здійснюватися без досліджень оперативного обліку, інформації з діловодства, висновків спеціалістів тощо. Аудитор тому проводить систематизацію інформаційного забезпечення по стадіях проведення аудиту.
Отже, на основі джерел отриманих аудиторських свідчень з використанням нормативної бази аудитор виконує основне завдання яке направлене на задоволення потреб користувачів фінансової звітності підприємства. Проте аудитор, на відміну від інших суб’єктів контролю, виступає діловим партнером клієнта, який, перевіряючи, надає різнобічну допомогу клієнту в усіх його справах.
***Під час проведення інвентаризації кредиторської заборгованості підприємства, провіряють наявність кредиторської заборгованості і строком позовної давності (у разі, якщо така кредиторська заборгованість має місце на підприємстві то комісією до акта інвентаризації додається довідка в якій вказується: особи, які відповідають за внутрішній контроль операції із зобов’язаностями, реквізити кредиторів, за розрахунками з якими строки позовної давності минули та дати, причини, підстави виникнення і суми вищезазначених заборгованостей).
При проведенні інвентаризації розрахункових відносин з постачальниками і покупцями перш за все перевіряється правильність і повнота оприбуткування майна, що надійшло, випадки недоплат і переплат (через неправильне застосування прейскурантів), помилково занесені суми за не отримане майно або отримане від інших підприємств.
В ході проведення інвентаризації по розрахунках з працівниками перевіряється реальність заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнювались з головною книгою.
***При інвентаризації також встановлювалась тотожність розрахунків з банками, іншими організаціями; пред’явлення позовів на стягнення в примусовому порядку дебіторської заборгованості по недостачах, розтратах і розкраданнях та заходи, прийняті до її стягнення; правильність списання таких сум з балансу у встановленому порядку.
Бувають випадки, коли господарські операції оформляються підробними документами, тобто здійснюється фальсифікація бухгалтерських документів з маніпулюванням облікових записів. Тому, аудитор перевіряючи їх, для того щоб отримати достатні докази законності (або незаконності), достовірності (або недостовірності), таких операцій використовує прийоми документального контролю.
Основними прийомами документального контролю є:
Зустрічна перевірка документів (проводячи перевірку документальних даних, аудитор вивчає і порівнює окрему інформацію, що повторюється в різних документах та регістрах і відображає взаємопов’язані операції);
Хронологічний аналіз господарських операцій (це перевірка реальної можливості здійснення тієї або іншої господарської операції шляхом дослідження хронології записів у реєстрах бухгалтерського обліку і документах);
Співставлення документів які відображають операції (факти) з документами які їх обґрунтовують;
Зіставлення документів, які відображають дані про той обсяг робіт, який необхідно виконати, і фактично виконаний.
Для одержання аудиторських свідчень, аудитор досліджує зміст господарських операцій, встановлює її законність, діяльність і достовірність.
**/Тобто в ході документальної перевірки аудитор ознайомлюється з переліком підприємств, а також з прізвищами осіб, з якими підприємство, що перевіряється веде розрахунки, вивчає динаміку кредиторської заборгованості і встановлює, чи відповідають дані, отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дає змогу з’ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, та виявити випадки викривлень звітних даних за розрахунками.
***Документальна перевірка розрахункових і кредитних операцій проводиться у такій послідовності:
За даними аналітичного обліку визначаються суми кредиторської заборгованості (для цього можна зробити запит у кредиторів про підтвердження належних їм сум);
Звіряється залишок заборгованості, яка обліковується на балансі на початок періоду перевірки з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових регістрах;
Перевіряється записи з кожного виду розрахунків у регістрах, а також документах, які послужили підставою для цих записів;
Перевіряється законність проведених операцій щодо кожної суми заборгованості.
***Для вирішення поставлених перед аудитором завдань, перевірку він розпочинає з розрахунків із постачальниками та підрядниками, після чого перевіряє розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування та іншими кредиторами. Завершує свою перевірку аудитор дослідженням кредитних операцій.
Аудиторська перевірка розрахунків з постачальниками і підрядниками проводиться в такій послідовності:
Визначення переважаючого порядку розрахунків з постачальниками і підрядниками. Тобто аудитор одержує список постачальників із зазначенням сум заборгованості перед ними на кінець року, проводить вибіркову перевірку найбільш вагомих сум, вивчає наявні відповідні договори та первинні документи.
Перевірка попередньо проведених інвентаризацій кредиторської заборгованості. Аудитор ознайомлюється та аналізує матеріали проведених інвентаризацій розрахунків. Якщо дані відсутні, то аудитор вимагає від підприємства – клієнта проведення інвентаризації; це надає можливість аудитору виявити реальний стан кредиторської заборгованості.
Оцінка правильності відображення в обліку зобов’язань. Для цього аудитор звертає увагу на правильність відображення в обліку позикових коштів, перевіряє наявність відповідних договорів, встановлює правильність формування статей балансу, які відображають дані по розрахунках з постачальниками і підрядниками. При цьому аудитор вивчає дані облікових регістрів уточнює відповідність залишку по рахунку 63 відображеного в головній книзі, залишком аналітичного обліку в журналі №3. Якщо велика кількість операцій, то аудитор застосовує вибірковий спосіб дослідження, і при цьому перевіряє:
Рахунки постачальників і повноту оприбуткування матеріальних цінностей. Аудитор проводить перевірку, звіряючи рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського і бухгалтерського обліку. При цьому аудитор зовнішні зустрічні перевірки, які дають можливість визначити (виявити) випадки зловживань;
Складену кореспонденцію до рахунків постачальників і перенесення сум рахунку в графи відповідних дебетових рахунків у журналі №3
Правильність списання недостач, втрат від псування товарно – матеріальних цінностей з вини постачальників;
Розрахунки по не відфактурованих або неоплачених поставках.
Перевірка діючих форм розрахунків з постачальниками і підрядниками. При цьому аудитор звертає увагу на дотримання законодавчо встановлених форм порядку та обмежень розрахунків.
Перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Тому перевірку аудитор здійснює за даними аналітичного обліку до рахунків, що призначені для відображення розрахунків на початок періоду, що вивчається, із залишком по відповідних статтях балансу. Після чого проводить перевірку кожного виду розрахунків.
При наявності заборгованості постачальників аудитор встановлює дату виникнення та причину її утворення (особливу увагу аудитор звертає на заборгованість із закінченим строком