ТЕМА №7. Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки.

1. Напрями основних потоків ринку праці та їх зв'язок із ви-

дами безробіття.

2. Вплив відхилень безробіття від природнього рівня на вели-

чину фактичного ВНП. Закон Оукена.

3. Суть неокласичного та кейнсіанського пояснень явища без-

робіття.

4. Зміст моделей фрикційного, структурного та циклічного без-

робіття.

1. Безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як

явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат

певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано

далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від

норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової

економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також

вважати своєрідною нормою.

Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачен-

ня наводять, як правило, два аргументи.

Перш за все наявність безробіття є свідченням недовико-

ристання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в

бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.

По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість

людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення су-

купного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з

двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.

Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує зав-

жди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити

припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною

мірою природним явищем. Щоб зрозуміти природність певної нор-

ми безробіття, слід розглянути основні потоки на ринку праці:

Знайшли роботу або повернулися на старі робочі місця

ПРАЦЕЗДАТНІ

Втратили роботу надовго че-

рез структурні зміни або

скорочення

залишили роботу за власним бажанням

Вийшли зі складу Повертаються до

працездатних (пен- роботи

сіонери, матері, що

доглядають дітей) Вперше шукають

роботу

Пояснення до схеми:

1. Ця досить спрощена схема потоків на ринку робочої сили

ілюструє пряме та опосередковане (непрацездатними) перет-

ворення працюючих на безробітних, і навпаки.

2. Загальна кількість безробітних формується чотирма пото-

ками:

а) працівниками, що втратили роботу внаслідок струк-

турної перебудови виробництва або його скорочення у період

кризи;

б) працівниками, що залишили роботу добровільно;

в) тими, що раніше не працювали і вперше з"являються на

ринку праці у пошуках роботи;

г) тими, що колись мали роботу і з"являються на ринку

праці повторно.

2. Вважається, що нормальний (природний) рівень без-

робіття є величиною змінюваною. Він змінюється під впливом

рівня добробуту домогосподароств, застосованих у підприє-

мницькому секторі технологій, урядової політики тощо. Зок-

рема, прийнято вважати, що наприкінці 60-х років природний

рівень безробіття становив близько 5% , а у 80-х роках зріс

до 5,5-6% від загального числа працездатних.

Як існування неприродного безробіття визначає стан еко-

номіки, макроекономічну рівновагу? Щоб відповісти на це запи-

тання, розглянемо зв"язок: безробіття - реальний ВНП (сукупна

пропозиція).

Вважається, що перевищення безробіттям природного рівня

спричиняє певну втрату ВНП:

= -

У вищенаведеній формулі складність для розрахунку може

становити лише визначення потенційного (природного) ВНП.

Останній визначається так:

= х х

Перший множник для розрахунку потенційного рівня без-

робіття означає: у формулі закладено, що нормальним (природ-

ним) рівнем є 5,5% (100% - 94,5% = 5,5%).

Непрямий (обернений) зв"язок між відхиленням безробіття

від природного рівня і відхиленням реального ВНП від природ-

ного був визначений Артуром Оукеном. Суть розкритого ним

зв"язку можна сформулювати так: 1% пункт відхилення без-

робіття від природного рівня (6%) означає відхилення ре-

ального ВНП від потенційного на 2,5%-их пункти.

Рівень Відповідно до цього за-

безро- кону, якщо безробіття

біття встановилося на рівні

% 8%, тобто перевищило

8 природний рівень на 2

6 процентні пункти.

4 (8%-6%=2%), то реальний

2 ВНП відхилився від по-

тенційного на 5 процент-

них пунктів.

90 95 100 (2,5*2=5).

ВНП нормальний/ ВНП потенційний %

3. Різні макроекономічні аспекти явища безробіття відмічені

у його двох трактуваннях: неокласичному та кейнсіанському.

Із вступного курсу економічної теорії, в якому роз-

глядається класичне і кейнсіанське трактування безробіття,

відомо, що більш "макроекономічним" є кейнсіанське пояснення.

Адже саме воно пов'язує безробіття із сукупним попитом. Кла-

сичне пояснення пов"язувало безробіття із рівнем зарплати.

Проте сучасні неокласики, котрі пов"язують безробіття також

із загальним рівнем цін, економічними передбаченнями головних

економічних суб"єктів, зробили це пояснення більш "макро-

економічним". Отже, зупинимось на неокласичному поясненні

безробіття. Воно акцентує увагу на таких явищах, як

жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо

інфляції.

Жорсткість зарплати. Ідея жорсткості зарплати є роз-

витком і конкретизацією ідеї класиків про завищеність зар-

плати. Жорсткість, тобто нездатність зарплати бути гнучкою і

регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайня-

тості, пояснюється принаймні трьома причинами: законодавством

про мінімальну зарплату, монополізмом профспілок, намаганням

використати зарплату з метою стимулювання ефективності вироб-

ництва. Графічно вплив цих факторів відображається так:

W S Пояснення до графіка:

1. Від традиційного зображення

рівноваги на ринку праці цей

графік відрізняється розміщен-

ням лінії пропозиції вертикаль-

Wr A но щодо осі зарплати. Це зроб-

лено для того,щоб підкреслити

заданість (відносну незмін-

We D ність) кількості працездатних.

2. Проекція точки А, що утво-

рюється на перетині ліній по-

зайняті безробітні L питу на працю і жорсткої зарп-

лати (Wr ) на горизонтальну

вісь, демонструє розподіл працездатних на працюючих і непра-

цюючих.

Розглянутий графік засвідчує, що рівень зарплати є засо-

бом вирішення або загострення суперечності між працюючими

(інсайдерами) і непрацюючими (аутсайдерами). Чим вищою стає

зарплата для працюючих, тим за інших рівних умов стає більшою

кількість безробітних. У цьому напрямі діє підвищення

мінімальної зарплати і явний (чи неявний) тиск профспілок при

укладанні трудових угод між найманими працівниками і

підприємцями. Уявлення, що зарплату можна використовувати як

стимул для кращої роботи і засіб запобігання плинності

кадрів, також зумовлює "негнучкість" зарплати щодо зниження.

Негнучкість цін. Коли йдеться про рівень зарплати, зав-

жди мають на увазі реальну зарплату, тобто W/P. Зрозуміло, що

рівень цін