У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


підготовки звіту міськвиконкому від 27 березня 1926 року в період з 1 -го жовтня 1924 до 27 жовтня 1925 року в екскурсіях взяло участь 73.624 особи. Поступово активізувалася діяльність екскурсійних закладів у невеликих містах. Так, Черкаське екскурсійне бюро з січня до жовтня 1928 року організувало екскурсії для 10.558 чоловік. Екскурсійний рух, розвиваючись далі, потребував кардинальних заходів, спрямованих на його регулювання і якісне удосконалення. Коло питань, які екскурсійні заклади вирішували в цьому напрямку, було надзвичайно широким. До нього входило: діяльність екскурсійних станцій, екскурсійних баз, екскурсійних комун і екскурсійних бюро, розробка нових екскурсійних історичних маршрутів, співпраця з профспілками в сумісній організації екскурсій та подорожей для робітничих колективів, методичне забезпечення екскурсійної справи, підготовка кваліфікованих кадрів, надання пільг учасникам екскурсій, видання путівників, довідників, рекламної продукції тощо. Виконання таких важливих завдань забезпечувалося чітким плануванням роботи екскурсійних закладів. Широкий спектр діяльності, наприклад, охоплював “Операційний план Головполітосвіти НКО на 1924 рік з екскурсійно-виставочно-музейної роботи”. Велика увага в ньому була приділена методиці екскурсійної роботи, зокрема, відпрацюванню екскурсійних методів, створенню екскурсійних програм і циклів екскурсій. В “Операційному плані Українського екскурсійного товариства на 1929-1930 рр.” було заплановано 23 заходи, спрямовані на удосконалення екскурсійної роботи, це такі, як: діяльність екскурсійних станцій, екскурсійних баз, укладання угод із місцевкомами, розробка нових тем екскурсій містом на автомобілях і трамваях, облік і вивчення екскурсійних об’єктів у місті, на його околицях і по всій окрузі, розробка маршрутів: пішохідних, велосипедних, човнових, лижних, організація масових далеких екскурсій, підготовка екскурсоводів і екскурсійно-туристського активу шляхом проведення семінарів, конференцій, створення методичного кабінету і пересувних бібліотек із літературою на екскурсійну тематику та кіосків, проведення тарифікації екскурсоводів, організація лекцій з екскурсійної тематики на підприємствах, запровадження виставок, постійне надання матеріалів до преси для “висвітлення сучасного стану” екскурсійної справи. Діяльність системи екскурсійних закладів забезпечувалася роботою основної ланки екскурсійної мережі: екскурсійних комун, екскурсійних баз, екскурсійних бюро. Екскурсійні комуни відкривалися у великих містах. Головною була Всеукраїнська Екскурсійна Комуна. Вона керувала губернськими екскурскомунами, які обслуговували велику територію, і засобами екскурсій, у першу чергу, повинні були сприяти з’єднанню міста і села. Екскурсійні кабінети комун займалися організацією історичних, природничо-історичних, художніх, виробничих екскурсій. Для прийому екскурсантів, дорослих і дітей, що прибували за направленнями повітових та волосних установ, в екскурскомунах створювалися гуртожитки. Вони були розраховані приблизно на 200 екскурсантів. У них також могли проживати курсанти, які навчалися на курсах Екскурсійно-виставочно-музейного відділу НКО.

Найбільше навантаження в системі екскурсійних закладів припадало на екскурсійні бази. Вони відкривалися в усіх куточках України, як у великих містах, так і в повітових містечках та селищах. Потреба в них була великою, адже екскурсійний рух постійно зростав. У річному звіті з музейно-виставочно-екскурсійної роботи Харківської Губполітосвіти за 1923-1924рр. відмічалося, що створення екскурсбаз є необхідним завданням майбутнього операційного року. Екскурсбази, в основному, відкривалися в таких місцях, де було багато важливих пам’яток, а також в індустріальних центрах. І наперед визначалося, що вони можуть використовуватися у Всеукраїнському масштабі. Це потрібно було для широкої агітаційної пропаганди соціалістичних “звершень”. Це також допомагало вирішувати економічні проблеми. Саме з такого економічного боку, розглядалося питання про будівництво і відкриття нових екскурсійних баз в операційному плані роботи Українського мішаного пайового екскурсійного товариства на 1929-1930 рік. Зокрема, в плані відзначалося, що розвинена мережа баз надасть можливість повністю налагодити обслуговування екскурсантів, організовувати до 20 екскурсійних маршрутів по Україні, Криму і Кавказу, а головне, здешевити організацію масових екскурсій. Робота екскурсійних баз наприкінці 20-х років здійснювалася відповідно до резолюцій, прийнятих на Першій Всеукраїнській екскурсійній нараді, яка відбулася в 1928 році. Екскурсбази повинні були обов’язково організовувати екскурсії, надавати методичні поради туристам, збирати і обробляти екскурсійні матеріали, створювати нові маршрути , готувати видання туристських путівників, альбомів, листівок із краєвидами екскурсійно-туристських маршрутів, організовувати лекції з метою популяризації екскурсійної справи в Україні та за її межами, забезпечувати роботу екскурсійних куточків. Діяльність екскурсбаз також спрямовувалася на підготовку і перепідготовку екскурсійних кадрів та залучення молоді до участі в екскурсіях. Створені екскурсійні бази працювали в складних умовах: в основному в пристосованих приміщеннях з старим і неповним обладнанням та інвентарем. Не було умов для роботи їдалень. Але, долаючи труднощі, працівники баз робили все можливе для прийому екскурсійних груп, особливу увагу приділяючи школярам. Так, екскурсанти, які прибували до екскурсбази при Лаврському заповіднику в Києві, мали нічліг, могли харчуватися, користуватися медичною допомогою, аптекою, їм видавали постільну білизну. На базі працювало інформаційне бюро, і вони отримували детальну інформацію про екскурсійні маршрути по Києву та його околицях. За окрему платню могли замовити керівника екскурсій. На 300 місць була розрахована екскурсбаза бюро подорожей Радторгфлоту в Києві. Туристи за добу перебування на базі платили 35 копійок (У 1926-27 рр. місячна середня заробітна плата робітників промисловості становила 61 крб. 70 коп.). Можлива була оплата тільки за ліжко без постільної білизни – 10 копійок. Враховуючи складну економічну ситуацію, така варіантність була дуже важливою для екскурсантів і водночас сприяла збільшенню їх загальної кількості і часу перебування на базі. Екскурсанти обідали в їдальні екскурсбази, обід в якій коштував 45 копійок. Дві екскурсійні бази діяли в Дніпропетровську. Одна, більш упоряджена, займала окремий будинок по вулиці Ворошилова, 25. Оплата за ночівлю в ній була порівняно високою – 50 копійок за добу. Але добре працювала їдальня,

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38