У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





важливе завдання не тільки сприймати, а й вивчати екскурсійну методику, щоб потім шляхом самостійного проведення екскурсій, формувати у школярів новий світогляд. Крім того, на екскурсійному матеріалі базувалося викладання майже всіх шкільних предметів. Отже, студентів, як майбутніх вчителів історії, географії, природничих наук, хімії, фізики, суспільствознавства, краєзнавства, чекала попереду велика екскурсійна практика. Підготовка керівників екскурсій у педагогічних закладах була пов’язана ще з таким важливим чинником як поглиблене вивчення студентами основ психології. Психологічними аспектами екскурсійної справи займалися Науково-Педагогічний Комітет, спеціалісти, науковці. Зокрема, професор І.М.Гревс навіть увів спеціальний термін для визначення цієї психологічної секції, а саме: “подорожувальність”. Вчений підкреслював, що в цьому понятті приховано глибокий психологічний зміст. Теоретик екскурсійної справи професор Б.Райков відмічав особливу яскравість і піднесеність відчуттів у подорожі. Люди стають веселішими, більш товариськими, так, ніби разом з традиційним оточенням, вони залишили десь позаду себе тягар своїх буденних переживань і придбали нову просвітлену психологію. В цілому, процес викладання у педагогічних закладах відбувався за такою схемою: лекції, семінарські заняття, лабораторні, екскурсії. Екскурсії поділялись на навчальні та пізнавальні. На першому плані, звичайно, були навчальні. Вони використовувались як метод вивчення студентами основних теоретичних дисциплін. Такі екскурсії активно впроваджувалися, наприклад, у Полтавському інституті народної освіти. Весь теоретичний лекційний матеріал опрацьовувався студентами під час практичних екскурсійних занять. Лише в 1925-26 році було проведено 30 навчальних екскурсій. Вони були різноманітними за тематикою: виробничі (на промислові підприємства), управлінські (у державні установи), природничі (що допомагали вивчати явища природи) тощо. Для студентів Житомирського інституту народної освіти організовувалися екскурсії до Волинського центрального музею, де вони знайомилися з експонатами та проводили практичні заняття в лабораторії музею з природознавства. В інституті діяв педагогічний музей. Його створенню сприяли навчально-наукові екскурсії студентів. Студенти самі проводили екскурсії по музею для школярів округи. Тільки за період з 15 липня до 1 жовтня 1923 року музей відвідало 950 екскурсантів. Практикувалися екскурсії в Ніжинському інституті народної освіти. Викладачі кафедри історії, культури і мови брали участь у наукових екскурсіях, проводили навчальні та загальноосвітні екскурсії для студентів Ніжинського інституту, а також для екскурсійних груп, які прибували до Ніжина з інших міст України. Студенти інституту вивчали історію Ніжина, для них організовувалися екскурсії до будинку Мазепи, до архіву тощо. Вони також здійснили екскурсію до Москви. Викладачі та аспіранти інституту проводили екскурсії по Ніжину з відвідуванням архівів для школярів Києва та Чернігівського інституту народної освіти. Планово проводилися ілюстративні та дослідницькі екскурсії під час вивчення у педагогічних вузах і технікумах курсу з краєзнавства. Мета таких екскурсій полягала в тому, щоб навчити студентів екскурсійної техніки, яка їм буде необхідна в майбутньому для вивчення довкілля екскурсійним методом. Після закінчення екскурсій студенти детально вивчали досліджені матеріали і використовували їх для виступів на конференціях. Значну увагу приділяли екскурсійній практиці в Корсунському технікумі. Студенти були учасниками тижневих краєзнавчих екскурсій. Вони досліджували Корсунь, його околиці і села за 40-50 кілометрів від Корсуня. Вивчали не тільки природу, а й економічні та суспільні явища. Такі екскурсії проводилися під час весняних та осінніх триместрів. Весняні екскурсії в Канівський район на Дніпро, на Шевченкову могилу, стали в педтехнікумі традиційними . На основі матеріалу, зібраного на екскурсіях, було створено природничо-краєзнавчий музей. З метою популяризації краєзнавства викладачі та студенти технікуму організовували екскурсії для вчителів району. Зокрема, у 1928 році учасникам серпневої вчительської наради було прочитано лектором технікуму А.Фещенко доповіді на теми “Геологічна історія Корсуня та його околиць”, “Краєзнавство, його зміст, значення, історія й методика”. Для вчителів було також організовано екскурсію “Природа Корсунських островів на річці Рось та утворення на цій території заповідника природи”. Навчальні екскурсії впроваджувалися в Лубенському педтехнікумі. Одна з таких екскурсій відбулася за маршрутом Лубни – Київ – Канів через Прохорівку і Золотоношу. Екскурсія була розрахована на чотири дні. Велике враження на студентів у Каневі справила зустріч із Іваном Ядловським, що більше півсотні років стеріг могилу Т.Шевченка. Він, за спогадами студентів, є “пам’ятником часів Тараса Григоровича”. На початку 20-х років третина вчителів початкової школи не мала середньої освіти, а в школах другого ступеня понад 40% вчителів не мали вищої освіти. З метою політичного виховання та підвищення кваліфікації працівників освіти, у 1921 році Народний Комісаріат освіти розробив “Положення про обов’язкове навчання на перепідготовчих курсах робітників соціального виховання”. У Положенні відмічалося, що відвідування екскурсій, а також лекцій, семінарів та інших практичних занять для курсантів є обов’язковим. Екскурсійні програми використовувалися в навчальному процесі курсів перепідготовки вчителів і в подальші роки. У травні 1928 року Народний Комісаріат Освіти звернувся до всіх Окріно з пропозицією організувати на курсах виробничі екскурсії до місцевих заводів та фабрик.

Для вчителів, які підвищували свою кваліфікацію на педагогічних курсах і семінарах Київського губернського Будинку Освіти, проводилися далекі науково-навчальні екскурсії та подорожі. Наприклад, 1923/24 навчальному році для них була організована така екскурсія за маршрутом Київ-Ленінград-Москва-Харків-Київ з метою вивчення роботи шкіл цих міст і ознайомлення з їх культурним життям. До участі в екскурсії було залучено 40 осіб.

Екскурсії, як обов’язкові заняття, входили до навчальної програми курсів підвищення кваліфікації вчителів Полтавської губосвіти. Вони були різні за тематикою: педагогічні, природничі, краєзнавчі. Учасники педагогічних екскурсій відвідували ко-лонію ім. М.Горького, шкільні виставки, табори юних ленінців.

Екскурсії, як метод удосконалення навчального процесу, широко впроваджувалися на робітничих факультетах,

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38