Отже, фінансові правовідносини можна визначити як уре-гульовані нормами фінансового права економічні відносини, що виникають, змінюються та припиняються в процесі мобілі-зації, розподілу й використання централізованих і децентра-лізованих фондів фінансових ресурсів, і мають державно-влад-ний і майновий характер.

Структура елементів фінансових правовідносин

Фінансові правовідносини, як і будь-які інші правовідноси-ни, мають свою структуру, елементами якої є: 1) суб'єкти, тобто учасники правовідносин; 2) об'єкт; 3) юридичний і фак-тичний зміст.

Суб'єктами фінансових правовідносин вважають осіб, які на підставі фінансово-правових норм є реальними їх учасника-ми. Але слід розрізняти суб'єктів фінансових правовідносин і суб'єктів фінансового права. Суб'єкт фінансового права — це носій передбачених правовими нормами суб'єктивних прав і обов'язків у сфері фінансової діяльності держави, що має по-тенційну можливість участі в правовідносинах. Права й обо-в'язки належать їм у силу дії фінансово-правових норм, неза-лежно від їхньої участі в конкретних правовідносинах. При реалізації своїх прав і обов'язків вони вступають у фінансові правовідносини як учасники (суб'єкти) правовідносин.

Суб'єкт права — поняття більш ширше, ніж суб'єкт право-відносин2. Наприклад, відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» в редакції від 18 лютого 1997 року усі юридичні й фізичні особи, на яких відповідно до законів Ук-раїни покладено обов'язок сплачувати податки й збори (обо-в'язкові платежі), є суб'єктами фінансового (податкового) права. Але як тільки ці особи реалізують цей обов'язок, вони стають реальними учасниками (суб'єктами) фінансових право-відносин, які своїми діями забезпечують той практичний ефект, на досягнення якого націлено норму фінансового права.

Традиційно виділяють таких суб'єктів фінансових право-відносин:

1) адміністративно-територіальні утворення;

2) колективні суб'єкти;

3) індивідуальні суб'єкти.

До адміністративно-територіальних утворень належить держава, що здебільшого виступає в особі вповноважених нею органів (Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Президента Ук-раїни, Міністерства фінансів, Державної податкової адмініст-рації, Державного казначейства тощо), й адміністративно-те-риторіальні одиниці (наприклад, Автономна Республіка Крим, міста, райони тощо), також у особі відповідних уповноважених органів. Останні беруть участь, наприклад, у бюджетних пра-вовідносинах: відповідно до норм Конституції України й Бюд-жетного кодексу України, вони мають право на формування бюджетів; у відносинах з приводу державного кредиту: отри-мують державні й місцеві позики тощо.

До колективних суб'єктів належать органи державної вла-ди й управління, територіальні громади в особі органів місце-вого самоврядування, підприємства та установи різних форм власності, громадські організації.

Органи державної влади й управління, такі як Верховна Рада, Міністерство фінансів тощо, не тільки можуть, але й зобов'я-зані брати участь у таких відносинах, що виражає їхню компе-тенцію щодо здійснення прав і обов'язків у відповідних напря-мах фінансової діяльності. Зауважимо, що згідно зі ст. 19 Кон-ституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти виключ-но на підставі й у межах їхніх повноважень і засобами, перед-баченими Конституцією та законами України, що має бути ос-новоположною засадою під час здійснення ними фінансової діяльності. Виходячи з цього, їм потрібно поводитися відповід-но до наданих державою прав і обов'язків, які ретельно й док-ладно визначено нормами фінансового права.

Певне коло суб'єктів фінансових правовідносин становлять підприємства, установи, організації різних форм власності, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі в бюджети чи фінансуються з бюджету, стають учасниками банківських і дер-жавних позик тощо.

Індивідуальними суб'єктами фінансових правовідносин є фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, права й обов'язки яких більш пов'язано зі сплатою податків і неподаткових платежів. Наприклад, ст. 67 Конституції України встановлено, що кожний зобов'язаний спла-чувати податки й збори в порядку й розмірах, установлених законом. Окрім цього вони можуть брати участь у правовідно-синах з приводу страхування, кредитування тощо.

Таким чином, фінансово-правові відносини виникають між такими суб'єктами: 1) між органами державної влади; 2) між органами державної влади й органами державного управління загальної компетенції; 3) між вищими й органами нижчого підпорядкування державного управління (в тому числі фінансо-вими); 4) між підприємствами й міністерствами, об'єднаннями; 5) між фінансовими органами (кредитними установами) та підприємствами й організаціями; 6) між фінансовими органами та громадянами; 7) між самими фінансовими органами (кре-дитними установами).

Суб'єкти фінансових правовідносин можуть реалізувати пе-редбачені законодавством права й обов'язки в разі належного державного захисту, який здійснюють у 1) адміністративному порядку та 2) судовому порядку. Причому за допомогою при-мусових заходів забезпечено як відновлення порушених прав суб'єктів фінансових правовідносин, так і належне виконання покладених на них обов'язків. За адміністративного порядку забезпечення реалізації фінансових правовідносин передбаче-но звернення суб'єктів до вищого органу державної влади чи управління (стосовно органу, що прийняв те чи інше рішення, яке заперечують). У такому випадку відповідний орган прий-має владні розпорядження для розв'язання проблемних питань без судового розгляду. На сьогодні застосування адміністра-тивного порядку захисту прав суб'єктів не заперечує їхнє на-ступне звернення з цього ж питання в суд чи інші державні органи в адміністративному порядку по підпорядкованості. В різних видах фінансових правовідносин адміністративний по-рядок має свої особливості, але завжди проявляється у формі владних велінь щодо прийняття рішення відповідним уповно-важеним державним органом.

Стосовно судового порядку захисту прав суб'єктів право-відносин потрібно зазначити наступне. По-перше, відповідно до ст. 8 Конституції України кожен громадянин може звернути-ся в суд для захисту його прав. Таким чином, фізичні особи — суб'єкти фінансових правовідносин мають право на судовий за-хист своїх