праці, чинником. Якщо виявляє недосконалість ринок товарів та

послуг, то так само стає недосконалим і рівень зарплати як

засіб саморегулювання ринку праці. Навіть коли між проф-

спілками та підприємцями існує домовленість про стабільність

зарплати на певному відрізку часу, то реально зарплата може

продовжувати змінюватися під впливом цін.

Хибні передбачення. Суб'єкти,що домовляються про зар-

плату,намагаються передбачити майбутні ціни.Але у своїх пе-

редбаченнях учасники угод можуть помилятися,тоді безробіття

може відрізнятися від свого природного рівня.

Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на

ідеї певної недосконалості ринку.Але у своїх передбаченнях

учасники угод можуть помилятися,і коли ці передбачення ви-

являються невірними,безробіття може відрізнятися від свого

природного рівня.

Відповідно до своїх уявлень про причини безробіття не-

окласики висловлюють і пропозиції щодо політики держави для

його подолання.Передусім - держава повинна змусити ринок пра-

цювати.Серед "змушуючих" засобів - зменшення соціальної допо-

моги,що стимулюватиме беєробітних більш активно шукати ро-

боту.

Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на

ідеї певної недосконалості ринку.Але якщо для класиків ця не-

досконалість породжена втручанням держави у дію ринкових

сил,то для кейнсіанців,навпаки,причина недосконалості зак-

ладена у власне ринковому саморегулюванні.Фактично кейн-

сіанське трактування - це тлумачення циклічного безробіття,

спричиненого періодичною відсутністю ефективного попиту.Не-

ефективний попит,у свою чергу,пояснюється заниженими доходами

домогосподарств.Логіка пояснення має такий вигляд:

AD Inv E ,де E - зайнятість.

Як відомо,кейнсіанські рекомендації щодо обмеження без-

робіття зводились до пропозиції стимулювати сукупний попит з

боку держави.

З кейнціанської моделі виходить , що уряд може стабілізувати економіку з допомогою відповідної фіскальної політики. Збільшення державних видатків і скорочення податкових ставок веде до збільшення сукупного попиту. Масштаби збільшення залежать від величини мультиплікатора, яка буде різною для державних видатків, трансфертних платежів і податків. Під час Великої депресії 30-х років уряд США намагався вплинути таким чином на сукупний попит, а також сформував програму суспільних робіт, в відповідності з якою було утворено близько 4 млн. робочих місць. Такий же підхід мав місце і в інших ринкових економіках в періоди стагнації і масового безробіття. Критики цього підходу рахують, що збільшення зайнятості в державному секторі повністю або частково нейтралізується її скороченням в приватному секторі. Вони також рахують, що програми по створенню робочих місць неефективні ще і того, що вони надають допомогу робітника з низькими доходами і з низьким рівнем кваліфікації, тоді як безробітними часто виявляються висококваліфіковані робітники, що ці програми не мають довгострокового ефекту. Прибічники цих програм визначають, що ринок праці суттєво диференційований, що попит на працівників низької кваліфікації в приватному секторі являється обмеженим, що програми суспільних робіт зменшують безробіття серед некваліфікованих працівників.

4. Розглянемо з позиції центральної для даної теми проблеми

"безробіття та рівновага" різні види безробіття: фрикційне,

структурне та циклічне.

Проблема фрикційного безробіття - проблема тривалості

перебування певної кількості людей без роботи у проміжку,коли

вони залишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу.Для

оцінки величини фрикційного безробіття необхідно врахувати

дві обставини:кількість людей,що добровільно змінили роботу,

і тривалість їх перебування " між роботами".

Наприклад,нехай протягом року 6 % працездатних змінило

роботу і кожен з цих людей шукав нового місця приблизно

місяць. Тоді втрата зайнятості за рахунок фрикційного без-

робіття складає: 1

6 % -- = 0,5 %.

12

Оскільки фрикційне безробіття - це результат добровільно

го і тимчасового скорочення пропозиції,то в його моделімають

бути відображені зміни у пропозиції праці.

W S2 1.На графіку відображено скорочення

S1 пропозиції праці і відповідне ско-

pочення зайнятості.

2.Стрілками показано зміщення про-

W1 D позиції і її повернення у поперед-

ній стан.

L2 L1 L

Структурне безробіття,на відміну від фрик-

ційного,стосується зрушень лінії попиту на працю.

Розглянемо явище структурного безробіття на умовному

прикладі,що дасть змогу побудувати графічну модель.

Нехай ринок країни складається лише з ринку вчительських

послуг.Певного року,коли попит і пропозиція врівноважились,на

ринку були представлені 8 вчителів фізики і 2 - економіки.На-

ступного року структура попиту змінилась:ринок потребував 4

викладачів фізики і 6 - економіки.

На перший погляд,сукупний попит має залишатись незмінним

адже 8+2=4+6.Але насправді попит зменшується і виникає без-

робіття,тому що вчителі фізики не можуть одразу стати вчите-

лями економіки.Таким чином,другого року роботу матимуть лише

4 вчителі фізики і все ті ж 2 вчителі економіки.

W

Ринок послуг вчителів фізики.

2 4 6 8 L

W D D

A

B Ринок послуг вчителів економіки.

D

Нижній графік є результатом поєднання двох верхніх гра-

фіків у тому розумінні,що проекція

W D точки Е на горизонтальну вісь пока-

зує суму значень по горизонтальній

D D D осі точок В та С.

E

Загальний ринок праці.

2 4 6 8 10 L

працюючі безробітні

Деякі країни,зокрема Швеція, мають великий досвід у по-

доланні структурного безробіття.Він засвідчує,що як запобіжні

та протидіючі безробіттю засоби ефективно спрацьовують:

а)гнучка система освіти,здатна орієнтуватись на змінюваний

попит;

б)територіальна мобільність робочої сили;

в)бюджетно-податкова політика,спрямована на створення нових

робочих місць;

г)доступність інформації про стан ринку праці;

д)широка мережа закладів,де ведеться перекваліфікація праців-

ників відповідно до нового типу.

Циклічне безробіття прийнято розглядати як безпосередній

наслідок недостатнього попиту.

Фактично модель циклічного безробіття вже була роз-

глянута тоді, коли аналізувався кейнсіанській погляд на без-

робіття.Розміщення лінії сукупного попиту (AD) нижче того

рівня,який забезпечує повну зайнятість, пояснювало феномен

циклічного безробіття.

Періоди збільшення споживчих витрат збігаються із зме-

ненням рівня безробіття,а у період скорочення витрат рівень

безробіття збільшувався.

Особливих рис набуває безробіття у постсоціалістичних

країнах.Це невідповідність визнаного(офіційного) і реально

існуючого безробіття та у хронічному незаповненні вакантних

робочих місць.

Особливість українського безробіття початку 90-х років

можна пояснити і специфікою його окремих видів. Незважаючи на

кризовий стан економіки, циклічне безробіття ще не набуло

розмаху завдяки його штучному стримуванню шляхом дотування

підприємств державного сектора. Так само гальмується

повільністю ринкових перетворень і структурне безробіття, го-

ловний поштовх якому дала лише реорганізація військово-

промислового комплексу. Фрикційне безробіття спричинене пере-

дусім низькою зарплатою у