Проте, для крупних транснаціональних фірм, які приходять в Україну всерьоз та надовго, такий пакет теж є малоцікавим. Для них важливо контролювати поточну діяльність об`єкта своїх інвестицій, пристосовувати його для роботи на світових ринках. Тому, для такої категорії інвесторів інтерес становлять пакети розміром понад 50%, а іноді і “суперконтрольний” пакет розміром в 75%.

Планується для продажу великих пакетів акцій стратегічно важливих підприємств залучати фірм-радників, які мають великий досвід проведення аналогічних тендерів та висококваліфікованих фахівців, які змогли б в подальшому передавати свій досвід українським спеціалістам. Які ж функції будуть виконувати радники при проведенні конкурсів. Це такі ж функції, які виконують всі консалтингові компанії при оцінці становища підприємства на ринку. Це

Протягом 1995-96 рр. ФДМУ провів декілька пілотних міжнародних тендерів, на яких випробовувались нові процедури продажу. Цими підприємствами були: тростянецька “Кондитерська фабрика “Україна”, Черкаський “Азот” та “Трипільський біохімічний завод”.

Зупинимось на результатах першого міжнародного приватизаційного тендеру. Його метою було здійснення програми “Приватизація окремих підприємств із залученням стратегічного інвестора”. В проведенні цього конкурсу приймав участь Консорціум Коммерцбанку, за участю всесвітньо відомих фірм: Коммерцбанку, Бейн енд Кампані та Сквайр, Сандерз енд Демпсі. Для цього проекту було відібрано галузь - кондитерська промисловість та декілька потенційно привабливих підприємств. У підсумку, всесвітньо відома компанія “Крафт Якобс Сушард” за 2.7 мільйонів доларів придбала 88.4% акцій тростянецької фабрики “Україна”. Крім того, було гарантовано надходження 22.3 мільйонів доларів довгострокових інвестицій.

ФДМУ перевірив результати роботи підприємства за рік, що минув після проведення тендеру. Результати цієї перевірки були вражаючими: обігови кошти підприємства збільшились на 2.2 мільйони доларів, обсяги виробництва зросли у 1.6 рази, заробітна плата зросла у 15.6 рази, було проведено суттєву модернізацію виробництва.

Ці результати довели, що у майбутньому інвестиційні тендери повинні охоплювати все більше й більше підприємств, завдяки чому економіка України зможе отримати значні надходження коштів у вигляді податків та інших платежів, знання та досвід спеціалістів ринкової економіки, ноу-хау та новітні технології.

З метою створення інфраструктури, яка б могла взяти на себе тягар підготовки до продажу підприємств та організації проведення міжнародних тендерів, за ініціативою Фонду державного майна створено Український центр приватизації та інвестицій.

Як вже було сказано вище, Фонд державного майна України планує і в подальшому зосереджувати свою увагу на проведенні комерційних, некомерційних конкурсів та міжнародних інвестиційних тендерів. Планується збільшити кількість підприємств, що виставлятимуться на конкурси, продавати на них державні пакети акцій, досить привабливі для формування інвестиційного портфелю. Також, Фонд поступово буде переходити від проведення комерційних конкурсів до грошових аукціонів, які мають більш відкриту, “прозору” процедуру.

Проведення міжнародних інвестиційних тендерів є для ФДМУ досить складною задачею. Питання доступності для стратегічного інвестора необхідного пакету акцій може бути вирішеним без особливих ускладнень. Фонд вже має досвід і відбору фірм-радників для проведення тендерів. Але, на жаль, в Україні сьогодні бракує спеціалістів, які б мали необхідні знання і досвід проведення таких конкурсів, відповідної інфраструктури та засобів підтримання її працездатності.

Проблема продажу на інвестиційних конкурсах полягає у тому, що, як свідчить досвід приватизації в інших країнах, лише незначна кількість підприємств може буде проданою за “класичною” схемою: передприватизаційна підготовка та розподіл на пакети, що можуть продатися; підготовка бухгалтерських звітів за західною системою; підготовка англо- та україномовних проспектів та, власне, проведення тендеру. Але така класична процедура, безумовно найефективніша, потребує, по-перше, певного політичного бажання, по-друге - достатньо значних коштів для оплати послуг консультаційних фірм. ФДМУ сподівається на максимальну деполітизацію процесу продажу. Така деполітизація в умовах, коли продаж будь-якого більш-менш значимого об`єкту не проходить без галасного розгляду у Верховній Раді та за участю засобів масової інформації, і буде вищим проявом політичного бажання.

Як всі ми знаємо, наш Уряд зараз не має достатніх фондів для фінансування проведення тендерів. Навпаки, час од часу йому для балансування бюджету доводиться брати кошти з позабюджетного фонду приватизації. Це означає, що ФДМУ буде намагатись залучити до цього процесу провідні інвестиційні банки та інші фінансові установи. Перші кроки на цьому шляху вже зроблені, і, протягом найближчого часу, ми сподіваємось почати проведення перших двох пілотних тендерів. Їх фінансування буде здійснюватись Європейським Банком Реконструкції та Розвитку через програму ТАСІС.

Успішне проведення таких тендерів може і повинно мати велике політичне значення, доведши правильність обраного шляху. Але, якщо не буде створено ефективного механізму, який дозволить поставити роботу на “потік”, досягнуті успіхи залишаться поодинокими.

Великі надії покладено на створений Український центр приватизації та інвестицій. На цей центр можна покласти функції організації проведення міжнародних тендерів. З допомогою міжнародних організацій можна буде залучити до роботи в Центрі висококваліфікованих іноземних консультантів, які мають достатній досвід проведення таких тендерів в інших країнах. Спільна робота цих консультантів з українськими спеціалістами дозволить після певного проміжку часу виконувати таку роботу силами місцевих фахівців.

Значна кількість підприємств може бути проданою не за вищезгаданою схемою, а на грошових аукціонах. Це дало б змогу отримувати додаткові гроші для поповнення державного бюджету.

Але потрібно бути готовими і