примусового утримання під час Другої світової війни, або

особам, визнаним репресованими чи реабілітованими;

г) особам, які були насильно вивезені з території колишнього

СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що

перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окупо-

вані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д) особам, які перебували на блокадній території колишнього

Ленінграду в період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.

Якщо платник податку має право на кілька пільг з утримання по-

датку зі свого доходу, він має право вибрати одну з них і отримува-

ти її за одним місцем виплати заробітної плати.

Соціальні пільги застосовуються до місячного доходу — заробіт-

ної плати платника податку, якщо його розмір не перевищує

1,4 місячного прожиткового мінімуму для працездатної людини,

встановленого на 1 січня звітного року.

Дія соціальних пільг починається з дня виникнення права на них

у платника податку і закінчується втратою цього права на відповід-

ну пільгу.

Утримання податку з оподатковуваного сукупного місячного до-

ходу працівників (з урахуванням наданих пільг), здійснюється під-

приємствами всіх форм власності за ставкою 13 %, а з 01.01.07 ця

ставка становитиме 15 %.

У т р и м а н і з доходів громадян суми прибуткового податку

підприємства, установи і організації перераховують до бюджету в

термін отримання в установах банків коштів на виплату заробітної

плати. При виплаті зарплати в натуральній формі або виплаті її го-

тівкою з каси підприємства, утриманий податок перераховується на

наступний день після такої виплати.

Утримання податку протягом року виконується юридичними

особами із місячних доходів громадян за встановленою ставкою.

За результатами роботи кожного звітного податкового періоду,

при здійсненні розрахунку за останній місяць застосування соціаль-

ної пільги, при здійсненні останнього розрахунку з платником по-

датку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, останній

здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику

податку у вигляді заробітної плати, а також сум, наданих податко-

вих соціальних пільг.

Якщо в результаті здійснення перерахунку за випадком закінчен-

ня застосування соціальних пільг встановлюється недоплата подат-

ку, то ця сума утримується роботодавцем з платника податку за ра-

хунок його будь-якого оподатковуваного доходу за відповідний

місяць, а при нестачі сум такого доходу — за рахунок оподаткову-

ваних доходів наступних місяців, до повного погашення сум такої

недоплати.

Якщо ж в результаті кінцевого розрахунку з платником податку,

який закінчує свої трудові відносини з роботодавцем, встановлюєть-

ся сума недоплати податку, то вона утримується з доходів платника

за останній місяць роботи, а якщо ж сума недоплати податку пере-

вищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній

звітний період, то непогашена частина такої недоплати включаєть-

ся до складу податкового зобов’язання роботодавця — платника по-

датку або утримується з його рахунка.

Якщо в результаті кінцевого розрахунку з платником податку,

який закінчує свої трудові відносини з роботодавцем, встановлюєть-

ся сума переплати податку, що перевищує суму податкового зобов’я-

зання звітного періоду, то ця сума належить відшкодуванню з бюд-

жету у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України усі громадяни, які ма-

ють дохід (заробіток) щорічно подають до податкових інспекцій за

місцем проживання декларацію про свій майновий стан та доходи

за минулий рік у порядку, встановленому законом (до 1 квітня на-

ступного за звітним року).

Однак згідно з новим Законом України “Про податок з доходів

фізичних осіб” від 22 травня 2003 р. № 889-IV усі громадяни, які у

2004 р. отримували і надалі отримуватимуть доходи лише через по-

даткових агентів (підприємств, установ, організацій) незалежно від

того, за основним місцем роботи чи за сумісництвом, можуть не по-

давати декларацію про доходи, тому що всі податкові агенти, які на-

раховують заробітну плату, утримують із неї податки, відповідають

і за правильність нарахування податків, і за своєчасність їх сплати.

Разом з тим громадяни, які отримують заробітну плату не через

податкових агентів (підприємств, установ, організацій), а з рук пра-

цедавця, повинні звітувати про свої заробітки перед податковим ор-

ганом, тобто зобов’язані надавати річну декларацію про свої доходи.

З працівників, прийнятих на роботу, податок із сукупного дохо-

ду за перший місяць роботи, якщо цей дохід перевищує неоподатко-

вуваний мінімум, утримується з виплат за першу половину наступ-

ного місяця. Якщо заробіток виплачується один раз на місяць, пода-

ток утримується при його виплаті за поточний місяць. У разі

виплати заробітку двічі на місяць, за умови утримання податку з за-

робітку поточного місяця, податок утримується й перераховується в

бюджет у встановлений термін.

Суми податку, не утримані або утримані не повністю з праців-

ників, стягуються підприємствами, установами й організаціями та

фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності до по-

вної сплати заборгованості.

Не утримані або утримані не повністю суми прибуткового подат-

ку з працівників, що звільнилися, сплачуються підприємствами, ус-

тановами й організаціями та фізичними особами — суб’єктами

підприємницької діяльності за рахунок власних коштів.

Стягнення заборгованості прибуткового податку з працівників

здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність за правильність утримання і своєчасне перера-

хування до бюджету прибуткового податку несуть підприємства, ус-

танови, організації, а також фізичні особи — суб’єкти підприємниць-

кої діяльності.

Так, за несвоєчасну сплату до бюджету утриманого з доходів гро-

мадян прибуткового податку, а також неповне його утримання або

неутримання відповідно до чинного законодавства платники подат-

ку сплачують пеню в розмірі 120 % облікової ставки Національного

банку України від суми недоїмки за кожний день прострочення спла-

ти платежу.

У разі виявлення приховування (заниження) сум оподатковувано-

го доходу громадян із винуватців утримується сума додатково на-

рахованого податку з заниженого доходу та штраф у розмірі 200 %

суми донарахованого податку. За такі ж самі порушення, допущені

вдруге протягом року з дня останньої перевірки, стягується штраф у

п’ятикратному розмірі від додатково нарахованої суми податку.

За несвоєчасне подання або неподання податковим органам де-

кларацій, перерахунків за доходами чи включення до них