Сутність, призначення і функції податків

Податки — це особлива сфера виробничих відносин, своєрідна

не лише економічна, а й фінансова категорія, а також найважливі-

ший економічний важіль, що регулює взаємовідносини юридичних і

фізичних осіб з державою в умовах ринку.

Сутність податків (платежів) як економічної, фінансової кате-

горії полягає в тому, що вони є обов’язковими внесками в бюджет

відповідного рівня чи в державні цільові фонди, які здійснюють

платники в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законо-

давчих актах України про оподаткування.

За економічним змістом податки — це фінансові відносини між

державою і платниками податків з приводу створення загальнодер-

жавного централізованого фонду грошових коштів, що необхідні

державі для виконання своїх функцій.

Податки мають суспільний зміст і матеріальну основу. Суспільний

зміст податків виявляється в перерозподілі національного доходу, у

тому, що вони є частиною єдиного процесу відтворення, специфічною

формою виробничих відносин. Матеріальною основою податків є гро-

шові кошти, мобілізовані державою у платників податків.

Призначення податків і податкових платежів у бюджет полягає в

тому, щоб покривати витрати держави з утримання держуправлін-

ня, оборони країни, вирішення економічних і соціальних завдань, а

також створювати умови для підвищення ефективності виробництва

і регулювання споживання в суспільстві.

Сплата податків і податкових платежів пов’язана з перерозподілом

новоствореної вартості. Таким чином, вони є частиною єдиного проце-

су відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Реалізація

цих відносин здійснюється через функції, які виконують податки.

У сучасних умовах податки виконують дві основні функції:

фіскальну і регулюючу.

Фіскальна функція податків є основною. За її допомогою шляхом

стягнення (сплати) встановлених державою податків і податкових

платежів утворюються державні грошові фонди, що становлять со-

бою матеріальну основу існування держави і здійснення нею внутрі-

шньої та зовнішньої політики. Держава має отримувати податки не

лише в достатній кількості, а й своєчасно, щоб у встановлені строки

фінансувати витрати бюджету. За допомогою фіскальної функції по-

датків відбувається одержавлення частини національного доходу,

створеного в народному господарстві країни. Таким чином, фіскаль-

на функція податків створює об’єктивні умови для втручання дер-

жави в економіку, економічні відносини, тобто зумовлює функціо-

нування регулюючої функції.

Сутність регулюючої функції податків полягає в тому, що вони

впливають на різні види діяльності їх платників. Так, податки істот-

но впливають на відтворення, стимулюючи або стримуючи темпи

його розширення, збільшуючи або зменшуючи накопичення капіта-

лу, підвищуючи або знижуючи платоспроможний попит населення

тощо. У цьому зв’язку держава спроможна свідомо використовува-

ти податки з метою регулювання відповідних пропорцій у соціаль-

но-економічному житті суспільства.

Слід зауважити, що функції податків діють одночасно і взаємоуз-

годжено, їх не можна протиставити одна одній. Неможливо також

розмежувати податки на суто фіскальні й регулюючі, бо без фіскаль-

ної їх дії не може бути й регулюючої.

Застосування податків як фінансових регуляторів надзвичайно

складне і важливе, оскільки вони торкаються всіх сфер життя як

платника податків, так і суспільства загалом. Ефективність застосу-

вання податків залежить від їх реальності: об’єкта оподаткування,

розміру ставок, податкових пільг, сталості законів про оподаткуван-

ня тощо, тобто від сталості й реальності податкового механізму, по-

даткової системи. Тому в умовах ринкової економіки завданням дер-

жави в галузі податків є створення такої системи оподаткування та

умов для платників податків, які б сприяли підвищенню ефектив-

ності виробництва і збільшенню доходів бюджету, що дало б змогу

державі якнайкраще виконувати свої функції.