громадські організації.

Розроблявся стратегічний план створення Всесоюзного товариства пролетарського туризму і робилося все для того, щоб поширити вплив уже діючого Товариства РРФСР на всі республіки і зокрема на Україну. У1929 році почав розроблятися Статут Всесоюзного товариства пролетарського туризму, ще до офіційного затвердження самого товариства. У Статуті була детально розроблена схема діяльності республіканських філій. Розпочався збір листів, постанов і резолюцій на підтримку Статуту. Так, відповідно до наміченого плану, Ленінська Комуністична Спілка Молоді України 4 грудня 1929 року надіслала до Народного Комісаріату внутрішніх справ листа, в якому висловлювалося прохання якнайшвидше затвердити Статут. Збори, на яких відбувалося обговорення Статуту, проводилися в багатьох організаціях, і в першу чергу в тих, які безпосередньо були причетні до розвитку екскурсійної справи. Резолюцію про повну підтримку Статуту прийняла Вища рада фізичної культури. Народний Комісаріат торгівлі також 30 серпня 1929 року провів нараду, на якій розглядалося питання про затвердження Статуту “Пролетарського Товариства”. Ретельно вивчало Статут керівництво Українського мішаного пайового екскурсійного товариства. Воно відстоювало свою самостійність, прагнуло до подальшого зміцнення і розбудови своєї матеріально-технічної бази. А здійснити це можливо було тільки за умови повної одноосібної фінансово-економічної діяльності УМПЕТу. Пропозиції саме такого напрямку були затверджені протоколом засідання УМПЕТу від 25 жовтня 1929 року, на якому обговорювався Статут. У протоколі відзначалася широка зацікавленість екскурсійною справою колективами трудящих і окремими громадянами.

УМПЕТ підтримував офіційне оформлення масового суспільного руху, але не мав можливості (за Статутом пайових товариств) приймати до свого складу членів пайовиків-індивідуалів. І тому вважав за потрібне відкрити в Україні добровільне Туристське товариство за умови, що воно буде здійснювати свою діяльність у тісному контакті з УМПЕТом, як з організацією, якає керівною у справі екскурсійної роботи в Україні. Товариство пролетарського туризму сприймалося УМПЕТом тільки як організація, що не веде ніякої комерційно-господарської діяльності, а займається агітацією і популяризацією екскурсійної справи серед населення. Виходячи саме з такої позиції, УМПЕТ запропонував внести до Статуту такі

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38