У наступному році Україна продовжить кроки по вступі у Всесвітню торговельну організацію. До вимог цієї міжнародної організації буде адаптуватися вітчизняна нормативно-правова база.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності буде здійснюватися з метою удосконалення механізмів торговельних відносин України у відповідність з вимогами багатобічної системи ГАТТ/ВТО. Продовжиться переговорний процес щодо гарантованого доступу до ринків товарів і послуг, очікується підписання двосторонніх протоколів з питань тарифних знижок і зобов'язань у сфері послуг із країнами-членами ВТО, визначення перехідних періодів гармонізації законодавства відповідно до угод ГАТТ/ВТО у визначених областях зовнішньоекономічного регулювання.

Важливим етапом у цьому процесі є утворення зони вільної торгівлі з ЭС. Цей напрямок створить можливість поліпшити процес переходу економіки до ринкової моделі і переорієнтувати торговельні потоки на більш перспективні ринки країн, що входять у ЭС, за рахунок усунення країнами ЭС внутрішніх тарифів щодо українського експорту.

Важливої складового експорту в країни Європейського Союзу є вітчизняна текстильна і швейна продукція. Передбачається, що наступний рік ознаменується лібералізацією торгівлі цими товарами, тобто будуть зняті кількісні обмеження на ввіз товарів легкої промисловості в країни ЄС.

Для забезпечення розширеного і гарантованого вільного доступу на світові ринки, Україна буде домагатися створення зони вільної торгівлі з країнами-членами Центральноєвропейської зони вільної торгівлі (CEFTA).

Важливим напрямком зовнішньоекономічної політики України в наступному році залишиться співробітництво з країнами-учасницями Співдружності Незалежних Держав

Пріоритетне значення в реалізації цього напрямку буде додано роботі з розширення двостороннього торгово-економічного співробітництва з основним торговельним партнером України - Російською Федерацією.

Питома вага обсягів торгівлі з Російською Федерацією в загальному зовнішньоторговельному обороті України традиційно складає найбільшу частину. Так, за дев'ять місяців поточного року частка Росії в загальному товарообігу України склала 34,8%. Російська Федерація є найбільшим ринком для товарів традиційного українського експорту: продукції агропромислового комплексу, машинобудування, металургійної і хімічної промисловості. У свою чергу, Україна імпортує з Російської Федерації газ, нафта, нафтопродукти, ядерне паливо, продукцію машинобудування.

Поряд з розвитком торгово-економічних зв'язків з Росією важливе значення приділяється розвитку двосторонніх торгово-економічних зв'язків із країнами Центральноазіатського і Закавказького регіонів.

Основою розвитку зв'язків України з цими регіонами є довгострокові (десятилітні) двосторонні програми торгово-економічного розвитку, що охоплюють співробітництво по різних напрямках: від космічних програм, програм науково-технічного співробітництва до співробітництва в області сільського господарства і промисловості. Такі програми підписані з Республікою Казахстан, Республікою Узбекистан, Азербайджанською Республікою і Грузією. Готуються до підписання відповідні програми з Вірменією і Туркменістаном.

Вступили в завершальну фазу тристоронні (Росія, Україна, Казахстан) переговори по створенню спільного підприємства на території України по виробництву ядерного палива для атомних електростанцій України.

Міністерство економіки України брало участь у рішенні проблеми по відновленню постачань туркменського газу в Україну, а також забезпеченню його транзиту територіями Узбекистану, Казахстану і Росії.

Необхідно відзначити, що основним напрямком співробітництва з країнами Закавказького регіону є створення транспортної системи між Сходом і Заходом через територію цих стан і України. Так, у даний час вже успішно функціонує поромна переправа між Грузією й Україною.

Продовження транспортної системи до Каспійськ моря і далі через Центральноазіатські країни дасть можливість зміцнити роль України, як транзитної держави, і підвищити її значення у світових інтеграційних процесах.

У наступному році одним із пріоритетів України буде розвиток торгово-економічного співробітництва зі США і Канадою. Це обумовлено, насамперед, необхідністю ведення постійного діалогу з американськими і канадськими партнерами по різноманітних аспектах дво- і багатобічного торгово-економічного співробітництва, що сприяє процесу інтеграції України у світове торговельне співтовариство, а також необхідністю пожвавлення співробітництва з окремими торговельними угрупованнями, блоками і режимами.

На дійсний час Сполучені Штати - основний торговельний партнер на американському континенті. Зовнішньоторговельний оборот торік склав близько 840 млн.діл., а позитивне сальдо в торгівлі склало більш 34 млн.діл. Слід зазначити, що цього року зовнішньоторговельний оборот збільшився в 1,7 рази, у тому числі експорт - у 2,1 рази.

Країни Латинської Америки, Азії й Африки залишаться привабливими для експорту продукції українського машинобудування, і завдяки ціновому фактору вона буде конкурентноздатної в порівнянні з західними аналогами.

Слід зазначити, що сьогодні питома вага країн Латинської Америки в загальному обсязі торгівлі України складає 2,3%, Азії - 15,1% і Африки - 3,0%, у тому числі в експорті країни Латинської Америки займають - 2,8%, Азії - 23,8% і Африки - 4,9%. Зважаючи на те, що в часи колишнього СРСР значна частина промислових об'єктів у країнах регіону будувалася за участю фахівців України, належна увага буде приділено виходу і відновленню втрачених позицій на ринку послуг, зокрема виконання проектування, будівництва, ремонту і модернізації нафтогазових, енергетичних і інших промислових об'єктів, проведення розвідувальних робіт і т.п.

3.Пропозиції

Україна, як молода суверенна держава, не має достатнього досвіду налагодження економічних зв’язків з країнами світу. Це пояснюється насамперед тим, що вона не мала змоги набути такого досвіду у складі СРСР, їй бракує достатньої кількості органів, кадрів, які могли б проводіти самостійну науково обгрунтовану зовнішньоекономічну політику.

Світові економічні зв’язки необхідні Україні для того, щоб швидше подолати глибоку економічну кризу, для стабільного і швидкого розвитку продуктивних сил і підняття на цій основі життєвого рівня населення. Як я вже зазначала, та країна, яка не займається зовнішньою торгівлею, не розвиває господарскі зв’язки з іншими державами світу, змушена збільшувати затрати виробництва приблизно в півтора-два рази.

Україна робить перші кроки на шляху до входження у світове господарство. Цьому сприяє створення певної правової бази, прийняття відповідних