Щодо децентралізованих фондів як об'єкта фінансово-пра-вових відносин, то тут характер і спрямованість імперативності розпоряджень держави трохи інші, оскільки ступінь деталізації таких відносин значно нижча. Держава чітко й ретельно вста-новлює форми й методи обліку та контролю діяльності таких суб'єктів, приводячи в дію контрольну функцію фінансів, обу-мовлену реалізацією фіскальних інтересів держави.

Розгляд юридичного змісту фінансових правовідносин доз-воляє розкрити юридичну природу таких правових зв'язків, підкреслює їхній правовий характер. Матеріальний зміст виз-начає напрями розвитку юридичного змісту фінансових право-відносин, оскільки реальні суспільні відносини ширші та ба-гатші, ніж ті, що передбачено гіпотезою й диспозицією фінан-сово-правової норми. Але права й обов'язки суб'єктів повинні відповідати тій моделі поведінки, яку було закладено фінансо-во-правовою нормою. Окрім того, фактичний зміст фінансових правовідносин виявляє конкретні життєві обставини, з огляду на які законодавець має розробити дієвий механізм реалізації фінансово-правових норм.

У фінансових правовідносинах юридичний і фактичний зміст завжди взаємопов'язане. Аналіз їхньої взаємодії дозволяє ви-значити, по-перше, відповідність фінансово-правових норм тим життєвим реаліям, які їх покликано врегулювати, по-друге, показати ті оптимальні результати, на досягнення яких норму спрямовано, по-третє, як потрібно вдосконалити фінансово-пра-вове регулювання з метою його найбільшої ефективності й до-цільності. Так, якщо фінансово-правові норми не відповідають фактичним відносинам і їхнім тенденціям розвитку, то соціаль-но-економічні наслідки їхньої реалізації незначні, й такі норми фактично не застосовують у житті, оскільки фінансово-правові норми в цих випадках залишаються на папері, а фінансові пра-вовідносини виникають і розвиваються дуже далеко від моделі, передбаченої такою нормою. Наслідком цього явища є неефек-тивність чинного фінансового законодавства.

Класифікація фінансових правовідносин

З огляду на особливості та зміст, фінансові правовідносини дуже різноманітні. Так, їх можна класифікувати як залежно від загальноправових характеристик (наприклад, від функцій права, особливостей засобу індивідуалізації суб'єктів відносин), так і залежно від їхньої галузевої специфіки, а саме:

1) структури фінансової системи держави;

2) інститутів фінансового права як галузі права;

3) об'єкта правовідносин;

4) тривалості їхнього існування (дії);

5) характеру фінансово-правових норм, що лежать у їх ос-нові;

6) цільового призначення;

7) способів державного захисту тощо.

Розглянемо деякі з вищенаведених видів. Залежно від ха-рактеру фінансово-правових норм, що лежать в основі фінан-сових правовідносин, їх класифікують на матеріальні й проце-суальні. В матеріальних фінансових правовідносинах реалізо-вано права й обов'язки суб'єктів щодо отримання, розподілу й використання визначених фінансових ресурсів, виражених у конкретному розмірі чи певному виді доходів і видатків. Ос-новний зміст суб'єктивних матеріальних фінансових прав і обо-в'язків міститься в можливості чи потребі отримання, сплати, розподілу, перерозподілу, вилучення тощо цих конкретно виз-начених коштів. Наприклад, матеріальними фінансовими пра-вовідносинами є правовідносини з приводу сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів, тобто це ті відносини, що містять обов'язок платника сплатити податок чи збір і відпо-відне йому право податкових органів вимагати його сплати; право місцевого бюджету отримати міжбюджетний трансферт і відпо-відно обов'язок згідно з бюджетним призначенням надавати бю-джетні асигнування тощо.

Процесуальні фінансові правовідносини виникають при вста-новленні форм і методів фінансової діяльності держави, в них виражено юридичну форму, в якій відбувається мобілізація коштів у фонди, а також порядок їх розподілу, контроль за використанням тощо. Державно-владний елемент тут виявляєть-ся у визначенні й регламентації форм, методів, порядку й термінів надходження коштів, визначенні мети та заходів їх використання. Наприклад, процесуальними фінансовими право-відносинами будуть відносини з приводу бюджетного процесу, які регламентовано нормами Бюджетного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Між процесуальними й матеріальними фінансовими право-відносинами існує нерозривний зв'язок, оскільки за допомогою процесуальних фінансових правовідносин реалізуються мате-ріальні права й обов'язки суб'єктів цих відносин у сфері фінан-сової діяльності.

Залежно від тривалості існування (дії) фінансових право-відносин, їх можна підрозділити на ті, що мають:

періодич-ний характер,

постійний характер,

разовий характер.

До першого різновиду належать фінансові правовідносини, що мають певні тимчасові обмеження. Наприклад, бюджетні пра-вовідносини, які виникають на основі актів про бюджет, тобто виникають 1-го січня й припиняють дію 31-го грудня поточного року (в такому випадку, суб'єкти наділено правами й обов'яз-ками, що мають чітко визначений строк їхньої реалізації). До другого різновиду належать фінансові правовідносини, в яких права й обов'язки їх суб'єктів мають стабільний, тривалий ха-рактер і не мають тимчасових обмежень. Наприклад, відноси-ни, що виникають під час здійснення податкового контролю. До третього виду належать фінансові правовідносини, яким при-таманно разове (одноразове) здійснення прав і обов'язків, на-приклад, сплата державного мита.

Залежно від об'єкта, фінансові правовідносини поділяють-ся на ті, що виникають із приводу мобілізації, розподілу, вико-ристання централізованих фондів коштів, і фінансові право-відносини, що виникають із приводу мобілізації, розподілу, ви-користання децентралізованих фондів коштів. Така класифікація не тільки дає відповідь, у якій сфері реально діють норми фінан-сового права, а й найповніше розкриває специфіку об'єкта фінан-сового правовідношення, а також специфіку методів (способів і прийомів), за допомогою яких здійснюється фінансова діяльність держави.

Залежно від структури фінансової системи, фінансові правовідносини класифікують на ті, що виникають і розвива-ються:

з приводу мобілізації, розподілу й використання коштів бюджетів різних рівнів;

у сфері децентралізованих фінансів;

із приводу державного страхування;

в сфері банківського й державного кредитів;

5) із приводу створення й функціону-вання позабюджетних фондів.

Фінансові правовідносини можна класифікувати залежно від їхнього змісту. Слід зазначити, що як юридичному змісту фінан-сових відносин, тобто правам і обов'язкам, так і фактичному — поведінці їхніх учасників, притаманна певна специфіка, що проявляється залежно від того, в якому з напрямів фінансової діяльності держави вони виникають і розвиваються. Виходячи з цього, суб'єкти таких відносин наділено комплексом прав і