Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень

У безготівковому платіжному обороті України значне місце по-

сідають розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень.

Платіжна вимога-доручення — це розрахунковий документ, в

якому, з одного боку, передбачається вимога постачальника (одер-

жувача коштів) до покупця (платника) оплатити вартість поставле-

ної йому продукції, наданих послуг відповідно до договору, а з

іншого — дається доручення платника своєму банку про перераху-

вання з його рахунка вказаної у вимозі “суми до оплати” коштів.

Отже, платіжна вимога-доручення складається з двох частин —

верхньої та нижньої. Верхня частина, яка є “вимогою”, заповнюєть-

ся постачальником — одержувачем коштів. У ній він вимагає від

платника сплатити йому відповідну суму коштів за поставлені това-

ри, надані послуги. Нижня частина цього документа містить дору-

чення платника своєму банку про оплату вказаної ним суми поста-

чальнику — одержувачу коштів.

Платіжна вимога-доручення виписується постачальником —

одержувачем коштів на бланку типової форми у двох екземплярах.

При цьому заповнюється тільки його верхня частина — “вимога”.

Перший примірник виписаного документа засвідчується підписами

та печаткою одержувача коштів. Оформлена в такий спосіб платіж-

на вимога-доручення разом із супровідними та іншими документа-

ми, передбаченими договором, надсилається платнику безпосеред-

ньо постачальником або через установу банку.

Платник, отримавши платіжну вимогу-доручення, вирішує пи-

тання про згоду на його оплату. При погодженні оплатити цю ви-

могу платник оформляє її нижню частину: зазначає цифрами та сло-

вами суму, яку він повинен оплатити, підписує та ставить свою пе-

чатку. Оформлена платіжна вимога-доручення здається в банк

платника, який вирішує питання про його оплату.

Виписана платіжна вимога-доручення діє протягом 20 днів.