Визначення сукупного нормативу власних оборотних активів та джерел його покриття

Сукупний норматив власних оборотних активів на кінець запла-

нованого року визначається підсумовуванням часткових норма-

тивів, розрахованих за окремими елементами нормованих запасів

цінностей, і витрат виробництва. Він визначає загальну потребу

суб’єкта господарювання в оборотних активах, необхідних для за-

безпечення нормального процесу виробництва, реалізації продукції

та розрахунків.

Оскільки розрахований сукупний норматив на кінець запланова-

ного року на діючих підприємствах містить також норматив на по-

чаток запланованого року, після розрахунку нормативу на кінець

запланованого року визначається його приріст (зниження), а також

джерела покриття як нормативу, що діє на початок запланованого

року, так і його приросту в запланованому році.

Діючий на початок запланованого року норматив покривається

нормативною наявністю власних оборотних активів на початок зап-

ланованого року. Вона визначається як різниця між нормативом та

сумою сталих пасивів, що діють на початок запланованого року.

Розрахунок цього показника наведено в табл. 5.4.

Приріст нормативу — це різниця між сукупним нормативом,

розрахованим на кінець запланованого року, і нормативом, що діяв

на початок цього самого року.

· сталими пасивами;

· прибутком;

· надлишком власних джерел формування оборотних активів на

початок запланованого року;

· іншими джерелами;

· позиковими коштами.

Сталі пасиви — це грошові кошти, що не належать підприємству,

але внаслідок діючої системи розрахунків постійно перебувають

в його обороті. До них належать:

· мінімальна заборгованість із заробітної плати (оплаті праці)

з нарахуваннями;

· мінімальна заборгованість за резервом наступних платежів

(оплата відпусток, резерв за ремонтним фондом);

· мінімальні залишки фондів економічного стимулювання та

спеціального призначення, що постійно перебувають в обороті

підприємства;

· мінімальна перехідна заборгованість за податками та платежа-

ми бюджету та позабюджетним фондам;

· аванси (передплата) покупців (замовників) та ін.

Мінімальна заборгованість із заробітної плати (оплати праці) з на-

рахуваннями визначається як добуток однодобового фонду заробітної

плати (оплати праці) робітників у період з найменшим обсягом робіт

(квартал) і кількості днів від початку місяця до дня планової виплати

заробітної плати (оплати праці), що встановлена в колективному до-

говорі.

Мінімальна заборгованість заробітної плати з нарахуваннями

визначається за формулою

З min = (Фmin/90)*Д (5,9)

де Фmin — фонд заробітної плати кварталу, взятого до розрахунку,

грн; 90 — кількість днів у кварталі; Д — кількість днів від початку

місяця до дня виплати заробітної плати, що встановлена в колектив-

ному договорі.

Розрахунок мінімальної заборгованості із заробітної плати з на-

рахуваннями наведено в табл. 5.5.

Мінімальна заборгованість за резервом наступних платежів визна-

ченого у звітних балансах за минулий рік (оплата відпусток), що є

джерелом покриття нормативу, береться в розмірі фактичного

мінімального залишку, скоригованого на зміну фонду заробітної пла-

ти в запланованому році.

Мінімальна заборгованість за резервом наступних платежів

(оплата відпусток) розраховується за формулою

Рп = (Зmin/Фз)*Фп (5,10)

де Зmin — мінімальний залишок резерву наступних платежів, грн; Фз і

Фп — фонд заробітної плати з нарахуваннями на неї відповідно в

запланованому році і за попередній звітний рік, грн.

Розрахунок мінімальної заборгованості за резервом наступних

платежів наведено в табл. 5.6.

Мінімальні залишки фондів спеціального призначення враховують-

ся у складі сталих пасивів у розмірі середньорозрахованої величини

їх залишків за попередній звітний рік (два роки).

Мінімальна перехідна заборгованість бюджету за сплатою по-

датків виникає в результаті незбігу (розриву) в часі між виконаними

розрахунками (нарахуваннями) та встановленими строками сплати

цих податків. Тому на кінець кожного місяця у підприємств завжди

(постійно) є заборгованість бюджету, яка переходить на наступний

місяць. Ця заборгованість як стала враховується у складі сталих па-

сивів.

Мінімальна перехідна заборгованість позабюджетним фондам за

сплатою відповідних платежів створюється в результаті незбігу (роз-

риву) в часі між виконаними розрахунками (нарахуваннями) та вста-

новленими строками сплати цих платежів. Тому на кінець кожного

місяця на підприємстві завжди (постійно) є заборгованість позабюд-

жетним фондам, яка переходить на наступний місяць. Така заборго-

ваність, як і заборгованість бюджету, має постійний характер і вра-

ховується у складі сталих пасивів.

У разі наявності у підприємств розрахунків із застосуванням по-

передньої оплати або видачі авансів їх суми в мінімальних розмірах

враховуються у складі сталих пасивів.

Прибуток, що спрямовується на покриття приросту нормативу

власних оборотних активів, визначається виходячи з можливостей

підприємства та враховується в розмірі, передбаченому підприєм-

ством при його розподілі.

Надлишок власних джерел формування оборотних активів вияв-

ляється на основі аналізу їх стану за балансом на початок заплано-

ваного року. Його розмір визначається як різниця між фактичною

наявністю власних джерел формування оборотних активів на кінець

року, що передував запланованому, і діючим нормативом у цьому

самому році.

У складі інших джерел враховується кредиторська заборго-

ваність постачальникам за отримані, але не сплачені товарно-ма-

теріальні цінності, послуги. Розмір цієї заборгованості, що врахо-

вується у складі джерел покриття приросту нормативу, береться в

обсязі мінімальних залишків за попередній звітний рік, скоригова-

них на зміну обсягів продажу продукції та послуг у запланованому

році.

У складі позикових коштів, як джерела покриття приросту нор-

мативу, враховується кредит банку. Його розмір визначається як

різниця між розрахованою сумою сукупного нормативу власних

оборотних активів та сумою джерел його покриття (крім кредиту)

на кінець запланованого року.

Розрахована сума всіх джерел покриття нормативу має відпові-

дати сумі сукупного нормативу на кінець запланованого року.

Розраховані суми нормативів за окремими елементами власних

оборотних активів та їх загальна сума, а також джерела покриття

сукупного нормативу як за їх видами, так і загальна сума відобра-

жаються у спеціальному плані підприємства (табл. 5.7).