Пропаганді культурної спадщини і традицій народів різних країн значною мірою сприяли численні поїздки молоді на фестивалі мистецтв, художні виставки, для огляду скарбів музеїв, що, в свою чергу, формувало художні та естетичні смаки юнацтва, сприяло усвідомленню й розумінню історичних і художніх цінностей. Регулярними, наприклад, стали поїздки радянської молоді на свята «Варшавська осінь», «Празь-ка весна», міжнародні музичні фестивалі в Сопоті, Кардових Варах. Велику кількість молодих посланців мистецтва збирали всесвітньо відомі фестивалі радянського мистецтва «Російська зима», «Московські зірки», «Білі ночі», «Київська весна», свята пісенної творчості у Вільнюсі, Ризі й Таллінні. Особливий інтерес викликав проведений у Києві в 1986 р. І Міжнародний молодіжний фестиваль «Пісня в боротьбі за мир».

Традиційними й регулярними були поїздки молодих радянських спортсменів за кордон у складі туристських груп, поїздів і круїзів. Як правило, всі вони були учасниками двосторонніх фестивалів і днів друж-би, всесвітніх фестивалів, бажаними гістьми в багатьох країнах світу. Регулярними в межах молодіжного туризму були відвідування Японії і США радянськими гімнастками.

У 70—80-ті рр. БММТ «Супутник» щороку приймало значну кіль-кість спортсменів, які брали участь у великих міжнародних спортивних змаганнях у Москві, Ленінграді та інших містах СРСР. Такий досвід дав змогу «Супутнику» виконати свого часу відповідальне доручення XVIII з'їзду ВЛКСМ: забезпечити якісну підготовку і проведення ту-ристської програми молоді в рамках Олімпіади-80. Федорченко В.К., Дьорова Т.А.. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2002. – 195 с.

Отже, незважаючи на заідеологізований характер роботи, принципи патріотичного та інтернаціонального виховання радянської молоді найак-тивніше реалізувалися в діяльності Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» ЦК ВЛКСМ. Попри деякі негативні моменти в роз-витку туризму в 70—80-ті рр. (суворий партійний і профспілковий контроль, заідеологізованість) слід зазначити, що саме в цей період ту-ризм, зокрема соціальний туризм, переживав свій зоряний час, став масо-вим явищем і засобом виховання, перетворився на галузь економіки з розгалуженою інфраструктурою.

1.2. Специфіка дитячо-юнацького туризму

У період 60—80-х років перед організаторами дитячого і молодіжного туризму головною ставилася задача зробити його масовим, більше надавати різним категоріям населення тематичних заїздів. Зараз же головна увага звертається на якість наданих послуг. Сьогодні організовувати дитячі і молодіжні тури набагато складніше. Нинішнє підростаюче покоління стало набагато вимогливішим. У дитячій, а тим більше в юнацькій свідомості вже з'явилися визначені стандарти — що таке рівень обслуговування середнього класу, трьох- або чотиризірковий рівень. Клієнти, за яких платять їхні батьки або державні і недержавні організації, усе прекрасно розуміють і оцінюють тому прагнуть одержати гідний відпочинок. Якщо звертати увагу на рекламу багатьох туристичних фірм, то могли помітити, що далеко не всі з них, у тому числі і ведучі столичні, включають у свої пропозиції послуги для дітей. Підготовка таких послуг досить складне заняття, а щоб одержати економічний ефект від такої роботи, вкласти потрібно набагато більше, ніж в організацію туру для дорослих. Специфіка роботи з дітьми в екскурсійних і туристичних поїздках накладає, крім всього іншого, величезну моральна відповідальність на організатора. Тому що дорослий клієнт здатний постояти за себе — указати на погане харчування, незручний готельний номер і т.п. Дитина ж найчастіше зволіє терпіти незручності, а якщо і поскаржиться, то вже після повернення додому до батьків.

У сферу діяльності дитячо-юнацького туризму входить як міжнародний, так і внутрішній дитячо-юнацький туризм. До недавніх пір попит на міжнародні тури був домінуючої, що, мабуть, порозумівається тим, що клієнти дуже довгий час були обмежені в можливостях виїжджати за межі країни. Однак останнім часом росте тенденція до збільшення попиту на внутрішній туризм. Обсяги послуг по Україні до середини липня 2003 року збільшилися майже вдвічі.

Доходи гнітючої більшості батьків потенційних клієнтів дитячо-юнацького туризму досить обмежені. Тому багато фірм цілеспрямовано намагається готувати тури до сезонів літніх і зимових канікул загодя по максимально прийнятній вартості. Шукають недорогі, але якісні бази відпочинку і прагнуть сплатити за рахунок своїх засобів заздалегідь, тим самим одержуючи до початку сезону найбільш доступну ціну. Це один із законів туристичного бізнесу — чим раніш сплатиш, тим нижче ціна. А діапазон пропозицій сьогодні досить широкий. На українському ринку можна знайти досить якісний і порівняно недорогий турпродукт. Це близько суми — 20—30 гривень у добу. Нижче ціни опустити неможливо, адже є межа, яку туристичні фірми не можуть переступити. Отут повинні вступати в дію важелі державної політики, коли держава виявляє турботу про визначені категорії населення, допомагаючи тим, кому і така ціна за путівку недоступна.

Не слід забувати і про вигідність роботи з туристичною фірмою у формі корпоративного обслуговування. Якщо путівки замовляє школа, турфірма одержує заявку на обслуговування 20—30 або 100—200 дітей, путівка при цьому буде на 15—20 відсотків дешевше. Про це повинні пам'ятати керівники органів народної освіти, шкіл і підприємств, що бажають оздоровити дітей своїх працівників. Економічна доцільність такого співробітництва очевидна. Але не менш важливо і те, що дитина не попадає в оточення незнайомих, довільно зібраних в одну групу дітей, а відпочиває зі своїми друзями, до яких не потрібно адаптуватися.

Державну підтримку дитячого туризму її впливі на становлення і розвиток сфери туристичної діяльності останнім часом стала набагато відчутніше. Візьмемо, приміром, «Укрзалізницю», що надає можливість безплатного проїзду дітям до місць відпочинку й оздоровлення. Адже будь-який киянин міг звернути увагу