У шкільних програмах суспільствознавства важливе місце займали питання економіки: народне господарство, його розвиток і форми, організація господарської діяльності, загальні економічні явища та чинники. І вже на початку 20-х років почали розроблятися спеціальні екскурсії для учнів у галузі економіки. В основу їх було закладено різну тематику: “Міський базар і торгівля”; “Торгова біржа”; “Ремесла”; “Кустарні промисли” тощо. Наприклад, екскурсія “Торгова біржа” пропонувала вивчення таких питань: біржа як організаційний, удосконалений базар, устрій біржі, правила біржової торгівлі, якими товарами торгують на біржі, в якій формі укладаються і як реєструються угоди, види угод, спекуляція, значення товарної біржі, види бірж.
Рекомендувалися довготривалі екскурсії на село для міських шкіл як органічна частина теми “Сільськогосподарська промисловість”. Організовувалися вони під гаслом: “Більше безпосереднього вивчення життя й природи, й тому більше екскурсій на сільськогосподарське виробництво та в природу”.
Багато екскурсій було включено до шкільних програм із природознавства. Вони розроблялися до кожної теми. Так, вивчаючи тему “Весняне пробудження”, учні здійснювали екскурсії до лісу. Вивчаючи тему “Життя прісних вод”, здійснювали екскурсію на водозабір тощо.
Всі навчальні екскурсії готувались і проводились за єдиною схемою, яка розділялася на три етапи: І – підготовка екскурсії, II – проведення екскурсії, III – опрацювання матеріалів. На першому етапі вирішувалося питання про вибір місця для проведення екскурсії та екскурсійних об’єктів. Проводилася попередня бесіда, розроблявся організаційний план екскурсії. На другому етапі відбувався безпосередній огляд маршруту, дослідження об’єктів, фіксування цікавих явищ, здобування потрібних відомостей. Третій етап передбачав облік та систематизацію матеріалів екскурсії: створення колекцій, складання карт, діаграм, таблиць та написання доповідей.
Школа прагнула виховати в учнів дослідницький підхід до навколишнього світу. І саме на екскурсіях, на практиці відбувався процес дослідження учнями багатьох суспільних та природних явищ. Для проведення екскурсійних дослідів Науково-Педагогічний Комітет Соціального виховання розробив спеціальне приладдя.
Школи підтримували тісний зв’язок із багатьма науковими установами, отримували від них завдання і на екскурсіях проводили потрібні дослідження. Учні однієї з Тульчинських центральних трудшкол збирали фольклорний матеріал для історико-етнографічної комісії Всеукраїнської Академії Наук, співпрацювали з Харківською науково-дослідницькою кафедрою ботаніки.
Багато учнівських екскурсій і туристських походів проводилося в позашкільний час, але всі вони були тісно пов’язані із загальними освітньо-виховними завданнями школи. Такі екскурсії доповнювали засвоєні учнями знання, ілюстрували їх, а також сприяли вивченню нового матеріалу. Завдання школи полягало в тому, щоб допомогти дітям з’ясувати соціально-економічне оточення, побут, соціально-культурні обставини, адміністративно-господарське оточення, природні умови. Саме таку мету було поставлено і виконано в екскурсіях до Криму і на Кавказ із відвідуванням Донбасу, які здійснили школярі полтавських шкіл влітку 1924 року. Екскурсії ілюстрували знання учнів у природничій, економічній, географічній галузях. Доповнювали відомості з краєзнавства, історії, культури. Знайомили з роботою і життям робітників вугільної промисловості. Позашкільні екскурсії особливо сприяли розвиткові естетичного відчуття. Саме естетичному вихованню приділили велику увагу педагоги Полтавської трудової школи №6 під час організації екскурсії до Криму і Києва. Вони хотіли, щоб надовго залишилися в пам’яті учнів мальовнича панорама Ялти, гора Ай-Петрі, скелі О.Пушкіна та Айвазовського, а також пам’ятники історії та архітектури в Києві: Михайлівський собор, Софія, Володимирська гірка, Хрещатик. Загалом мета кожної екскурсії полягала в тому, щоб навчити дітей сприймати навколишній світ, збуджувати творчу фантазію. Екскурсії надавали можливість відчути епоху, відлуння минулого та історичну перспективу майбутнього. Маршрути позашкільних екскурсій були найрізноманітніші, тривали від одного до двадцяти п’яти днів, охоплювали багато місті сіл. Наприклад, учні, які подорожували за маршрутом Полтава-Крим, відвідували Київ, Канів, Миколаїв, Ялту, Севастополь, Харків. Отже, могли ознайомитись з історичними пам’ятками Києва, могилою-заповідником Т.Шевченка, забудовою берегів Дніпра, із залізорудною
