Особливості організації фінансів підприємств різних форм власності

Перехід до ринкової економіки, який здійснюється у процесі роз-

державлення, передбачає наявність великої кількості суб’єктів гос-

подарювання різних форм власності: державної, комунальної, коо-

перативної, орендної, акціонерної, приватної, змішаної.

Функціонування кожного суб’єкта господарювання тієї чи іншої

форми власності пов’язана з і особливостями в організації фінансів.

Вони проявляються у формуванні статутного фонду (капіталу), роз-

поділі прибутку, формуванні і використанні фондів грошових

коштів, взаємовідносинах з бюджетом тощо.

Більшою мірою особливості організації фінансів у підприємств

різних форм власності виявляються при формуванні їх фінансових

ресурсів. Так, якщо на підприємствах державної форми власності

фінансові ресурси формуються в основному за рахунок бюджетних

коштів, то на підприємствах недержавної форми власності — пере-

важно за рахунок часткових (пайових) внесків засновників — юри-

дичних і фізичних осіб.

Водночас в умовах ринку для підприємств навіть державної фор-

ми власності значною мірою скорочуються бюджетні асигнування

на різні цілі. Разом з тим у багатьох підприємств з’являються такі

джерела фінансових ресурсів, як дивіденди і відсотки з цінних па-

перів, прибуток від участі в діяльності інших підприємств та від про-

ведення операцій з валютою і валютними цінностями тощо.

Основною формою господарювання в ринковій економіці є акці-

онерне товариство.

Акціонерне товариство — це організаційно-правова форма об’єд-

нання, утворена на основі добровільної згоди юридичних і фізичних

осіб, які об’єднали свої фінансові та матеріальні ресурси і випустили

в обіг акції з метою отримання прибутку.

Акціонерне товариство є юридичною особою, що має власну на-

зву, статут, печатку і баланс. Відповідно до статуту воно може

здійснювати будь-які види діяльності, які не суперечать чинному за-

конодавству. У статуті крім видів діяльності мають бути зазначені

види акцій, що випускаються, їх номінальна вартість, кількість

акцій, які купуються засновниками, а також відповідальність за не-

своєчасний випуск акцій.

Кожне акціонерне товариство має повну господарську само-

стійність щодо вирішення установчих питань, а саме у виробництві

та розподілі продукції, оплаті праці своїх працівників, встановленні

цін, розподілі та використанні чистого прибутку та інших резуль-

татів підприємницької діяльності. Акціонерне товариство несе відпо-

відальність за своїми зобов’язаннями всім майном, проте не відпові-

дає за зобов’язаннями акціонерів. Разом з тим акціонери відповіда-

ють за зобов’язаннями товариства в межах особистого внеску в

капітал.

Акціонерні товариства можуть бути відкритого і закритого

типів. Відмінність між ними полягає в тому, що акціонерні товари-

ства закритого типу можуть створювати обмежену кількість акціо-

нерів, а кількість та склад акціонерів товариства відкритого типу не

обмежені.

Статутний капітал акціонерного товариства відкритого типу

формується шляхом продажу акцій у формі відкритої передплати, а

в акціонерних товариствах закритого типу — лише за рахунок

внесків засновників, оскільки у відкриту передплату акції не надхо-

дять. Крім того, акціонер товариства відкритого типу може само-

стійно розпоряджатися своїми акціями, тобто продавати їх, переда-

вати іншим особам, закладати під заставу без згоди інших акціо-

нерів свого товариства. Член акціонерного товариства закритого

типу не може продавати свій пай без згоди інших акціонерів, які ма-

ють переважне право на придбання цих акцій.

Створення і функціонування акціонерних товариств опосередко-

ване фінансовими відносинами, які охоплюють грошові відносини із

засновниками товариства та їх трудовими колективами, постачаль-

никами і покупцями, бюджетом та позабюджетними фондами, стра-

ховими компаніями і банками, а також грошові відносини, пов’язані

з отриманням і розподілом власних доходів і накопичень, формуван-

ням і використанням відповідних фондів грошових коштів. Ці гро-

шові відносини практично виражають сутність фінансів акціонерних

товариств, які беруть активну участь у формуванні доходів і нако-

пичень, їх розподілі та контролі за використанням.

З утворенням акціонерного товариства формується його статут-

ний капітал, який являє собою загальну суму коштів, відображену в

його статуті. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства

відкритого типу становить щонайменше 1250 мінімальних заробіт-

них плат, а товариства з обмеженою відповідальністю — щонаймен-

ше 625 мінімальних заробітних плат.

За рахунок створеного статутного капіталу в акціонерних това-

риствах формуються основні фонди і оборотні активи — матеріаль-

на основа процесу виробництва.

У процесі діяльності акціонерне товариство здійснює певні ви-

трати, отримує виторг і прибуток. Прибуток розраховується так

само, як і на підприємствах інших форм власності і становить різни-

цю між виторгом від продажу продукції (виконання робіт, надання

послуг) за вирахуванням акцизів, ПДВ і витрат на виробництво і

продаж цієї продукції (виконання робіт, надання послуг). Якщо ви-

трати перевищують виторг (без відповідних податків), товариство

зазнає збитків.

Отриманий загальний прибуток використовується насамперед на

сплату процентів банку за кредитами, встановлених податків і пла-

тежів до бюджету. Прибуток, що залишився, вважається чистим і

розподіляється на розсуд акціонерного товариства. Частина чисто-

го прибутку може спрямовуватися на виробничий і соціальний роз-

виток товариства, виплату відсотків за облігаціями і до резервного

фонду. Чистий прибуток, що залишився, використовується для ви-

плати дивідендів акціонерам. Розміри відрахувань від чистого при-

бутку за зазначеними напрямками встановлюються загальними збо-

рами акціонерів товариства. Порядок формування і використання

резервного фонду визначається статутом товариства. Кошти фонду

використовуються на покриття непередбачених збитків акціонерно-

го товариства. За рахунок цього фонду в разі нестачі чистого при-

бутку можуть виплачуватись відсотки за облігаціями і дивіденди за

привілейованими акціями, а також викупатися акції в акціонерів за

відсутності інших коштів.

При розподілі чистого прибутку за відповідними напрямками

враховують фінансовий стан акціонерного товариства.

Одним з показників, що характеризують фінансовий стан акціо-

нерного товариства і впливають на розподіл чистого прибутку, є ча-

стка (величина) прибутку, що припадає на одну акцію.

За допомогою цього показника можна реально оцінити ефек-

тивність діяльності акціонерного товариства, його фінансовий

стан.

Величину чистого прибутку на одну акцію можна розрахувати за

формулою

Вп=Чп/Н

де Чп — чистий прибуток товариства, грн; Н — кількість акцій, ви-

пущених товариством.

Збільшення цього показника свідчить про ефективну діяльність

акціонерного товариства, що гарантує високі дивіденди за акціями.

Зменшення ж частки чистого прибутку на одну акцію свідчить про

недоліки у використанні акціонерного капіталу і необхідність ґрун-

товного аналізу