Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і значення для розширення виробництва

У виробничо-фінансовій діяльності суб’єктів господарювання бере

участь велика кількість взаємопов’язаних організаційних, трудових,

матеріальних і фінансових факторів. Мета кожного суб’єкта господа-

рювання — якомога ефективніше використати ці фактори.

Ефективність використання факторів виробництва, зрештою, вияв-

ляється у фінансових результатах діяльності суб’єктів господарювання.

Економічний підсумок виробничої діяльності суб’єктів господарю-

вання, що виражається у вартісній (грошовій) формі, є фінансовими ре-

зультатами.

Фінансові результати діяльності підприємств характеризуються

такими економічними показниками, як валовий і чистий дохід, при-

буток. Розглянемо зміст цих показників як економічних категорій і

загальний порядок розрахунку.

Вироблена суб’єктами господарювання валова продукція вклю-

чає вартість спожитих засобів виробництва і новостворену живою

п р а ц е ю вартість — валовий дохід. “Валовий дохід, — писав

К. Маркс, — це та частина вартості та вимірювана його частина

валового продукту, яка залишається за вирахуванням частини вар-

тості та вимірюваної його частини всього виробленого продукту,

який відшкодовує вкладений у виробництво і спожитий у ньому

постійний капітал”. Отже, валовий дохід — це частина вартості ва-

лової продукції за вирахуванням матерiально-грошових витрат,

крім тих, що використані на оплату праці.

Однак К. Маpкс зазначав, що “валовий виторг чи валовий про-

дукт є весь відтворений продукт”. Отже, у виторгу від продажу про-

дукції та послуг у масштабі всього народного господарства вираже-

на вартість валового продукту, який розподіляється на фонд відшко-

дування спожитих засобів виробництва та новостворену вартість,

тобто валовий дохід.

Валовий дохід є узагальнюючим показником, який характеризує

результати діяльності підприємств. Його розмір залежить від обсягу

виробленої продукції та використаних на її виробництво мате-

рiально-грошових ресурсів, крім тих, що використовуються на оп-

лату праці.

Основними факторами підвищення валового доходу є збільшен-

ня обсягу виробництва продукції та зниження матерiально-грошо-

вих витрат.

Валовий дохід, створюваний на підприємстві, є джерелом оплати

праці працівників сфери матеріального виробництва і накопичень,

однією з форм яких є чистий дохід.

Чистий дохід — це частина вартості продукту, яка залишається

після відшкодування витрат живої і уречевленої праці. К. Маркс заз-

начав: “Чистий же дохід є додаткова вартість, отже — додатковий

продукт, який залишається за вирахуванням заробітної плати...”. Та-

ким чином, чистий дохід є додатковим продуктом, тобто це валовий

дохід за вирахуванням коштів на оплату праці.

Чистий дохід, який створюється на підприємстві, поділяється на

дві частини. Одна з них вилучається в дохід бюджету через механізм

цін, друга залишається на підприємстві й визначається як різниця

між вартістю продукції та витратами на її виробництво. Ця частина

чистого доходу є чистим доходом підприємства.

Чистий дохід підприємства, у свою чергу, складається з реалізова-

ного чистого доходу і чистого доходу, який залишається в залишках

продукції, призначеної для внутрішньогосподарського використання.

Чистий дохід у залишках продукції, яка використовується на

внутрішньогосподарські потреби, визначається як різниця між вар-

тістю продукції за цінами реалізації та її собівартістю.

Реалізований чистий дохід розраховується за проданою продукцією

і тому тотожний прибутку підприємства, отриманого від продажу про-

дукції.

Отже, прибуток — це частина чистого доходу, одна з його форм.

Визначається він у встановленому порядку.

За розміром прибуток від продажу продукції, хоч і тотожний ре-

алізованому чистому доходу, однак менший від чистого доходу

підприємства на суму, що залишається в залишках продукції, вико-

ристаної на внутрішньогосподарські потреби.

Крім прибутку від продажу на підприємствах розраховуються

прибутки від основної, інвестиційної, фінансової діяльності, позаре-

алізаційних операцій, загальний і чистий. Кожний з наведених видів

прибутку розраховується за певною схемою і має власний розмір.

Загальний прибуток — це прибуток від продажу продукції та на-

дання послуг, реалізації інших цінностей і нематеріальних активів,

інвестиційної та фінансової діяльності, скоригований на суму поза-

реалізаційних (надзвичайних) доходів і витрат.

Чистий прибуток — це частина загального прибутку після спла-

ти з нього відповідних податків і платежів у бюджет.

Прибуток є найважливішим показником, який узагальнено ха-

рактеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. В отрима-

ному прибутку відображається виконання таких важливих якісних

показників, як підвищення продуктивності праці, зниження собівар-

тості та підвищення якості продукції, використання виробничих

фондів. Прибуток є основним джерелом розширення основних і обо-

ротних фондів, дієвим фактором, який стимулює (шляхом створен-

ня та використання фондів економічного стимулювання) до досяг-

нення якомога вищих показників виробництва, джерелом доходів

Державного бюджету.