Набув значного розвитку обмін групами молоді в межах споріднених областей і міст СРСР та країн соціалізму. Понад 5 тис. обласних, район-них, міських і первинних комсомольських організацій СРСР підтриму-вали двосторонні зв'язки з молодіжними організаціями соціалістичних країн. Така дружба слугувала базою активного обміну групами молоді підприємств, сільськогосподарських об'єднань, навчальних закладів, наукових і культурних установ. Молоді туристи з соціалістичних країн охоче відвідували промислові об'єкти в різних місцях Радянського Союзу, в будівництві яких брали участь їхні однолітки в рамках Ради Економічної Взаємодопомоги (Усть-Ілімський лісопромисловий комп-лекс, газопровід Оренбург — Західний кордон СРСР та ін.).

Такий обмін був ефективним каналом поліпшення конкретного співро-бітництва спілок молоді та їхніх місцевих організацій, що виконувало винятково важливу роль в інтернаціональному зближенні народів. Це зазначалося, зокрема, на спеціалізованих семінарах у програмі XI фести-валю дружби угорської й радянської молоді в 1977 р., VI фестивалі молоді СРСР і НДР у 1983 р.

ВЛКСМ удосконалювала і молодіжний обмін у межах споріднених зв'язків радянської молоді з молоддю капіталістичних країн. Так, у про-грамі фестивалів дружби радянської і фінської молоді (Лахті, серпень 1977 р.; Гельсінкі, Тампере, літо 1981 р.) було обговорено важливість розвитку молодіжних зв'язків двох країн за участю споріднених міст СРСР і Фінляндії. Відзначався позитивний досвід обміну поїздами дружби, до складу яких входили молоді представники цих міст.

В умовах будівництва соціалізму зростали потреби в спеціалізованих видах туризму. Наприклад, у 1975 р. ЗО тис. радянських і зарубіжних молодих робітників, селян, учителів, піонерських вожатих стали учас-никами 90 спеціалізованих поїздів, а в 1980 р. число таких поїздів і кількість учасників зросли на 50 %. У складі спеціалізованих груп радянської молоді виїжджали автомобілісти, хіміки, молоді архітектори, медичні працівники, вчителі, будівельники, шахтарі, металурги, праців-ники сільського господарства.

Слід зазначити, що постійно зростала кількість робочої сільської молоді соціалістичних країн, що відвідувала СРСР. Високий був її відсо-ток у групах Чехословаччини, Німецької Демократичної Республіки та інших країн.

Значний інтерес викликали в молоді поїздки учнів і студентів, пред-ставників навчальних закладів на мовні курси, семінари, обміни в межах ознайомлювально-виробничої практики ВНЗ СРСР і соціалістичних країн.

Аналіз практики роботи БММТ «Супутник» показав, що частка нав-чальних поїздок молоді щороку становила понад третину обсягу співро-бітництва радянської молоді зі своїми зарубіжними однолітками. Напри-клад, у 1977 р. учасниками навчальних і освітніх програм стали 72 тис. молодих туристів, яким було прочитано 2000 лекцій з різних галузей науки, техніки, літератури, мистецтва, освіти, забезпечено відвідування ними виставок і концертів. Тисячі радянських і зарубіжних студентів ВНЗ, технікумів, коледжів, учнів шкіл, системи професійно-технічної освіти брали участь в обміні в межах навчально-виробничої практики. У 1980—1985 рр. чисельність молоді, залученої до таких програм ту-ризму, ще більше зросла і перевищила 150 тис. чоловік. Федорченко В.К., Дьорова Т.А.. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2002. – 195 с.

По лінії БММТ «Супутник» значно збільшилась кількість поїздок за кордон студентської молоді. Підтримуючи і розвиваючи співробіт-ництво із зарубіжними туристськими організаціями, бюро «Супутник» сприяло розширенню освітніх поїздок іноземної учнівської молоді до СРСР. Регулярними в межах такого обміну стали поїзди піонерів і шко-лярів Польщі, Східної Німеччини, Болгарії, Чехословаччини. Програми цих масових інтернаціональних акцій піонерських і дитячих органі-зацій передбачали спільне перебування в таборах піонерів і школярів, роботу в учнівських бригадах, спортивні заходи, обмін досвідом роботи піонерських дружин і загонів.

Ще одним видом молодіжного туризму були спеціалізовані поїздки з метою участі радянської і зарубіжної молоді в різних конгресах, симпо-зіумах, семінарах, виставках. Радянські та зарубіжні юнаки й дівчата брали активну участь у Міжнародному Гегелівському конгресі (Москва, 1974 р.), Міжнародному конгресі промислового дизайну (Москва, 1975 р.), у виставках «Книга-75», «Інтероргтехніка», з технології рибаль-ства, «ЕКСПО-84», «ЕКСПО-85», «ЕКСПО-86» тощо.

Традиційною формою був обмін молодіжними колективами. Особли-ву популярність за кордоном завоювали виступи колективів художньої самодіяльності. Тільки в 1976— 1980 рр. на сценах зарубіжних концерт-них залів перед сотнями тисяч зарубіжних глядачів виступило понад 300 колективів художньої самодіяльності з СРСР. Високу оцінку висту-пам радянської молоді за кордоном дали товариства дружби, які прий-мали ці колективи. З'їзди ВЛКСМ підтримали цей вид молодіжного обміну і рекомендували комсомольським організаціям ширше запро-ваджувати проведення вечорів відпочинку й культурних заходів, при-свячених ознайомленню з мистецтвом, літературою та культурними тра-диціями народів Радянського Союзу або зарубіжних країн.

Приймаючи групи зарубіжної молоді, комсомольські організації запро-шували їх до інтерклубів, заводських будинків культури, тобто в місця масових зустрічей з однолітками, використовуючи ці зустрічі як масову і дійову форму пропаганди культурних досягнень народів СРСР.

Молодіжні самодіяльні колективи були незамінними учасниками всіх великих двосторонніх і багатосторонніх акцій, що відбувалися за учас-тю ВЛКСМ. Наприклад, у дні XI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (Гавана, 1978 р.) було дано до 200 концертів і виступів на мітингах, двосторонніх зустрічах радянських і зарубіжних делегацій, на карнавалі «Молодь сміється над імперіалізмом», на імпровізованих сценах на набережній, у житлових кварталах Гавани, в музичних сало-нах теплоходів «Грузія», «Леонід Собінов», а також перед радянськи-ми фахівцями, моряками рибальського, вантажного та пасажирського флоту СРСР із загальною кількістю глядачів понад 300 тис.

У дні XII фестивалю (Москва, 1985 р.) постійно були відчинені двері