Якщо в 1980 році в УРСР було обслуговано більше 36 млн. екскурсантів, то за роки XI п’ятирічки (1981-1985 рр.) по лінії даної організації було залучено майже 30 млн. туристів і 200 млн. екскурсантів, що видно з наведеної нижче таблиці.

Табл.1

Кількість екскурсантів, які обслуговувались

Українською республіканською радою по туризму

та екскурсіях 1981-1985рр.

Рік | Кількість екскурсантів (в тис. чоловік)

план | факт | %

1981 | 36220,9 | 36526,8 | 100,8

1982 | 37583,1 | 38274,3 | 101,8

1983 | 38468,5 | 39806,7 | 103,5

1984 | 40000,0 | 42031,0 | 105,0

1985 | 42035,0 | 44083,0 | 104,9

Всього за 5 років XI п'ятирічки | 194307,0 | 200727,0 | 108,3

Сприяло нарощуванню обсягів і розгортання соціалістичного змагання серед туристсько-екскурсійних організацій і установ республіки за виконання і перевиконання річних планових завдань. Так, упродовж 1981-1985рр. понад планові завдання було обслуговано понад 600 тис. туристів і 6,0 млн. екскурсантів. Вживалися практичні заходи до посилення спільної координації, поліпшення трудової співдружності колективів бюро подорожей і екскурсій і суміжних організацій, підприємств: транспортних, громадського харчування, готельного господарства, музеїв та ін.

У 80-х роках в Україні екскурсії проводились більш як з 3 тис. тем, їх відвідувало майже 50 млн. чоловік у рік. Щоденно у республіці в екскурсіях брали участь у середньому понад 110 тис. чоловік. Це і туристи, що здійснювали подорожі по всесоюзних і місцевих маршрутах, і групи на маршрутах вихідного дня; слухачі системи політичної та економічної освіти і учасники нарад, конференцій, симпозіумів, учні загальноосвітніх шкіл, студенти вузів і технікумів; представники різних професій.

Зміст переважної більшості екскурсій був спрямований на ідейно-політичне виховання. Екскурсійна діяльність розглядалась партійними органами як засіб пропаганди героїчної історії ленінської партії, реальних досягнень соціалізму, переваг соціалістичного способу життя. Наприклад, у Києві ці аспекти знаходили своє втілення в екскурсіях: “Київ – столиця УРСР”, “Революційна діяльність родини Ульянових і соратників Леніна в Києві”, “Героїчний шлях київського комсомолу”, “Радянська Конституція в дії” та інші. Важливим напрямом екскурсійної роботи було ознайомлення трудящих із досягненнями передовиків виробництва.

Вивчення практики діяльності Київської міської Ради по туризму та екскурсіях показало, що киянам надавалися широкі можливості здійснювати подорожі по ленінських місцях, містах-героях, столицях союзних республік, по Криму і Кавказу, Карпатам, Уралу й Алтаю, Прибалтиці і Закавказзю. Аматори водних подорожей могли подорожувати Волгою і Доном, Дніпром і Єнісеєм, побувати на Баренцовому і Чорному морях. Туристські путівки все ширше використовувалися профспілковими комітетами міста для нагородження передовиків виробництва, переможців соціалістичного змагання, кращих пропагандистів, агітаторів, політінформаторів та інших категорій ідеологічного активу.

Щорічно з Києва відправлялися по ленінських місцях або містах-героях турпоїзди “Київський пропагандист” і “Киянка”, у складі яких були кращі пропагандисти міста, а також жінки-передовики виробництва, ветерани Великої Вітчизняної війни і праці.

Значного поширення набули виробничі екскурсії, які найчастіше використовувались як форма проведення занять у народних університетах, школах передового досвіду при вивченні основ економічних знань, кращого виробничого досвіду.

Упродовж всієї своєї історії радянська політична система спрямовувала екскурсійну роботу туристсько-екскурсійних організацій і на ідеологічну обробку іноземних туристів.

Екскурсія виконувала функції ідеологічної зброї в ідеологічному протиборстві капіталістичної і соціалістичної систем.

Цей висновок підтверджують численні архівні матеріали, що містять інформацію про ідейно-політичну спрямованість екскурсій для іноземців.

Так, наприклад, у березні 1969 року у Києві відбулась нарада з питань іноземного туризму. На нараді відзначалось, що тільки за один 1968 рік в Україні побували гості з 59 країн світу. Працівники “Інтуриста”, провідної радянської організації по роботі з іноземними туристами, прагнули якомога повніше і краще ознайомити зарубіжних гостей з республікою, з успіхами українського народу в господарському і культурному будівництві.

З цією метою створювались нові маршрути, організовувались лекторії. У ювілейному 1970-му році (святкувалось 100-річчя від дня народження В.І.Леніна – авт.) для іноземних туристів вперше було розроблено тематичні екскурсії: “Ленін і столиця України”, “Сім’я Ульянових і соратники В.І.Леніна в Києві”.

Особливо активізувалась ідеологічна обробка іноземців за часів піднесення масового туризму в Радянській Україні у 70-80-ті роки XX ст. Розділ “Інформаційно-пропагандистська робота” був обов’язковим у всіх планах прийому і обслуговування іноземних туристів. Так, у “Плані основних заходів Управління з іноземного туризму при Раді Міністрів Української РСР на 1975 рік” зазначалось, що 1975 рік — завершальний рік дев’ятої п’ятирічки, рік підготовки до XXV з’їзду КПРС, святкування 30-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, міжнародний рік жінок, тому на підвідомчі організації покладалось завдання “посилити політичну спрямованість програм перебування туристів у містах республіки, активно показувати іноземним туристам історико-революційні музеї, дитячі і медичні установи, школи і навчальні заклади, ширше включати в програми перебування іноземних туристів відвідування пам’ятних міст, пов’язаних із Великою Вітчизняною війною”.

В екскурсіях по місту, на промислові підприємства, до колгоспів і радгоспів, до навчальних закладів забезпечити висвітлення становища жінок у Радянському Союзі, їх активної участі в політичному, економічному і культурному житті країни. Активно використовувати в інформаційно-пропагандистській роботі з іноземними туристами філії Центрального музею В.І.Леніна в містах Києві і Львові, а також історико-революційні музеї в містах республіки.

Переконливою ілюстрацією цього ствердження можуть бути постанови партійних і профспілкових органів колишнього СРСР. Наприклад, у постанові Президії Центральної ради з туризму та екскурсій ВЦРПС від 17 травня 1976 року “Про заходи щодо поліпшення організації прийому