Екскурсійні бази були розраховані на різну кількість екскурсантів. У великих містах, курортних, індустріальних центрах, відомих заповідниках, таких як Харків, Дніпрельстан, Асканія-Нова, вони могли прийняти одноразово 250 екскурсантів. В інших населених пунктах: Дніпропетровську, Бердянську, Артемівських горах – 150 екскурсантів, у Кривому Розі, Сталіно, Нікополі, Каховці, Херсоні, Мелітополі, Новгород-Сіверському, Ромнах, Зінов’євську, Костянтинівці – 50-30 екскурсантів.

Значна частина діяльності системи екскурсійних закладів припадала на екскурсійні бюро. У звіті Головполітосвіти УСРР за 1921-1923 операційний рік відзначалося, що екскурсії тоді займають належне місце, коли екскурсійну роботу вдається централізувати в екскурсбюро. Але були випадки, коли екскурсії проводили різні громадські організації самостійно. Якість їх була надзвичайно низькою. Так, у червні 1928 року Товариство безвірників міста Одеси вирішило відвідати і оглянути руїни античного міста Херсонес, а також Севастополь і Ялту. Всі 800 квитків на зафрахтований пароплав Радторгфлоту було розпродано. Організатори екскурсії планували зафрахтувати ще два теплоходи і розпродали на них 1600 квитків, але не довели до кінця роботу з вирішення цього питання. Радторгфлот надав для екскурсії тільки один пароплав, про що організатори не встигли попередити всіх туристів. Тому замість 800 туристів на посадку прибуло більше 2000. І, як наслідок, більша частина туристів так і не потрапила на пароплав. Обурення всіх було настільки велике, що справу мусило розбирати бюро окрпарткому. Екскурсійні бюро створювалися при музеях, професійних спілках, окружних управліннях соціального виховання НКО, різноманітних товариствах і як самостійні організації. Вже в 1919 році при Спілці працівників освіти виникло Чернігівське екскурсбюро, яке надалі працювало при музеї і мало таку повну назву: губернське екскурсійно-виставкове бюро. Воно розробляло цікаві краєзнавчі екскурсії, створювало цикли природничих, історико-археологічних, літературних, виробничих екскурсій, до проведення яких залучалися досвідчені фахівці. Головне завдання бюро полягало в тому, щоб надати екскурсантам уявлення про історичне минуле Чернігова, про природу його околиць, про економічне життя, про здобутки культури. У 1924 році при Окружному комітеті соціального виховання Народного Комісаріату Освіти почало діяти Запорізьке екскурсійне бюро. Екскурсійною роботою воно охоплювало трудові школи міста та окрути і з самого початку своєї діяльності розробило для них різноманітні маршрути на літні канікули: до Криму; до Асканії-Нової – на десять днів, до Кривого Рогу – на п’ять днів. У планах своєї роботи бюро також намітило створити програму спеціалізованих екскурсій, які включали відвідування дитячих установ. Під час таких екскурсій учні могли ознайомитися з діяльністю цих установ і творчістю їх вихованців, а вихователі – обмінятися досвідом. Для здійснення такої програми співробітники бюро повинні були попередньо виїжджати у наукові відрядження до багатьох міст України: до Києва, щоб вивчити роботу зразкових трудових шкіл, дитячих садочків і дитячого театру, до Одеси для ознайомлення з роботою дитячих містечок, до Москви і Петрограда, щоб зібрати матеріали про