Сутність оборотних активів, їх склад та структура

Матеріальною основою будь-якого виробництва є засоби вироб-

ництва, які складаються із засобів та предметів праці, що беруть

участь у створенні продукту. Але з огляду на відмінність у характері

функціонування у процесі виробництва та способі перенесення вар-

тості на створюваний продукт засоби праці набирають економічної

форми позаоборотних активів, а предмети праці — оборотних.

Оборотні активи як натурально-речовинна категорія — це су-

купність матеріально-речовинних цінностей і грошових коштів, які

беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у вироб-

ничому процесі і повністю переносять свою вартість на виробничий

продукт упродовж операційного циклу або дванадцяти місяців з

дати балансу (сировина, матеріали, готова продукція, грошові кош-

ти тощо).

Разом з тим в умовах існування товарно-грошових відносин ма-

теріальні засоби підприємств виражаються не лише в натуральній, а

й у вартісній формі.

Отже, предмети праці у грошовій оцінці становлять виробничі

оборотні фонди. До них на промислових підприємствах належать си-

ровина, матеріали, паливо, запасні частини, пальне, інші матеріальні

цінності.

До складу виробничих оборотних фондів входять також незавер-

шене виробництво та витрати майбутніх періодів.

Основне призначення (функція) виробничих фондів полягає в за-

безпеченні планомірного й ритмічного процесу виробництва на

підприємствах та в об’єднаннях.

Крім виробничих оборотних фондів кожне підприємство має ча-

стину активів, що перебувають в обороті. Це готова продукція,

грошові кошти на рахунках у банку та в касі підприємства, кошти

в розрахунках тощо. Ця частина активів, оцінена у грошах, нази-

вається фондами обігу. Основне їх призначення (функція) полягає в

забезпеченні коштами планомірного процесу обороту на підпри-

ємствах.

Але незважаючи на відмінності у призначенні оборотні фонди та

фонди обігу тісно взаємопов’язані. Вони обслуговують єдиний процес

відтворення на виробництві й забезпечують його неперервність.

Водночас оборотні фонди та фонди обігу є складовими оборот-

них активів, що відображають розміщення їх за сферами відтворен-

ня у процесі руху, і разом з тим самостійними економічними катего-

ріями.

Економічною категорією, що об’єктивно існує, є оборотні акти-

ви. Для з’ясування економічного змісту оборотних активів необхід-

но розмежувати їх функціональні форми, яких вони постійно наби-

рають і змінюють, проходячи через сфери виробництва та обігу, по-

в’язувати рух (зміну) цих функціональних форм з рухом їх речових

носіїв, а також розглядати оборотні активи як категорію в русі.

Справді, якщо процес виробництва на кожному підприємстві

неперервний, то оборотні активи, що обслуговують його, у кож-

ний момент перебувають одночасно як у сфері виробництва у ви-

гляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, так і у

сфері обігу у вигляді готових виробів та грошових коштів. Крім

того, зі сфери виробництва вони переходять у сферу обігу і навпа-

ки, тобто постійно перебувають у русі, проходячи три стадії кру-

гообігу — грошову, товарну та виробничу.

В умовах товарно-грошових відносин рух, кругообіг товарно-

матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не вит-

рачається, не споживається подібно до її речових носіїв, а зали-

шається в межах процесу відтворення і змінює лише форми свого

руху. У цьому зв’язку К. Маркс писав: “вартість взагалі авансуєть-

ся, а не витрачається, оскільки ця вартість, проходячи різні фази

свого кругообігу, знову повертається до свого вихідного пункту”.

Отже, оборотні активи не витрачаються, не споживаються, а аван-

суються та повертаються підприємству у процесі реалізації про-

дукції.

Отже, оборотні активи як вартісна категорія — це вартість, аван-

сована у кругообіг виробничих оборотних фондів та фондів обігу

для забезпечення неперервності процесу виробництва та обігу.

В економічній літературі існують інші погляди на сутність обо-

ротних активів. Одні економісти трактують їх як “грошові кошти,

авансовані в оборотні виробничі фонди та фонди обігу”, інші вва-

жають, що оборотні активи — це частина капіталу підприємства,

вкладена в його поточні активи, або це кошти, авансовані для ство-

рення оборотних виробничих активів та активів обігу.

Але оборотні активи включають як матеріальні, так і грошові ре-

сурси. Тому ототожнювати їх тільки з грошовими коштами економіч-

но не обґрунтовано.

В організації оборотних активів слід розрізняти їх склад і структуру.

Під складом оборотних активів розуміють сукупність їх елементів

(статей).

Структура оборотних активів — це співвідношення окремих

елементів оборотних активів у їх загальному обсязі.

У народному господарстві склад і структура оборотних активів

різняться й залежать від галузі, складу витрат, виду продукції, що

випускається, особливостей матеріально-технічного постачання

тощо. У виробничій сфері, а також у торгівлі найбільшу питому вагу

в оборотних активах мають запаси.

Запаси — це активи, які перебувають у процесі виробництва з ме-

тою подальшого продажу отриманого продукту виробництва, утриму-

ються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяль-

ності, а також для споживання у процесі виробництва продукції, ви-

конання робіт та надання послуг.

У господарській діяльності запаси поділяються на такі види:

· сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі виро-

би та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва

продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування

виробництва тощо;

· вироби незавершеного виробництва у вигляді не до кінця об-

роблених деталей, вузлів, виробів та незавершених технологіч-

них процесів;

· готову продукцію, виготовлену на підприємстві та призначену

для продажу;

· товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отри-

мані) та утримуються на підприємстві з метою подальшого про-

дажу;

· малоцінні та швидкозношувані предмети;

· молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і

лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим положен-

ням (стандартом).

Структуру оборотних активів у народному господарстві в серед-

ньому по Україні та у промисловості наведено в табл. 5.1.

Склад і структура оборотних активів не є сталими. Вони зміню-

ються як за роками, так і протягом року залежно від зміни характе-

ру виробничої діяльності підприємства, особливостей формування

запасів і витрат.

З табл. 5.1 бачимо, що як у народному господарстві загалом, так і

у промисловості спостерігається тенденція до значного скорочення

виробничих запасів та готової продукції і водночас до збільшення де-

біторської заборгованості. На такі зміни у структурі оборотних