Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудиту. Нормативна база що використовується для організації перевірок, поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база – це відповідні закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національні нормативи аудиту (основні закони які використовуються при аудиторській перевірки: закон України “Про аудиторську діяльність”,

Таблиця 3.1

Класифікація нормативних актів за юридичною силою.

Орган що видає нормативні акти | Види нормативних актів | Поширення нормативних актів

Верховна рада | Закони підзаконні акти | В межах країни

Кабінет Міністрів України, Міністерства загального значення (мінфін, головна податкова адміністрація | Постанови | В межах країни

Галузеві міністерства | Накази інструкції | В межах галузі

Громадські організації (профспілки, Спілка аудиторів України) | Постанови | В межах країни

Керівні органи клієнта | Рішення накази розпорядження | В межах підприємства

“Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про ПДВ”, “Про оплату праці”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Кодекс законів про працю”, П(С)БО-11 “зобов’язання”, П(С)БО-2 “Баланс”, тощо).

Вони потрібні аудитору, щоби виявити законність та достовірність відображення господарської операції, відповідність ведення обліку та фінансової звітності проведення аналізу, складання висновку.

Внутрішня нормативна база – це облікова політика підприємства методичні, інструкції та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності підприємства (наказів, розпорядження, посадові інструкції.). Також при аудиті поточних зобов’язань підприємства слід використовувати дані первинних документів серед яких відносно коротстрокових позик підприємства це виписки банку, видаткові касові ордера, Акт переоцінки, платіжні доручення, накладні, претензії, розрахунки та довідки бухгалтерії середині договори між банком та підприємством, техніко–економічне обґрунтування, виписки банку (якщо відсотки знімаються з поточного рахунку), постановчі документи, бухгалтерська звітність; меморіальні ордери банку, виписки банку за позичковим рахунком; договори застави, договори страхування неповернення кредитів; додаткові угоди до кредитних договорів та ін. Стосовно короткострокових векселів виданих – то перевіряються векселі, акти прийому-передачі векселів, виписів банків, видаткові касові ордери, довідки бухгалтерій тощо.

При перевірці поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями первинні документи використовують так як виписки банку, платіжні доручення, розрахунки та довідки бухгалтерії, кредитні договора, додаткові угоди до кредитних договорів та ін.

Основними джерелами інформації для здійснення перевірки операцій із зобов’язаннями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (договори купівлі продажу, накладні, рахунки – фактури, рахунки, акти приймання робіт, послу, податкові накладні, товарно-транспортні накладні; зовнішньоекономічні договори купівлі продажу, вантажні, митні декларації, приймальні акти, акти експертизи торговельно-промислової палати, комерційні документи (рахунки фактури, invoiсe, що підтверджують митні вартість товару); транспортні накладні (CMR, залізничні накладні, авіа накладні, консоменти, товаро транспортні накладні, пакувальні листи); довідки бухгалтерії про наявність курсових різниць при перераховуванні заборгованості тощо.

При перевірці розрахунків за податками і платежами джерелами інформації виступають такі первинні документи як розрахунки бухгалтерії, податкові накладні, виписки банку, платіжні доручення.

Джерелами інформації для проведення перевірки операцій по рахунках з оплати праці є: накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення), листи з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, складська документація щодо оприбуткування продукції, акти приймання виконаних робіт, маршрутні листи, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, видаткові касові ордери, відрядні довідки, розрахунки бухгалтерії, відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати, регістри обліку.

Джерелами інформації стосовно розрахунків за страхуванням виступають такі первинні документи: розрахунки та довідки бухгалтерії, виписки банку, розрахункові платіжні відомості, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, платіжні доручення тощо.

Основними первинними документами якими користується аудитор для одержання необхідної інформації при перевірці розрахунків з учасниками є статут, установчий договір, накладні, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, довідки та розрахунки бухгалтерії та інші первинні документи.

При перевірці розрахунків підприємства з іншими операціями джерелом інформації для аудитора виступають накладні, податкові накладні, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, претензії, виписки банку, рахунки-фактури, розрахунки бухгалтерії тощо.

Також основним джерелом інформації для аудитора при перевірці зобов’язань підприємства є облікові регістри (таб. 3.2) та фінансова звітність підприємства.

Таблиця 3.2

Розкриття інформації в облікових регістрах та фінансовій звітності для аудиту.

Шифр та назва рахунку | Регістри обліку | Номер рядка

60 “короткострокові кредити банків” | Журнал 2 | 500

61 “поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” | Журнал 3 | 510

62 “короткострокові векселі видані” | Журнал 3, відомість 3,4 | 520

63 “розрахунки з постачальниками і підрядниками” | Журнал 3, відомість 3,3 | 530

64 “розрахунки за податками і платежами” | Журнал 3, відомість 3,6 | 170, 550,

560

65 “Розрахунки за страхуванням ” | Журнал 5, 5-А | 570

66 “розрахунки з оплати праці” | Журнал 5, 5-А | 580

67 “розрахунки з учасниками ” | Журнал 3 | 590

68 “розрахунки за іншими операціями” | Журнал 3, відомість 3,5 | 200 540 600 610

Аудитор повинен організувати свою роботу так, щоб адекватно відобразити всі аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється настільки, наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації. Для того, щоб висловити думку, аудитор повинен одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах достовірна і достатня. Аудитор також приймає рішення щодо правильності відтворення в обліку і звітності відповідної інформації. Тому аудиторські дослідження не обмежуються вивченням бухгалтерських документів, оскільки рамки документального відображення господарських операцій значно ширші. Аудит не може