ти податків.

Право на нарахування податку і складання податкових накладних

надається виключно особам, зареєстрованих як платники податку.

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб’єкти підприємниць-

кої діяльності, які ввозять (пересилають) товари (речі) на митну те-

риторію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із

законодавством України, оформлення митної декларації прирів-

нюється до подання податкової накладної.

Податкова накладна видається в разі продажу товарів (виконан-

ня робіт, надання послуг) покупцеві на його вимогу. У будь-якому

разі видається товарний чек, інший розрахунковий чи платіжний до-

кумент, що підтверджує передавання товарів (робіт, послуг) та/або

прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового прода-

жу товарів (робіт, послуг) не перевищує 20 грн, а також при прода-

жу транспортних квитків та виписуванні готельних рахунків. При

цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товар-

ний чек (інший платіжний або розрахунковий документ).

У разі ввезення (імпортування) товарів документом, що засвідчує

право на отримання податкового кредиту, вважається відповідно

оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату ПДВ.

Платники податку повинні вести окремий облік з продажу та

придбання щодо таких операцій:

· які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та звільнених

від оподаткування;

· вартість яких не включається у валові витрати виробництва

(обігу) або не підлягає амортизації, у тому числі операцій з вве-

зення (імпорту) та вивезенню (експорту).

Зазначений облік ведеться у спеціальних книгах, форма і порядок

заповнення яких встановлюються центральним податковим органом

України.

Загальна сума ПДВ, що нарахована (одержана) платником по-

датку і включена в ціну товару (робіт, послуг), що продається в звіт-

ному (податковому) періоді, є податковим зобов’язанням платника

податку.

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів

(робіт, послуг) вважається дата, що припадає на податковий період,

протягом якого раніше відбувається будь-яка з подій:

· дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківсь-

кий рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, по-

слуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт,

послуг) за готівку — дата їх оприбуткування в касі платника

податку, а в разі її відсутності — дата інкасації готівки в бан-

ківській установі, що обслуговує платника податку;

· дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата офор-

млення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)

платником податку.

У разі продажу товарів (валютних цінностей) чи послуг з вико-

ристанням торговельних автоматів або іншого подібного облад-

нання, що не передбачає наявності касового апарату, який контро-

люється уповноваженою фізичною особою, датою виникнення по-

даткового зобов’язання вважається дата виймання з таких торго-

вельних апаратів чи подібного устаткування грошової виручки.

Датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні (імпор-

туванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із за-

значенням у ній суми податку, що належить до сплати. Датою ви-

никнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є

дата списання коштів з поточного рахунка платника податку за

оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує

факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з

подій відбулася раніше.

Крім продажу продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг

за відпускними цінами з урахуванням ПДВ його платники купують

товари, отримують послуги також з урахуванням цього податку, що

використовуються у виробництві і вартість яких включається у валові

витрати, а також купують основні фонди і нематеріальні активи, що

підлягають амортизації.

Суми ПДВ, що сплачені (нараховані) платником податку у звіт-

ному періоді у зв’язку з оплатою товарів, робіт, послуг, вартість

яких входить у валові витрати виробництва і основні фонди або не-

матеріальні активи, що підлягають амортизації, є податковим кре-

дитом. На суму податкового кредиту платник має право зменшити

податкове зобов’язання звітного періоду.

Загальну суму податкового кредиту можна визначити за формулою

? ПК = ? ПДВт + ? ПДВо.ф + ? ПДВн.а ,

(4.4)

де ? ПДВт , ? ПДВо.ф , ? ПДВн.а — сума ПДВ, що сплачена плат-

ником у звітному періоді, у складі вартості придбаних відповідно

товарів (робіт, послуг), основних фондів та нематеріальних активів,

грн.

Не дозволяється включати в податковий кредит будь-які витра-

ти зі сплати податку, які не мають підтвердження податковими на-

кладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) —

актом приймання робіт (послуг) або банківським документом, який

засвідчує перерахування грошових коштів в оплату вартості таких

робіт (послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит

вважається дата здійснення першої з подій:

· дата списання коштів з банківського рахунка платника подат-

ку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного

рахунка (товарного чека) при розрахунках з використанням

кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

· дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт при-

дбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Для операцій з ввезення (пересилання) товарів (виконання робіт,

надання послуг) датою сплати податку є дата оформлення ввізної

митної декларації, а для бартерних (товарообмінних) операцій —

дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбулася

після першої з подій (дата відвантаження товару чи дата його опри-

буткування).

Суми податку, що підлягають сплаті в бюджет чи відшкодуван-

ню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою по-

даткових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем

товарів (виконання робіт, надання послуг) протягом звітного пері-

оду, і сумою податкового кредиту за звітний період.

Розрахунок сум податкового зобов’язання, податкового кредиту

і суми податку, що підлягає сплаті в бюджет чи поверненню з нього,

платники здійснюють у податковій декларації, яка складається з

вступної частини та трьох розділів: податкові зобов’язання; подат-

ковий кредит; розрахунки з бюджетом за звітний період.

Особи, які не підпадають під визначення платників податку у

зв’язку з обсягами оподатковуваних операцій, що не перевищують

3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь-

якого періоду за останні 12 календарних місяців, у тому числі особи,

зареєстровані як платники податку за власним бажанням, а також

особи, зареєстровані як платники податку на підставі того, що

здійснюють торгівлю за готівку або зареєстровані як новостворені,

до податкового періоду, в якому