Палацово-паркові ансамблі – рідкісні пам’ятки культури, що своєрідно поєднують архітектуру та паркове мистецтво. Серед них найвизначнішими туристськими об’єктами у регіоні “Намисто Славутича” є палацово-паркові ансамблі в селищі Качанівці та селі Сокиринцях Чернігівської області.

Пам’ятки мистецтва у регіоні “Намисто Славутича” – це, насамперед, шедеври монументального образотворчого мистецтва, що створюють гармонію та витонченість архітектурних ансамблів: давньоруські фрески та мозаїки Софії Київської, фрагменти фресок і мозаїк Михайлівського Золотоверхого собору, фрески Кирилівської церкви, а також широко відомі монументальні розписи Володимирського собору та Кирилівської церкви у м. Києві художників В.М.Васнецова, М.О.Врубеля, М.В.Нестерова.

Дзеркалом душі та творчої сили українського народу є невмируще народне мистецтво. Воно яскраво представлене в музеях містах Полтави, Миргорода, Києва, Василькова, Коломиї традиційними вишиванками, мереживом, різьбою по дереву, живописом, керамікою тощо. Твори народного мистецтва несуть великий естетичний і патріотичний виховний потенціал.

Поряд із музеями, осередками історико-культурного потенціалу регіону “Намисто Славутича”, важливими екскурсійними об’єктами є картинні галереї. Через сприйняття шедеврів образотворчого мистецтва вони дають уявлення про історичні події, національні культурні надбання та мають велике естетичне значення.

Численні меморіальні пам’ятки регіону – місця, пов’язані з іменами видатних людей України: поетів, письменників, вчених, педагогів, політичних діячів, акторів, серед яких К.В.Білокур, В.З.Бородай, С.І.Васильківський, Марко Вовчок, М.В.Гоголь, М.С.Грушевський, О.П.Довженко, М.К.Заньковецька, І.К.Карпенко-Карий, І.С.Козловський, С.П.Корольов, І.П.Котляревський, М.М.Коцюбинський, М.В.Лисенко, А.С.Макаренко, Лесь Мартович, Є.О.Патон, М.І.Пирогов, О.А.Пструсенко,Л.П.Симиренко, В.А.Симоненко, Г.С.Сковорода, В.О.Сухомлинський, Леся Українка, Богдан Хмельницький, Т.Г.Шевченко, І.Я.Франко та багато інших. Вони – цвіт і гордість нації, їхній життєвий приклад має велике виховне значення, сприяє формуванню національної свідомості та піднесенню духовності українського народу. їхні імена вшановують меморіальні музеї, пам’ятники та меморіальні дошки.

До меморіальних пам’яток належать також меморіальні ансамблі, комплекси, монументи на честь воїнів-визволителів у багатьох населених пунктах регіону.

Система туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” передбачає вичерпну презентацію історико-культурного потенціалу регіону під час туристських подорожей та екскурсій. З цією метою складено детальний перелік історико-культурних пам’яток регіону “Намисто Славутича” за географічним принципом відомості про наявність екскурсійних об’єктів надаються по населених пунктах туристського регіону з урахуванням часу творення. Такий підхід наочно виявляє туристські можливості цих населених пунктів, що є важливим при створенні та детальній розробці туристсько-екскурсійних маршрутів. Перелік наведе-но по областях та окремо по місту Києву, зважаючи на його значний історико-культурний потенціал.

В Україні приділяється велика увага охороні пам’яток історії та культури. Важливу роль у їх використанні відіграє туризм, що зумовлює необхідність проведення підприємствами та організаціями галузі ефективної роботи із збереження та відтворення національного історико-культурного потенціалу, особливо в зонах його концентрації, до яких належить і регіон “Намисто Славутича”. Зважаючи на це, туристична діяльність має носити регульований характер, що передбачає здійснення комплексу заходів з відновлення, реконструкції, реставрації історико-культурних об'єктів, а також догляду за ними.

Великого значення в зв’язку з цим набувають заповідники – національні, державні та місцевого значення. Нині в Україні існує 7 національних заповідників, з яких на регіон “Намисто Славутича” припадає 5: Києво-Печерський історико-культурний, “Софія Київська”, “Хортиця”, “Чигирин” і Шевченківський у м. Каневі. У регіоні також створено 22 державні заповідники, серед яких найвідомішими є:

історико-археологічні – “Кам’яна Могила” на Запоріжжі та “Ольвія” на Миколаївщині;

історико-архітектурні – “Стародавній Київ” і Чернігівський;

історико-культурні – у мм. Вишгороді, Глухові, Корсуні-Шевченківському, Переяславі-Хмельницькому, Путивлі, а також “Батьківщина Тараса Шевченка” (сс. Шевченкове, Моринці, Будище, Вільшана), “Гетьманська столиця” (смт. Батурин), “Качанівка”, “Поле Полтавської битви” (м. Полтава), “Слово о полку Ігоревім” (м. Новгород-Сіверський), “Трахтемирів”;

історико-меморіальний – “Лук’янівське кладовище” (м. Київ);

літературно-меморіальний – М.М.Коцюбинського (м. Чернігів);

музеї-заповідники: М.В.Гоголя (с. Гоголеве Шишацького району Полтавської області), І.К.Карпенка-Карого (Тобілевича) «Хутір Надія» (Кіровоградський район), А.С.Макаренка (с. Ковалівка Полтавської області), українського гончарства (смт. Опішня Полтавської області).

Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” задовольнить пізнавально-рекреаційні потреби вітчизняних та іноземних туристів і екскурсантів, збільшить туристські потоки, забезпечить ефективне використання природно-заповідного фонду, пам'яток історії та культури у регіоні, сприятиме активному розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, оздоровленню та духовному збагаченню народу України, збереженню її природно-рекреаційних ресурсів і культурної спадщини для майбутніх поколінь.

Висновки

3 90-х років XX ст. екскурсійна діяльність в Україні розвивається як складова туристичної галузі самостійної незалежної держави.

Зазнала кардинальних змін тематика екскурсійних маршрутів, спрямованих на вивчення історико-культурної спадщини українського народу.

3 метою створення цілісного комплексу екскурсійних маршрутів розроблено Національну систему туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича”.

Проте екскурсійна діяльність у сучасній Україні ще не набула обсягів колишніх радянських часів.

Недостатньо залучаються до екскурсій школярі, студенти, сільські трудівники. Туристські фірми у більшості орієнтуються на виїзний туризм, більш прибутковий.

Потребує вдосконалення система підготовки та перепідготовки кадрів екскурсоводів.