нарахована заробітна плата, якими документами підтверджується обсяг виконаної роботи, розміри нарахованої заробітної плати. Також шляхом перерахунків і про слідкування аудитор визначає: чи є арифметичні помилки в первинних відомостях.
Якщо в процесі перевірки виявляються факти порушень за трудовими угодами, аудитор перевіряє, законність укладеної трудової угоди (ким і коли вона затверджена).
При документальній перевірці трудових угод аудитор враховує ознаки, які можуть свідчити про недоброякісність таких документів:
виконання підписів від імені різних осіб одним і тим же почерком, або від імені однієї і тієї ж особи різними почерками;
зазначень різних номерів паспортів у трудових угодах, складених на ім’я однієї і тієї ж особи;
виконання на підприємстві робіт, які не викликались виробничою необхідністю;
оформлення на ім’я однієї і тієї ж особи великої кількості угод;
дописки, виправлення на інші зміни в трудових угодах і розрахункових документах.
Окрему увагу аудитор приділяє перевірці оплати праці працівникам які працюють за сумісництвом, при цьому аудитор зіставляє час роботи сумісника на підприємстві з часом його роботи в інших підприємства, і встановлює, чи не працював він у різних підприємствах в один і той же час і визначає кількість відпрацьованих годин.
6. Перевірка стану аналітичного обліку розрахунків з оплати праці. Аудитор порівнює залишок, показаний в головній книзі по рахунку 66 і в розроблювальній таблиці. Також встановлює відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичну обліку по рахунку 66, для цього порівнює сольдо по рахунку 66 на дату початку перевірки з даними розроблювальної таблиці, а останні зіставляє з даними платіжних відомостей. У випадку виявлення розбіжностей між аналітичним і синтетичним обліком – встановлює їх причини.
Проводячи перевірку розрахунків за іншими операціями, які обліковуються на рахунок 68, аудитор перевіряє кожен вид платежу окремо. По кожній сумі кредиторської заборгованості вивчає причини виникнення боргу та обґрунтованість здійснених господарських операцій.
Перевірка аудитором грошових сум, що обліковуються на рахунку 681 передбачає встановлення мети, з якою здержувались аванси, чи не обліковуються на цьому рахунку грошові суми, що не відносяться до авансів одержаних. З цією метою аудитор вивчає їх дані відомості 3.5 по кожній сумі, що обліковується і встановлює їх реальність.
При перевірці розрахунків з переносом за іншими операціями аудитор встановлює наявність укладених договорів за окремими іншими розрахунками з персоналом, достовірність і реальність заборгованості по цих рахунках. З цією метою перевіряє розрахунково – платіжні відомості, журнал 3, відомість 3.5.
Перевірка розрахунків з іншими кредиторами здійснюється аудитором для з’ясування, обґрунтування, законності виникнення обставин та умов таких розрахунків, наявності та правильності оформлення договорів, обсягу послуг, правильності визначення сум, строків платежів. Ці дані він зіставляє з виписками банку, платіжними дорученнями, записками над рахунку 685.
Кредиторська заборгованість, що обліковується на рахунку 68, розглядається аудитором з точки зору законності її виникнення і правильності погашення. При цьому він встановлює, чи не обліковуються на балансі суми кредиторської заборгованості за якими минув термін позивної давності. (Якщо в процесі перевірки виявлено кредиторську заборгованість, аудитор з’ясовує причини її виникнення і які заходи були застосовані для її недопущення. Він також перевіряє обґрунтованість списання заборгованості, правильність оформлення виправдовуючи документів).
Приступаючи до перевірки кредитних операцій аудитор перш за все з’ясовує, які види кредиторів використовувало підприємство. Після чого він одержує від установ банків підтвердження по всіх рахунках.
Використовуючи стандартну форму запиту на підтвердження банку, (з кожного банку, з яким підприємство проводило операції протягом року), одержує інформацію щодо сальдо підприємства за розрахунками з цим банком і отриманих від нього кредитах на дату балансу.
Окрему увагу аудитор приділяє перевірці зміни сольдо рахунків банківських кредитів і виявленню інших даних щодо потоків грошових коштів (наприклад зміни стану заборгованості по кредитах ), знаючи умови повернення кредитів.
У ході перевірки аудитор встановлює наявність банківських виписок, вивчає кредитні договору і встановлює, що включено до складу забезпечення.
При цьому він перевіряє чи не має простроченої заборгованості банку по кредитах, встановлює причини її виникнення і суму втрат в зв’язку з оплатою підвищених відсотків. Він також перевіряє своєчасність погашення кредитів на основі виписок зі строками їх погашення, вказаними у зобов’язаннях.
Важливе значення має також перевірка даних аналітичного обліку за видами кредитів по синтетичному рахунку 60 в журналі 2 , обґрунтованість запису платежу по даних видах позик в аналітичні рахунки інших видів позик.
При перевірці кредитних операцій аудитор встановлює правильність оплати відсотків за користування кредитом (в тому числі за простроченим кредитом) і відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Важливе значення при цьому має перевірка обґрунтування віднесених відсотків по кредитах до собівартості продукції від джерела отримання кредитору, а також суми відсотків.
Якщо підприємство – клієнт кредитів не брало то така перевірка не проводиться аудитором.
Всі зауваження, порушення виявленні аудитором заносяться до його робочих документів і знаходять своє відображення у узагальнюючому документі – аудиторському висновку.
Відповідно до ННА №26 “Аудиторський висновок”, аудитор складає аудиторський висновок у довільній формі, але з обов’язковою наявністю таких розмірів:
заголовок (де відображається інформація про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором, а також назву фірми (прізвище аудитора ) який здійснював аудит. Тобто це свідчить про те, що під час аудиту не було жодних обставин, які призвели до порушення принципу незалежності перевірки);
вступ (тут відображається інформація про склад перевіреної документації щодо поточних зобов’язань. Також зазначається про відповідальність сторін: за правильність і повноту складених і наданих необхідних документів (послідовно на керівництво підприємства) а за обґрунтованість аудиторського висновку - аудитора);
масштаб перевірки (цей розділ аудиторського
