платника або зняття його з реєстрації;

· прийняття податковим органом рішення про розстрочення,

відстрочення суми податкового боргу;

· одержання податковим органом договору поручництва на по-

вну суму податкового боргу платника податків;

· прийняття відповідного рішення судом (арбітражним судом) у

межах процедур, обумовлених законодавством з питань бан-

крутства, та ін.

У разі непогашення у встановлений термін платником податко-

вих зобов’язань або податкового боргу через відсутність у нього

власних коштів і рішення про відстрочення платежів податковий

орган може погасити такі зобов’язання і борг за рахунок продажу

активів, що перебувають у заставі у такого платника. Проте такий

продаж здійснюється не раніше як через місяць (30 днів) з дня

відправлення платнику податків податковим органом другої подат-

кової вимоги про самостійне погашення наявного в нього податко-

вого боргу.

Продаж активів здійснюється в порядку, який встановлює плат-

ник податків або податковий керуючий. Проте в усіх випадках вра-

ховується необхідність зберігання цілісності майнового комплексу

платника податків, що забезпечить здійснення його виробничої

діяльності до повного погашення боргу.

Якщо платник податків до укладення договору закупівлі-прода-

жу його активів повністю погашає суму податкової заборгованості,

податковий орган приймає рішення про звільнення цих активів з-під

податкової застави і скасовує рішення про їх продаж.

Якщо при ліквідації платника податків частина його податкових

зобов’язань або податкового боргу залишається непогашеною через

недостатність активів, вона погашається за рахунок активів заснов-

ників або учасників цього підприємства, якщо вони несуть повну

або часткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків

відповідно до чинного законодавства.

Якщо власник платника податків або уповноважений ним орган

приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, його

податкова заборгованість, або податковий борг, підлягає врегулю-

ванню в такому порядку:

· якщо реорганізація здійснюється шляхом розподілу платника

податків на дві або більше юридичні особи з ліквідацією тако-

го платника податків, усі новостворені платники податків

дістають права й обов’язки щодо погашення податкових зобо-

в’язань або податкового боргу в розмірі, що припадає на час-

тину балансової вартості активів, отриманих ними при їх ство-

ренні у процесі реорганізації колишнього підприємства;

· якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни назви, органі-

заційно-правового статусу, то такий платник податків після ре-

організації дістає усі права й обов’язки щодо погашення подат-

кових зобов’язань або податкового боргу, що виникли до його

реорганізації;

· якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або

більше платників податків з ліквідацією юридичних осіб, що

об’єднались, то об’єднаний платник податків дістає всі права і

обов’язки з погашення податкових зобов’язань або податково-

го боргу платників, що об’єдналися.

Реорганізація платника податків не змінює термінів погашення

податкових зобов’язань або податкового боргу платниками, створе-

ними внаслідок реорганізації.

У разі неможливості платником податків своєчасно сплатити

узгоджену з податковим органом суму податкових зобов’язань або

податкового боргу, він може звернутися із заявою до податкового

органу про розстрочку або відстрочку сплати суми платежу.

Підставою для розстрочення сплати податкових зобов’язань або

відстрочення сплати податкового боргу є надання платником по-

датків достатніх доказів про загрозу виникнення податкового боргу

або про неможливість його погашення через негативні природні яви-

ща, що сталися.

Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов’я-

зань у межах одного бюджетного року приймається:

· керівником податкового органу нижчого рівня із затверджен-

ням його рішення керівником податкового органу вищого

рівня щодо загальнодержавних податків (платежів);

· керівником податкового органу із затвердженням його рішен-

ня фінансовим органом місцевого самоврядування щодо місце-

вих податків (платежів).

Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов’я-

зань на термін, що перевищує бюджетний рік, приймається:

· щодо загальнодержавних податків і обов’язкових платежів —

керівником центрального податкового органу за погодженням

з Міністерством фінансів України;

· щодо місцевих податків і зборів — керівником податкового

органу за погодженням з фінансовим підрозділом місцевого

органу виконавчої влади.

Розстрочення податкових зобов’язань надається на умовах подат-

кового кредиту з погашенням його рівними частками за період, на

який воно надане, починаючи з податкового, що настає за періодом

надання кредиту.

Відстрочення податкових зобов’язань надається за умов, що ос-

новна сума податкових зобов’язань та нараховані на них відсотки

сплачуються рівними частками з періоду, визначеного відповідним

податковим органом або органом місцевого самоврядування, але не

пізніше закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення та-

кого податкового зобов’язання. Розстрочення і відстрочення подат-

кових платежів не можуть надаватися щодо податкових зобов’язань

із ввізного мита, акцизних зборів, ПДВ при ввезенні на територію

України товарів, внесків у Пенсійний фонд і фонд обов’язкового

соціального страхування.