Російська імперія в ХVІІІ ст. значно розширила масштаб своєї зовнішньої політики. Свідченням цього є ??? російської правлячої еліти щодо слов’ян Балканського півострова. Ведучи боротьбу з Османською імперією Росія встановила тісні контакти з слов’янами Порти і використовувала їх в своїх інтересах. Російський уряд надавав дієву допомогу балканським слов’янам, але ця допомога не була використана. Росія прагнула підпорядковувати собі ці народи згодом, або по країній мірі створити напівзалежні від себе країни.

Таким чином на кінець ХVІІІ ст розклад сил в Центрально-Східній Європі значно змінився. На перше місце в слов’янському світі вийшла молода Російська імперія. Вона єдина з усіх слов’янських країн не втратила власної незалежності. Останньою нещасливою в цьому плані стала Річ Посполита, яка ще й до того втратила свою територіальну цілісність. Ставлення Росії в слов’янському світі було неоднозначним. Серби, чорногорці, чехи, словаки, словенці та інші почали в цей час дивитися на неї, як на можливу визволительку. А от поляки, білоруси і українці сприймали Росію як гнобительку.

Список використаних джерел і літератури.

Джерела

Воссоединение Украины с Россией. Докумены и материалы: В 3-х томах. – М.: АН СССР, 1953. – Т.2. – 558 с.

Воссоединение Украины с Россией. Докумены и материалы: В 3-х томах. – М.: АН СССР, 1953. – Т.3. – 558 с.

Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К.: Знання, 1992. – 188 с.

Літопис Самовидця. – К.:Наукова думка, 1971. – 208 с.

Письма и бумаги императора Петра Великого. – М.: АН СССР, 1977. – с.531 – 1620.

Письма и бумаги императора Петра Великого. – М.: АН СССР, 1977. – 632 с.

Политические и культурные отношения России с юго-славянскими землями в ХVІІІ в. Документы/Под.ред.А.Л.Нарочницкого. – М.: Наука, 1984. – 430 с.

Полное собрание руских летописей. – Л.:Наука, 1982. – т.37. – 208 с.

Причини повстання гетьмана Івана Мазепи, викладені ним самим. Лист до стародубського полковника Івана Скоропатського//Іван Мазепа. – К.:Веселка, 1992. – с.128-129.

Хрестоматія з історії Української РСР: В 3-х томах/ За ред.І.О.Гуржія. – К.:Радянська школа, 1959. – т.1. – 748 с.

Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х томах/Под ред.Н.П.Грацианского и С.Д.Сказкина. – М.:Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР, 1950. – т.3. – 348 с.

Хрестоматия по истории СССР ХVІ-ХVІІ вв./Под ред.А.А.Зимина. – М.: Издательство социально-экономической литературы, 1962. – 752 с.

Хрестоматия по истории СССР ХVІІІ в./Под ред. Л.Г.Бескровного и Б.Б.Кафенгауза. – М.: Издательство социально-економической литературы, 1963. – 763 с.

Хрестоматия по истории СССР (1682-1856)/Составители: С.С.Дмитриев и М.В.Нечкина. – М.: Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР, 1949. – т.2. – 960 с.

Шевалье П. Історія війни козаків проти Польщі. – К.: АН УРСР, 1960. – 200 с.

Література

Аминисимов Е. Время петровских реформ. – Л.: Лениздат, 1989, - 469 с.

Антонович В., Бец В. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах. Богдан Хмельницкий 1647-1657 // Український істоичний журнал (УІЖ). – 1990. - №9. – с.118-129.

Антонович В.Про козацькі часи в Україні. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.

Бажова А.П. Из югославянских земель – в Россию // вопросы истории (В.И.) – 1977. - №7. – с.124-137.

Бахрушин С.В. Иван Грозный // Бахрушин С.В. Научные труды: в 4 томах. – М.:АН СССР, 954. – т.2. – с.256-328.

Біляков Г.Ф., Білякова О.П. Берестейська унія в працях польських істориків ХХ ст. // УІЖ. – 1996. – 36. – с.34-40.

Борисёнок Ю.А. Белоруско-русское пограничье в условиях Российськой империи (вторая половина ХVІІІ – первая половина ХІХ вв.) // ВИ. – 2003. – 323. – с.116-122.

Брехуненко В. Взаємини українського та донського козацтва і Смоленська війна (1632-34 рр.) // Історія України. – 2000. - №47. – с.4-6.

Буганов В.И. Освободительная война украинского и беларусского народов в середине ХVІІ в. против иноземного уничтожения. Воссоединение с россией // Страници боевого прошлого. – М.: Наука, 1968. – с.56-72.

Вайнштейн О.Л. Россия и Тридцатилетняя война 1618-1648 гг. Очерки из истории внешней политики Московского государства в первой половине ХVІІ в. – М.:ОГИЗ – Госполитиздат, 1947. – 216 с.

Василенко-Полонська Н. Теорія ІІІ Риму в Росії протягом ХVІІІ та ХІХ стол. – Мюнхен, 1951. – 48 с.

Виноградов В.Н. Век Екатерины ІІ: прорыв на Балканы // Новая и Новейшая история (ННИ). – 1996. – 24. – с.43-64.

Виноградов В.Н. Дипломатия Екатерины Великой // В.И. – 2001. – №4. – с.124-148.

Галантинов И.В. Россия и Польша перед лицом турецко-татарской агресии в 1667 // Россия, Польша и Причерноморье в ХV-ХVІІ в. / Под ред. Б.А.Рыбакова. – М.: Наука, 1979. – с.382-389.

Гелей С. Богдан Хмельницький, як творець української державності в історичних працях В’ячеслава Липинського // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів, 1997. - №3-4. – с.32-57.

Грушевський М. З історії політичної думки на Україні. – Вінніпег, Канада – Мюнхен, Німеччина – Детройд, США, 1962. – 120 с.

Грушевський М. Історія України-Руси. – К.:Наукова думка, 1995. – т.7. – 628 с.

Гуржій І.О., Чухліб Т.В., Горобець В. Еліти козацької України в науках політичної легітимності: стосунки з Москвою і Варшавою 1654-56 рр.//УІЖ. – 2002. - №2. – с.104-114.

Гужій І.О., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна // Україна крізь віки. – К.: Альтернатива, 1999. – т.7.