У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


обєкт. Сюди відносили “демонстративну” і “дослідчу” екскурсії; 3) Вищий ступінь активного вивчення предмету – його дослідження, до якого відносили дослідну екскурсію. Теорія викладання суспільствознавства була тісно пов’язана з екскурсійною практикою. Наприклад, екскурсія до села доповнювала тему “Зв’язок між містом і селом”. Учні під час екскурсії досліджували і вивчали питання про характерні особливості села, чим воно відрізнялося від міста і в чому полягав зв’язок між містом і селом, робітником і селянином. Учні порівнювали життя селянської і міської родини, селянського двору та великого міського будинку, звертали увагу на те, що всі відмінності залежать від різного характеру праці мешканців міста і села, і повинні були зазначити, які, на їх думку, завдання стояли перед містом і селом щодо зв'язку між ними. Екскурсійні дослідження підтверджували відповіді на запитання: як людність бере участь у виборах делегатів на з’їзди – районні, окружні, всеукраїнські; як організовано було владу на селі до революції і яку участь в ній брала сільська людність, історія Ради села; культурне життя села (хата-читальня, газети, сількори, кількість дітей шкільного віку і відсоток, який охоплювала школа). Екскурсія до сільбуду розкривала питання, як робітничий клас допомагає селу поліпшити своє життя і як підвищення культурного рівня селянина допомагало поліпшувати господарство. Учні досліджували господарство села в цілому, потім вивчали, оцінювали і порівнювали окремі сільські двори з погляду економіки і побуту. Для фіксування екскурсійного матеріалу учням рекомендувалося використовувати схеми, які допомагали в статистичному підрахуванні. Зокрема, якщо потрібно було дослідити, чим торгували магазини або торгівельні заклади, використовувалася схема, яка розкривала наступні питання: характер торгівлі (оптова, оптова-роздрібна, роздрібна); хто торгує (трести і синдикати, акціонерні товариства, кооперація, привізна торгівля); асортимент товарів (для села, для міста, мішаний); район покупців (малий, місто, округа); торгівля разом з ремеслом.

У шкільних програмах суспільствознавства важливе місце займали питання економіки: народне господарство, його розвиток і форми, організація господарської діяльності, загальні економічні явища та чинники. І вже на початку 20-х років почали розроблятися спеціальні екскурсії для учнів у галузі економіки. В основу їх було закладено різну тематику: “Міський базар і торгівля”; “Торгова біржа”; “Ремесла”; “Кустарні промисли” тощо. Наприклад, екскурсія “Торгова біржа” пропонувала вивчення таких питань: біржа як організаційний, удосконалений базар, устрій біржі, правила біржової торгівлі, якими товарами торгують на біржі, в якій формі укладаються і як реєструються угоди, види угод, спекуляція, значення товарної біржі, види бірж.

Рекомендувалися довготривалі екскурсії на село для міських шкіл як органічна частина теми “Сільськогосподарська промисловість”. Організовувалися вони під гаслом: “Більше безпосереднього вивчення життя й природи, й тому більше екскурсій на сільськогосподарське виробництво та в природу”.

Багато екскурсій було включено до шкільних програм із природознавства. Вони розроблялися до кожної теми. Так, вивчаючи тему “Весняне пробудження”, учні здійснювали екскурсії до лісу. Вивчаючи тему “Життя прісних вод”, здійснювали екскурсію на водозабір тощо.

Всі навчальні екскурсії готувались і проводились за єдиною схемою, яка розділялася на три етапи: І – підготовка екскурсії, II – проведення екскурсії, III – опрацювання матеріалів. На першому етапі вирішувалося питання про вибір місця для проведення екскурсії та екскурсійних об’єктів. Проводилася попередня бесіда, розроблявся організаційний план екскурсії. На другому етапі відбувався безпосередній огляд маршруту, дослідження об’єктів, фіксування цікавих явищ, здобування потрібних відомостей. Третій етап передбачав облік та систематизацію матеріалів екскурсії: створення колекцій, складання карт, діаграм, таблиць та написання доповідей.

Школа прагнула виховати в учнів дослідницький підхід до навколишнього світу. І саме на екскурсіях, на практиці відбувався процес дослідження учнями багатьох суспільних та природних явищ. Для проведення екскурсійних дослідів Науково-Педагогічний Комітет Соціального виховання розробив спеціальне приладдя.

Школи підтримували тісний зв’язок із багатьма науковими установами, отримували від них завдання і на екскурсіях проводили потрібні дослідження. Учні однієї з Тульчинських центральних трудшкол збирали фольклорний матеріал для історико-етнографічної комісії Всеукраїнської Академії Наук, співпрацювали з Харківською науково-дослідницькою кафедрою ботаніки.

Багато учнівських екскурсій і туристських походів проводилося в позашкільний час, але всі вони були тісно пов’язані із загальними освітньо-виховними завданнями школи. Такі екскурсії доповнювали засвоєні учнями знання, ілюстрували їх, а також сприяли вивченню нового матеріалу. Завдання школи полягало в тому, щоб допомогти дітям з’ясувати соціально-економічне оточення, побут, соціально-культурні обставини, адміністративно-господарське оточення, природні умови. Саме таку мету було поставлено і виконано в екскурсіях до Криму і на Кавказ із відвідуванням Донбасу, які здійснили школярі полтавських шкіл влітку 1924 року. Екскурсії ілюстрували знання учнів у природничій, економічній, географічній галузях. Доповнювали відомості з краєзнавства, історії, культури. Знайомили з роботою і життям робітників вугільної промисловості. Позашкільні екскурсії особливо сприяли розвиткові естетичного відчуття. Саме естетичному вихованню приділили велику увагу педагоги Полтавської трудової школи №6 під час організації екскурсії до Криму і Києва. Вони хотіли, щоб надовго залишилися в пам’яті учнів мальовнича панорама Ялти, гора Ай-Петрі, скелі О.Пушкіна та Айвазовського, а також пам’ятники історії та архітектури в Києві: Михайлівський собор, Софія, Володимирська гірка, Хрещатик. Загалом мета кожної екскурсії полягала в тому, щоб навчити дітей сприймати навколишній світ, збуджувати творчу фантазію. Екскурсії надавали можливість відчути епоху, відлуння минулого та історичну перспективу майбутнього. Маршрути позашкільних екскурсій були найрізноманітніші, тривали від одного до двадцяти п’яти днів, охоплювали багато місті сіл. Наприклад, учні, які подорожували за маршрутом Полтава-Крим, відвідували Київ, Канів, Миколаїв, Ялту, Севастополь, Харків. Отже, могли ознайомитись з історичними пам’ятками Києва, могилою-заповідником Т.Шевченка, забудовою берегів Дніпра, із залізорудною


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38