гашаються відповідно до умов, передбачених кредитним договором.

За характером і способом сплати відсотків розрізняють позики

з фіксованою відсотковою ставкою, плаваючою і зі сплатою відсот-

ків у міру використання позичених коштів. При цьому позики з

фіксованою відсотковою ставкою надаються, як правило, підприєм-

ствам зі стабільним економічним становищем. Вони можуть видава-

тися також в умовах інфляції, але на короткий строк. В умовах еко-

номічної нестабільності застосовуються, як правило, позики з пла-

ваючою відсотковою ставкою, що встановлюється з урахуванням

офіційної облікової ставки Національного банку України та рівня

інфляції. Зміна цієї ставки за відповідними періодами передбачаєть-

ся у кредитних договорах між банком і особою, що бере позику.

Кредиторами, що надають позику, можуть бути комерційні бан-

ки та інші спеціалізовані фінансово-кредитні установи, держава при

видачі державного кредиту, міжнародні фінансово-кредитні устано-

ви, підприємства при наданні комерційних кредитів.

Суть кредиту, як і фінансів, розкривається в його функціях. Кре-

дит виконує такі функції: перерозподілу грошових коштів з метою

найбільш ефективного їх використання в народному господарстві;

заміщення готівки у платіжному обігу; контроль за цільовим вико-

ристанням коштів.

Перерозподільна функція кредиту полягає в тому, що тимчасово

вільні грошові кошти одних підприємств, організацій і населення, а

також державного бюджету, які зберігаються в банку, перерозподі-

ляються банками на основі їх повернення між підприємствами і гос-

подарськими органами, у яких не вистачає власних коштів для нор-

мального процесу виробництва.

Отже, кредит як функція перерозподілу є одним з джерел форму-

вання основних засобів і оборотних активів підприємств та органі-

зацій. Отримуючи кредит на різні заходи в разі нестачі власних

коштів, підприємства в такий спосіб забезпечують безперервність

процесу виробництва, його розширення. Повернення і платність кре-

диту сприяє ефективнішому його використанню та функціонуванню

підприємства.

Функція заміщення грошей готівкою. У народному господарстві в

обігу перебувають не гроші, а грошові знаки. Їх випуск в обіг обме-

жується потребами господарського обороту у грошах, готівці для

розрахунків з працівниками для оплати праці, виплати пенсій, до-

помоги, оплати відряджень тощо і має кредитний характер. Пере-

важна більшість розрахунків у народному господарстві здійснюєть-

ся в безготівковому порядку через установи банків.

Платіжні кошти безготівкового обороту так само, як і грошові

знаки, мають кредитний характер, оскільки можуть видаватися (ви-

плачуватися) населенню для безготівкових розрахунків в порядку

авансування, яке має кредитну форму. “Кредитні гроші, — писав

К. Маркс, — виникають безпосередньо з функції грошей як засобу

платежу”.

Отже, функція заміщення полягає в заміні кредитом готівки у пла-

тіжному обороті, тобто за допомогою кредиту утворюється можли-

вість для підприємств і установ здійснювати взаєморозрахунки у

процесі купівлі-продажу, а також розрахунки з фінансово-банківсь-

кими органами не готівкою, а шляхом перерахування в безготівко-

вому порядку суми платежу з рахунка платника на рахунок одержу-

вача грошей.

Заміщення готівки у платіжному обороті кредитними грошима

дає змогу скоротити витрати держави на виробництво і обіг грошей,

прискорити розрахунки між платниками і одержувачами грошей, а

також оборотність коштів.

Контрольна функція кредиту виявляється при виконанні ним усіх

розглянутих функцій, тобто у процесі перерозподілу кредитних ре-

сурсів, контролю за їх цільовим і ефективним використанням, при

видачі кредиту для різних платежів тощо, сприяючи підвищенню ефек-

тивності виробництва.