Виторг, його планування і використання

Підприємство як суб’єкт господарювання для здійснення госпо-

дарської діяльності повинно мати відповідні обсяги основних вироб-

ничих фондів і оборотних активів, а в їх складі — грошові кошти.

Вони формуються за рахунок різних джерел. Згідно із Господарсь-

ким кодексом України джерелами формування майна і коштів під-

приємств є грошові та матеріальні внески засновників; доходи від

реалізації продукції та інших видів діяльності; доходи від випуску і

продажу цінних паперів; доходи від здачі майна в оренду; надход-

ження від роздержавлення та приватизації власності; безкоштовні та

благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і грома-

дян; кредити банків та ін.

Основним видом доходів підприємств, одержаних у процесі їх ви-

робничої діяльності, є виторг (дохід) від продажу продукції, товарів,

надання послуг та інших видів діяльності. Виторг (дохід) — це сума

коштів, отриманих підприємством від продажу продукції, товарів,

надання послуг в оцінці за діючими цінами (тарифами).

Продаж продукції та надходження виторгу є останньою завер-

шальною стадією кругообігу коштів підприємства.

Виторг використовується підприємствами для придбання по-

трібних для здійснення нового циклу виробництва сировини, матері-

алів тощо, утворення амортизаційного фонду, який відображає знос

основних засобів, що використовуються у процесі виробництва, оп-

лату праці працівників, сплату податків та платежів у бюджет і цен-

тралізовані позабюджетні фонди, погашення кредитів банку та

відсотків за ними, сплату пені, штрафів тощо.

Отже, виторг є основним джерелом відшкодування витрат на ви-

робництво і продаж продукції, оплати рахунків постачальників за

матеріальні цінності, сплати податків у бюджет, пені й штрафів, по-

гашення довгострокових кредитів банку і відсотків за ними.

Ураховуючи важливість виторгу у складі грошових надходжень,

необхідно звертати увагу на фактори його збільшення. На розмір витор-

гу від реалізації товарної продукції впливають її обсяг, асортимент,

якість, рівень цін. Так, збільшення обсягу випуску товарної продукції

підвищеної якості сприяє збільшенню обсягу виторгу, оскільки продук-

ція вищої якості продається за вищими цінами.

Суттєвим фактором впливу на обсяг виторгу від продажу товарної

продукції є ціна. Вищі ціни сприяють збільшенню виторгу, і навпаки.

Ціни на товари мають бути економічно обґрунтованими, забезпечувати

суб’єктів господарювання прибутком, що дає змогу вносити в бюджет

податки і формувати внутрішні фонди коштів. Крім того, вони мають

стимулювати виробництво необхідної суспільству продукції, забезпечу-

вати зацікавленість підприємств у випуску технічно прогресивних ви-

робів. Разом з тим ціни не повинні знижувати інтерес споживачів у

купівлі новіших, досконаліших виробів. У процесі ціноутворення необ-

хідно враховувати попит та пропозицію на товари.

Нині при продажу продукції та товарів застосовуються фіксовані,

регульовані та вільні договірні ціни.

Фіксовані ціни встановлюються державними органами на окремі

види продукції, послуг, які мають важливе соціальне значення (ціни

на проїзд у залізничному і міському пасажирському транспорті, та-

рифи на електроенергію для населення тощо).

Регульованими називаються ціни, підвищення яких обмежене дер-

жавою за допомогою введення їх граничного рівня або встановлен-

ня граничного рівня рентабельності.

Вільні (договірні) ціни встановлюються з урахуванням попиту і

пропозиції або за домовленістю покупця з продавцем. У цьому разі

розмір прибутку, що закладений у ціну, не обмежується.

Складовими будь-якої ціни є собівартість, прибуток, акцизний

збір, податок на додану вартість, націнки і надбавки торговельно-по-

стачальницьких організацій. Нижньою межею будь-якої ціни є со-

бівартість.

Застосування економічно обґрунтованих цін на продукцію, що

продається, безпосередньо впливає на обсяг виторгу від продажу

продукції, виконання робіт і надання послуг.

Виторг від продажу продукції на наступний період (квартал, piк)

планується виходячи з обсягу реалізованої продукції та діючих цін

без урахування акцизів, податку на додану вартість. Запланована

сума виторгу від продажу продукції господарювання обчислюється,

як правило, методом прямого рахунку. Він полягає в тому, що сума

виторгу від продажу товарної продукції розраховується перемно-

женням кількості виробів, які підлягають продажу в запланованому

періоді за кожною номенклатурною позицією, на прийняті до роз-

рахунку ціни реалізації.

У розрахунку обсягу продажу продукції необхідно враховувати,

що обсяг продажу в запланованому році, як правило, не збігається з

обсягом випуску товарної продукції за цей самий період. Це пов’яза-

но з тим, що частина виробленої товарної продукції в запланованому

періоді залишається нереалізованою у вигляді залишків на складі та

відвантаженою на кінець року, а частина продукції, випущеної у

звітному році, залишається нереалізованою на початок заплановано-

го року і входить в обсяг реалізації запланованого року. При цьому

вхідні залишки включають залишки готової продукції на складі; залиш-

ки відвантажених товарів, строк сплати яких не настав; залишки від-

вантажених товарів, не оплачених покупцями у строк; залишки товарів

на відповідальному зберіганні у покупців. Залишки на кінець заплано-

ваного року складаються із залишків готової продукції на складі та за-

лишків відвантажених товарів, строк сплати яких не настав.

Усі складові обсягу продажу продукції для обчислення виручки оці-

нюються в певних цінах: залишки на початок запланованого року — у

діючих цінах періоду, що передує запланованому; товарна продукція

запланованого періоду і залишки нереалізованої продукції — у цінах

планового періоду.

З урахуванням викладеного обсяг виторгу від продажу продукції

в запланованому періоді у грошовому вираженні можна розрахува-

ти за формулою

В = О1 + Т1 – О2,

(3.1)

де О1, О2 — вартість залишків готової товарної продукції відповід-

но на початок і кінець запланованого періоду, грн; Т1— товарна

продукція запланованого періоду, грн.

Наприклад, вартість залишків готової продукції на початок

планового року (вхідні залишки) становить 160,0 тис. грн, а вар-

тість залишків, що переходять на кінець запланованого року (ви-

хідні залишки), — 140,0 тис. грн, вартість товарного випуску про-

дукції в запланованому році — 66822,8 тис. грн. Тоді обсяг виторгу

від продажу продукції в запланованому році становитиме (160,0 +

+ 66822,8 – 140,0) = 66842,8 тис. грн. Крім виручки від реалізації

продукції основного виробництва методом прямого рахунку об-

числюється виручка від продажу іншої продукції (виконання робіт

і надання послуг) підсобних та допоміжних господарств, автотран-

спорту, продажу майна, що вибуває, тощо.