Необхідність, суть, види і функції кредиту

Кредит, як і фінанси, є економічною категорією. Він виник у пері-

од суспільного поділу праці й товарного виробництва. Кредит існує

і в умовах ринкової економіки.

Функціонування кредиту як економічної категорії зумовлене на-

явністю товарного виробництва і обігу, дією закону вартості й опо-

середковуванням грошей як функції засобу платежу.

Отже, основою існування кредиту є наявність товарно-грошових

відносин, руху вартості у процесі товарного обміну, коли виникає

розрив у часі між рухом товару і його вартістю, тобто відокремлен-

ня грошової форми вартості від товарної.

Необхідність кредиту в товарно-грошовому господарстві зумов-

люється дією господарського розрахунку і характером кругообігу

коштів господарських підприємств. У цьому зв’язку всі підприємства

і господарські організації, що працюють на умовах господарського

розрахунку, повинні свої витрати з ведення господарства покрива-

ти доходами від реалізації виробленої продукції, наданих послуг.

Проте це не завжди збігається в часі.

В умовах незбіжності вкладень у виробництво з надходженнями

грошових коштів для його забезпечення вони поповнюються за ра-

хунок кредиту банків. Кредит і є тим механізмом, який постійно пе-

рерозподіляє грошові кошти між окремими підприємствами, тобто

кошти, тимчасово вільні у одних підприємств, передаються через

кредитні установи у користування іншим підприємствам.

Таким чином, кредит відображає економічні відносини, пов’язані

з акумуляцією і планомірним використанням за допомогою перероз-

поділу установами банків тимчасово вільних грошових коштів на

умовах повернення, оплати і з метою якнайефективнішого їх вико-

ристання в народному господарстві.

Слово “кредит” (від лат. сreditum) означає борг, позика. У сучас-

ному розумінні кредит — це капітал, який береться під позику у гро-

шовій формі, надається в тимчасове користування господарським

органам на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, оплати і

цільового використання.

Кредити, які надаються підприємствам, класифікуються за таки-

ми ознаками:

· формами і видами;

· наявністю та характером забезпечення;

· метою використання;

· строками використання;

· методами надання і способами погашення;

· характером і способом сплати відсотків;

· видами кредитів.

Залежно від форм і видів кредити бувають банківські, комерційні,

державні, лізингові, іпотечні, консорціумні, споживчі, товарні,

фінансові, інвестиційні, податкові та ін.

Банківський кредит відображає економічні, кредитні відносини,

які виникають між банками і суб’єктами господарювання з приводу

видачі (отримання) і використання позикових коштів.

Комерційний кредит — це економічні кредитні відносини, які виника-

ють між окремими суб’єктами господарювання з приводу відстро-

чення оплати за продані (куплені) товари.

Державний кредит — це сукупність кредитних відносин, які вини-

кають між державою, юридичними і фізичними особами з приводу

випуску (придбання) позик.

Лізинговий кредит — це економічні відносини між юридичними

особами, які виникають при оренді майна на основі договору, що

укладається.

Іпотечний кредит — це особливий вид економічних відносин з

приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. При цьо-

му кредиторами можуть бути іпотечні банки, спеціальні іпотечні

компанії, а також комерційні банки. Надавати позику можуть юри-

дичні і та фізичні особи, які мають у власності об’єкти іпотеки (ви-

робничі будівлі, споруди, житлові будинки, магазини, земельні

ділянки тощо).

Споживчим є кредит, що надається фізичним особам на придбан-

ня споживчих товарів і оплату послуг з відстроченням платежу.

Консорціумний називається кредит, що надається суб’єктам гос-

подарювання банківськими консорціумами.

Кредити під вексельний обіг — це кредити, що надаються банка-

ми під облік і заставу векселів.

Товарний кредит — це товари, які передаються резидентом або

нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам згідно за

угодою, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на пев-

ний строк під заставу.

Фінансовий кредит — це кошти, які надаються у позику юри-

дичній або фізичній особі на певний строк для цільового викорис-

тання та під процент банком-резидентом або нерезидентом, що ква-

ліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни

перебування нерезидента.

Інвестиційний податковий кредит — це відстрочення сплати по-

датку на прибуток, що надається суб’єкту підприємницької діяль-

ності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів

для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією

відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку за раху-

нок загального збільшення прибутку внаслідок реалізації іннова-

ційних програм.

Залежно від наявності і характеру забезпечення кредити поділя-

ються на забезпечені та незабезпечені (бланкові). При цьому під за-

безпеченням кредиту розуміють спосіб страхування банку від ризи-

ку неповернення особою, яка взяла позику, кредиту. Для забезпечен-

ня повернення кредиту приймаються застава майна, цінні папери,

шляхові та товарні документи, гарантії або доручення третьої осо-

би, поліси страхової компанії тощо. Незабезпеченими (бланковими)

є позики, надані банками економічно і фінансово стійким госпо-

дарським органам під їх зобов’язання погашення в певний строк от-

риманої позики.

Залежно від мети використання кредити поділяються на такі, що

видаються на формування обігових коштів і фінансування основних

фондів.

За строками використання кредити бувають строкові, безстро-

кові, відстрочені та прострочені. При цьому строковими є позики,

що надаються банками особам, які беруть позику на певний строк,

встановлений у договорі сторін. Безстроковими називаються пози-

ки, які видаються банками на невизначений строк, до запитання.

Погашаються такі позики, як правило, за першою вимогою банка-

кредитора. До прострочених належать позики, за якими вийшов

строк повернення, передбачений кредитним договором банку з осо-

бою, яка взяла позику. Відстроченими вважаються позики, строк по-

вернення яких на прохання особи, що взяла позику, переноситься

банком на пізніше. Відстрочення погашення позики оформляється,

як правило, укладенням додаткової угоди до основного кредитно-

го договору і супроводжується встановленням вищої відсоткової

ставки.

За методами надання розрізняють позики, які видаються в разо-

вому порядку і відповідно до відкритої кредитної лінії. При цьому

під разовими розуміють позики, рішення про видачу яких прий-

мається банком окремо за кожною позикою на прохання та на

підставі відповідних документів особи, яка бере позику. Позики, які

видаються відповідно до відкритої кредитної лінії, — це позики, які

надаються особі, що бере позику протягом встановленого проміжку

часу в межах раніше обумовлених розмірів без додаткових спеціаль-

них переговорів.

За способами погашення позики бувають такими, що поступово

погашаються; погашаються платежем після завершення строку;